Освіта і наука. Освітня сторінка Галини Різак

Побачив світ черговий номер (4(2025) наукового журналу "ПРОБЛЕМИ ХІМІЇ ТА СТАЛОГО РОЗВИТКУ", В ЯКОМУ відома авторитетна вчена у галузі органічної хімії Галина Вікторівна Різак опублікувала статтю "ВИКОРИСТАННЯ ЯМР-СПЕКТРОСКОПІЇ ДЛЯ ДОСЛІДЖЕННЯ 2,4-ДІОКСО- ТА 4-ІМІНО-2-ОКСО-3-ФЕНІЛ-5-R-6-R`-ТІЄНО[2,3-d]ПІРИМІДИНІВ"

Бібліографічний опис статті: Різак, Г. (2025). Використання ЯМР-спектроскопії для дослідження 2,4-діоксо- та 4-іміно-2-оксо-3-феніл-5-R-6-R′-тієно[2,3-d]піримідинів. Проблеми хімії та сталого розвитку, 4, 42–50.

Похідні тієно[2,3-d]піримідину є перспективним класом гетероциклічних сполук із широким спектром біоло- гічної активності, що зумовлює необхідність розроблення надійних методів їх структурної ідентифікації. Най- більш інформативним інструментом для встановлення побудови цих сполук є ЯМР-спектроскопія, однак систе- матизація спектральних даних для 2,4-діоксо- та 4-іміно-2-оксо-похідних залишається недостатньою.

Мета роботи полягає в систематизації та критичному аналізі сучасних досягнень у застосуванні мето- дів ядерного магнітного резонансу для встановлення структури 2,4-діоксо- та 4-іміно-2-оксо-3-феніл-5-R-6-R- тієно[2,3-d]піримідинів, виявленні закономірностей між хімічними зсувами сигналів та структурними особли- востями досліджуваних сполук.

Методи дослідження включають аналіз наукових публікацій, присвячених використанню одно- та двовимірної 1H та 13C ЯМР-спектроскопії для ідентифікації та структурної характеристики похідних тієно[2,3-d]піримі- дину, систематизацію спектральних даних залежно від природи замісників у положеннях 2, 3, 4, 5 та 6 піри- мідинового і тієнового циклів, узагальнення інформації щодо кореляцій між спектральними параметрами та просторовою будовою молекул.

Наукова новизна роботи полягає в комплексному підході до узагальнення спектральних характеристик широ- кого ряду 2,4-діоксо- та 4-іміно-2-оксо-похідних тієно[2,3-d]піримідину, виявлення специфічних особливостей ЯМР-спектрів залежно від електронних ефектів замісників, установлення діагностичних критеріїв для одно- значної ідентифікації структури та конфігурації досліджуваних гетероциклічних систем.

Висновки.

Проведений аналіз наукових даних свідчить, що ЯМР-спектроскопія є найбільш інформативним методом установлення структури 2,4-діоксо- та 4-іміно-2-оксо-3-феніл-5-R-6-R-тієно[2,3-d]піримідинів, що дозволяє точно визначити положення замісників, підтвердити будову гетероциклічної системи та встановити просторову конфігурацію молекул. Систематизація спектральних характеристик створює основу для прогнозу- вання хімічних зсувів нових похідних та оптимізації методів їх синтезу й ідентифікації.

To cite this article: Rizak, G. (2025). Vykorystannia YaMR-spektroskopii dlia doslidzhennia 2,4-diokso- ta 4-imino-2-okso-3-fenil-5-R-6-R′-tiieno[2,3-d]pirymidyniv [Use of NMR spectroscopy for the study of 2,4-dioxo- and 4-imino-2-oxo-3-phenyl-5-R-6-R′-thieno[2,3-d]pyrimidines]. Problems of Chemistry and Sustainable Development, 4, 42–50.

USE OF NMR SPECTROSCOPY FOR THE STUDY OF 2,4-DIOXO- AND 4-IMINO-2-OXO-3-PHENYL-5-R-6-R′-THIENO[2,3-d]PYRIMIDINES

Thieno[2,3-d]pyrimidine derivatives represent a promising class of heterocyclic compounds with a broad spectrum of biological activity, which necessitates the development of reliable methods for their structural identification.

Nuclear magnetic resonance (NMR) spectroscopy remains the most informative tool for elucidating the structure of such compounds; however, the systematization of spectral data for 2,4-dioxo- and 4-imino-2-oxo- derivatives is still insufficiently developed.

