Іван Різак: змін немає, але я продовжую шукати можливості і сподіватись на допомогу для організації системної наукової роботи моєї дружини Галини Вікторівни - найдорожчої для мене людини, авторитетної вченої, блискучого фахівця у галузі органічної хімії та органічного синтезу. Вірю, що її трудоіві права в УжНУ будуть відновлені уже скоро.

</p

Учні старшої профільної школи, що буде запроваджена в 2027 році, вивчатимуть 7 обовʼязкових дисциплін – українську мову, літературу, історію України, англійську мову, математику, фізичну культуру й захист України.

Про це повідомили в Міністерстві освіти і науки, презентуючи зміни, що відбудуться з упровадженням реформи профільної освіти. Інші шкільні предмети будуть вивчатися учнями залежно від вибору профілю навчання.

Вибір предметів або курсів планується забезпечити завдяки навчальним програмам, над якими МОН уже почало працювати, а також створенню академічних ліцеїв.

Очікується, що ліцеями будуть переважно великі заклади освіти з кількома паралелями старших класів.

Завдяки цьому учнів можна буде обʼєднати в групи для вивчення різних предметів.

Водночас що більше учнів на паралелі, то ширший вибір предметів може бути запропонований.

У МОН зазначають, що цей чинник є особливо актуальним для сільських шкіл і шкіл невеликих міст, де зазвичай замала кількість учнів не дає змоги організувати повноцінне профільне навчання.

Для допомоги учням у питанні вибору профілю у школах має бути запроваджена посада карʼєрного радника. За планом МОН, це будуть фахівці, які пройдуть спеціальну підготовку і займатимуться консультуванням підлітків, їхнім супроводом у процесі особистісного визначення та професійного становлення.

Окрім того, упродовж навчання в 10 класі у школярів буде змога змінити обраний профіль навчання, якщо вони зрозуміють, що помилилися з вибором. У 10 класі викладатиметься найменше «профільних» предметів і найбільше обовʼязкових для всіх учнів.

В 11–12 класах кількість «профільних» і вибіркових уроків зросте.

Перша леді України Олена Зеленська у Києві провела зустріч із міністеркою освіти і науки Естонії Крістіною Каллас.

Олена Зеленська подякувала естонському уряду, Президенту та першій леді за підтримку й можливість реалізовувати спільні проєкти. Зокрема, під час зустрічі обговорили втілення ініціатив, що стосуються захисту дітей, і співпрацю з Фундацією Олени Зеленської.

«Завдяки підтримці Естонії одна з великих багатодітних родин, яка втратила свій будинок через російську навалу, отримала новий, зведений командою моєї Фундації.

За власним проєктом ви самостійно зводите одразу три будинки для великих прийомних родин у Житомирській області.

Це неймовірна підтримка та приклад для інших партнерів», – сказала дружина Президента України.

Також на зустрічі йшлося про підтримку ментального здоров’я дітей і підлітків.

«В Естонії працює мережа центрів психологічної підтримки, що пропонує психологічні консультації для дітей, молоді та сімей. Вона може стати прикладом інтеграції таких центрів у систему шкільної психологічної допомоги в Україні», – зазначила перша леді.

Крім того, Олена Зеленська розповіла про впровадження в українських школах нових програм соціально-емоційного навчання та про вступ України до Коаліції шкільного харчування.

Зокрема, 12–13 листопада наша країна проведе регіональний саміт у межах роботи цієї Коаліції.

«На саміті ключовими темами обговорення стануть пріоритет забезпечення дітей якісним харчуванням у Європі, його вплив на дитяче здоров'я», – додала перша леді.

Дружина Президента запросила Естонію взяти участь у цьому заході.

Комітет Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій визнав незадовільною роботу Міністерства освіти і науки в частині забезпечення підручниками та навчальними посібниками системи загальної середньої освіти.

Відповідне рішення було ухвалене під час засідання профільного комітету, що відбулося 22 жовтня.

Члени комітету одностайно прийняли рішення, яким констатували наявність проблем щодо забезпечення підручниками та навчальними посібниками шкіл, які набули системного характеру, призвели до затримки доставки підручників до шкіл у 2024/25 навчальному році та потенційно можуть призвести до зриву доставки підручників та посібників у наступному навчальному році.

Йдеться про несвоєчасність доставки підручників безпосередньо до шкіл, у тому числі навчальної літератури для дітей з порушенням зору та дітей з навчанням мовами національних меншин.

Також депутати наголошують на відсутності належних механізмів забезпечення підручниками та посібниками українських дітей, які перебувають за кордоном.

Окрім того, депутати звертають увагу на порушення вимог чинного законодавства в частині запровадження інтерактивного електронного додатку до підручника та обов’язкової апробації навчальної літератури, закупівля якої здійснюється за кошти державного бюджету.

Ще однією проблемою є низька якість змісту підручників та відсутність необхідних заходів з боку МОН, зокрема щодо вдосконалення процедури конкурсного відбору підручників та посібників для здобувачів повної загальної середньої освіти та педагогічних працівників.

Зважаючи на це, профільним комітетом було затверджено низку рекомендацій Кабінету Міністрів та Міністерству освіти і науки, спрямованих на удосконалення як забезпечення підручниками у наступному навчальному році, так і підвищення їх якості.

У засіданні комітету брали участь представники Міністерства освіти і науки, Інституту модернізації змісту освіти, а також Українського інституту розвитку освіти.