The aim of this study is to systematize and critically analyze current advances in the application of nuclear magnetic resonance methods for determining the structures of 2,4-dioxo- and 4-imino-2-oxo-3-phenyl-5-R-6-R′-thieno[2,3-d] pyrimidines and to identify correlations between the chemical shifts of signals and the structural features of the investigated compounds.

The research methods include the analysis of scientific publications devoted to the use of one- and two-dimensional 1H and 13C NMR spectroscopy for the identification and structural characterization of thieno[2,3-d]pyrimidine derivatives, the systematization of spectral data depending on the nature of substituents at positions 2, 3, 4, 5, and 6 of the pyrimidine and thieno rings, and the generalization of information concerning correlations between spectral parameters and the spatial structures of the molecules.

The scientific novelty of this study lies in the comprehensive generalization of the spectral characteristics of a wide range of 2,4-dioxo- and 4-imino-2-oxo-thieno[2,3-d]pyrimidine derivatives, the identification of specific features of their NMR spectra depending on the electronic effects of substituents, and the establishment of diagnostic criteria for the unambiguous identification of the structure and configuration of the studied heterocyclic systems. Conclusions.

The analysis of the available scientific data indicates that NMR spectroscopy is the most informative method for determining the structure of 2,4-dioxo- and 4-imino-2-oxo-3-phenyl-5-R-6-R′-thieno[2,3-d]pyrimidines. It allows for precise identification of substituent positions, confirmation of the heterocyclic system’s framework, and determination of the spatial configuration of the molecules.

The systematization of spectral characteristics provides a foundation for predicting the chemical shifts of new derivatives and for optimizing the methods of their synthesis and identification.

ПРО АВТОРКУ.

https://oleksiy-rizak.info/osvita/11667-vidoma-vchena-u-haluzi-orhanichnoi-khimii-halyna-rizak-peremozhnytsia-u-nominatsii-zhinka-iii-tysiacholittia-u-haluzi-nauky-i-osvity-zakarpattia

Різак Галина Вікторівна, відома вчена у галузі органічної хімії, Радник директора Благодійного Фонду підтримки освіти, науки, науково-технічної та інноваційної діяльності, кандидат фармацевтичних наук, здобувачка наукового ступеню доктора хімічних наук за спеціальністю "Органічна хімія"

ГАЛИНА ВIКТОРIВНА РIЗАК народилася в 1968 р.

У 1991 році з відзнакою закінчила хімічний факультет УжНУ.

В цьому ж році вступила в аспірантуру, яку завершила в 1994 р. за спеціальністю «органічна хімія».

З 1994 року по 2006 рік працювала на наукових і викладацьких посадах кафедри органічної хімії Ужгородського національного університету, з січня 2009 року по липень 2012 року на викладацьких посадах на кафедрі органічної хімії Національного фармацевтичного університету (м. Харків).

З 2012 року - доцент кафедри органічної хімії Інституту хімії та екології УжНУ. Радник директора Фонду підтримки освіти, науки, науково-технічної та інноваційної діяльності.

Наукову роботу здійснювала під керівництвом професора, доктора хімічних наук Хрипака Степана Михайловича, доцента, кандидата хімічних наук Добоша Антона Антоновича, професора, доктора хімічних наук Шемчука Леоніда Антоновича, академіка НАН України, професора, доктора хімічних наук, доктора фармацевтичних наук, професора Черниха Валентина Петровича.

Дисертацію захистила за спеціальністю " фармацевтична хімія".

Автор і співавтор понад ста наукових та науково-методичних праць,

Автор монографії "Синтез, фізико-хімічні та біологічні властивості 2,4-діоксо- та 4-іміно-2-оксо-3-феніл-5-R-6- R`-тієно[2,3-d] піримідинів".

Монографія перемогла у номінації "Краща монографія десятиліття (2015-2025) у науці Закарпаття".

Автор та співавтор шістнадцяти друкованих книг з органічної, біоорганічної та фармацевтичної хімії: двох навчально-методичних посібникіів (обидва одноосібні), чотирьох навчальних посібників (три одноосібні), серед них є і з грифом МОН для студентів вишів, десяти навчальних видань - курсів лекцій, практикумів (вісім одноосібних).

Співавтор двох патентів на винахід та на корисну модель.

Учасниця численних національних та міжнародних конференцій з органічної та фармацевтичної хімії, Національних з'їздів фармацевтів України.

Пройшла багато науково-педагогічних стажувань та курсів підвищення кваліфікації у країнах ЄС.

Викладає курс лекцій і проводить лабораторні та практичні заняття з органічної, біоорганічної та фармацевтично хімії для студентів майбутніх хіміків, екологів, біологів, стоматологів, медиків та фармацевтів.

Відмінник освіти України (відзнака МОН). Нагороджена почесниою грамотою ректора УжНУ (1998), грамотою міського голови Ужгорода (1999)., Почесною грамотою Закаррпатської облдержадміністрації (2018), Почесною грамотою Закарпатської обласної ради профспілок (2019), грамотою Закарпатської обласної ради (2020).

У різні роки перемагала у номінаціях "Людина року науки і рсвіти Закарпаття", "Кращий вчений року", "Кращий викладач року", "Кращий науково-педагогічний працівник часів Незалежності України",

У 2025 році - переможниця у номінації "Жінка III тисячоліття у галузі освіти і науки Закарпаття".

Відома авторитетна вчена у галузі органічної хімії , Радник директора Фонду підтримки освіти і науки, науково-технічної та інноваційної діяльності Галина Вікторівна Різак опублікувала у співавторстві статтю " Трансформація викладацької діяльності в умовах інтеграції інструментів ШІ в освітній процес закладів вищої освіти".

Анотація.

Стрімкий розвиток цифрових технологій та їхня інтеграція восвітнє середовище зумовлюють необхідність переосмислення ролі викладача, методів навчання та організації освітнього процесу взакладах вищої освіти.

Метою дослідженняє комплексний аналіз трансформації професійних функцій викладача, педагогічних підходів та організації навчання в умовахзастосування інструментівштучного інтелекту (далі –ШІ), а також визначення їхнього значення для підвищення якості вищої освіти.

Методологічну основу дослідження становлять загальнонаукові та спеціальні методи пізнання, зокрема аналіз і синтез, індукція та дедукція, системний і структурно-функціональний підходи, порівняльний аналіз, а також узагальнення результатів сучасних наукових досліджень у сфері цифрової трансформації освіти.

Результати дослідження доводять, що інтеграція інструментів ШІ зумовлює переорієнтацію викладацької діяльності з трансляційної моделі навчання на фасилітаційну, консультативну та аналітичну, посилюючи роль викладача як модератора освітнього процесу йгаранта академічної доброчесності.

Встановлено, що застосуванняШІ сприяє персоналізації навчання, оптимізації оцінювання результатів навчальної діяльності та підвищенню ефективності освітніх комунікацій, водночас актуалізуючи ризики, пов’язані з етичними аспектами, захистом даних і формуванням залежності від цифрових технологій.

Висновки.

Трансформація викладацької діяльності в умовах упровадження інструментів ШІ є об’єктивним інезворотним процесом, щопотребує розробленняінституційних політик їхньогозастосування, системного підвищення цифрової та ШІ-компетентності викладачів, а також чіткого розмежування функцій людини йтехнологій в освітньому процесі.

Обґрунтовано, що інтеграція ШІмає розглядатися як інструмент підтримки викладача, а не його заміни, що є необхідноюумовою забезпечення якості та сталого розвитку вищої освіти.

.Transformation of teaching activities in the context of integrating AI tools into the educational process of higher education institutions

Abstract.

The rapid development of digital technologies and their implementation in the educational environment necessitate a rethinking of the role of the teacher, teaching methods, and the organizationof the educational process in higher education institutions.

The study aimsto conduct a comprehensive analysis of changes in teachers' professional functions, pedagogical approaches, and the Organisationof teaching under the influence of AI tools, and to determine their significance for improving the quality of higher education.

The methodological basisof the study consists of general scientific and specializedmethods of cognition, in particular analysis and synthesis, induction and deduction, systemic and structural-functional approaches, comparative analysis, and the generalizationof the results of modern scientific research on the digital transformation of education.

The results of the studyshow that integrating AI tools reorients teaching activities from a translational model of learning to a facilitative, consultative, and analytical one, thereby strengthening the teacher's role as a moderator of the educational process and a guarantor of academic integrity. It has been established that the use of artificial intelligence contributes to the personalizationof learning, the optimisation of the assessment of learning outcomes, and the improvement of the effectiveness of educational communications, while at the same time highlighting the risks associated with ethical issues, data protection, and the formation of dependence on digital technologies.

The conclusionsare that the transformation of teaching activities in the context of the introduction of AI tools is an objective and irreversible process that requires the development of institutional policies for the use of artificial intelligence, the systematic improvement of the digital and AI competence of teachers, and a clear distinction between the functions of humans and technologies in the educational process.

It is argued that integrating AI should be seen as a tool to support teachers, not replace them, which is a key condition for ensuring the quality and sustainable development of higher education.

ДОВІДКОВО. ПРО АВТОРКУ.