Навчання майбутніх вступників на «нульовому курсі» в закладах вищої освіти може стартувати вже в січні, але не пізніше березня.

Про це повідомив заступник міністра освіти з питань вищої освіти Микола Трофименко під час зустрічі з представниками ЗМІ.

За його словами, тривалість підготовчих курсів до складання національного мультипредметного тесту становитиме від трьох до шести місяців.

При цьому мінімальне навантаження становитиме не менше 90 годин із кожного предмета НМТ. Зміст навчання формуватимуть університети в межах визначених стандартів відповідно до чинних програм ЗНО.

Як відомо, запровадження «нульового» курсу є експериментом, що передбачає державну програму підтримки вступників, які не змогли вступити в попередні роки або потребують додаткової підготовки до НМТ.

Навчання майбутніх вступників на нульовому курсі передбачатиме підготовку до складання НМТ, можливість проживання в гуртожитку за бажанням вступника та «занурення» в студентське життя.

Також випускники нульового курсу зможуть отримати до 15 додаткових балів до свого конкурсного бала під час вступу на спеціальності, яким надається державна підтримка, до того університету, де вони завершили підготовче навчання.

Для пільгових категорій вступників передбачено компенсацію вартості навчання на нульовому курсі та проживання в гуртожитку. Ці кошти перераховуватимуть безпосередньо закладам вищої освіти.

Окрім того, слухачі пільгових категорій отримають матеріальну допомогу на побутові потреби.

Для всіх інших вступників навчання на такому підготовчому відділенні буде платним.

Система української освіти втратила понад 200 тисяч потенційних абітурієнтів, які мали б закінчити українські школи і продовжувати здобувати наступний ступінь освіти.

Про це повідомив генеральний директор директорату Олег Шаров під час засідання парламентського освітнього комітету з питань науки, освіти та інновацій.

За його словами, усього у 2008 році в Україні народилося орієнтовно 510 тисяч дітей, які б мали у 2025 році завершити здобуття повної середньої освіти Водночас свідоцтво про базову середню освіту у 2023 році отримала лише 371 тисяча.

Тобто приблизно 140 тисяч дітей втратили зв’язок з українською системою освіти з різних причин – через виїзд за кордон або перебування на тимчасово окупованих територіях.

Із тих, хто отримав базову середню освіту в 2023 році, 243 тисячі продовжили навчання в 10-х класах або закладах фахової передвищої чи професійної освіти.

Але у 2025 році свідоцтво про повну загальну середню освіту отримала 231 тисяча учнів, тобто ще понад 10 тисяч зникло з української системи освіти протягом двох років.

З цієї 231 тисячі випускників зареєструвались на НМТ, тобто висловили бажання вступати до українських закладів вищої освіти, 178 тисяч осіб. Тобто різниця становить ще 53 тисячі осіб. «Частина з них могла вступити до фахових, професійних або військових закладів освіти, однак детального аналізу цієї групи в МОН не проводили», – зауважив Шаров.

Крім того, за інформацією посадовця, МОН зафіксувало ще одну втрату: зі 155 тисяч осіб, які успішно склали НМТ, у подальшій освітній системі ідентифікуються лише близько 122 тисяч, тобто ще 33 тисячі учасників НМТ не використали результати мультитесту для вступу.

«Загалом приблизно 67 тисяч випускників та випускниць 2025 року наразі не відображаються в освітніх реєстрах, за винятком кількох тисяч, які могли вступити пізніше або були некоректно ідентифіковані», – резюмував Шаров.

На думку посадовця, такі дані свідчать про складну «анатомію освітніх траєкторій» покоління, яке завершувало шкільну освіту в умовах широкомасштабної війни, масової міграції та окупації частини територій України.

Автор фото – пресслужба Міністерства освіти і науки України

У 2025 році Україна отримала 105,7 млн доларів США до загального фонду Державного бюджету завдяки успішному виконанню Міністерством освіти і науки України результатів Програми LEARN.

Програма LEARN допомагає долати виклики та підтримувати розвиток сектору освіти відповідно до Стратегічного плану діяльності МОН до 2027 року.

Вона сприяє впровадженню реформи Нова українська школа та підвищує управлінську спроможність системи освіти. «Минулого року МОН разом зі Світовим банком запустило програму LEARN, яка передбачає понад $451 млн для розвитку реформи НУШ.

Програма успішно реалізується та вже визнана найкращою серед освітніх ініціатив Світового банку.

Вона охопила сотні тисяч учнів, учителів та працівників освіти у всіх регіонах України, а результати програми надалі масштабуватимуться. Ми вдячні Світовому банку за підтримку у відновленні доступу до очної освіти, а також у довгостроковому розвитку та євроінтеграції української освіти», — зазначив Євген Кудрявець, перший заступник міністра освіти і науки України.

Досягнуті результати Відповідно до Угоди про фінансування, Міністерство освіти і науки України досягло таких результатів: понад 105 тис вчителів 8-их класів пройшли підготовку з питань впровадження НУШ; понад 381 тис учнів 8-их класів отримали безоплатні підручники, адаптовані до НУШ; понад 8 тис учнів та вчителів мають доступ до укриттів, побудованих коштом субвенції-2024 року оновлено формулу розподілу освітньої субвенції на 2026 рік з метою збільшення вимоги до мінімальної кількості учнів на школу щонайменше на 30% порівняно з попереднім роком. «Попри всі труднощі,

Україна доводить, що освіту неможливо зупинити, і Світовий банк пишається тим, що допомагає втілювати це в життя.

Досягнення цих важливих результатів через національні системи та незалежну верифікацію свідчить про силу країни та підтверджує, що інвестування у національний потенціал — це шлях до світлого майбутнього», — додав Енріке Аласіно, координатор освітнього портфоліо Світового банку в Україні.

Про програму LEARN

Міністерство освіти і науки України, Міністерство фінансів України та Світовий банк підписали низку угод за програмою LEARN — «Підвищення доступності та стійкості освіти в умовах кризи в Україні». Програма LEARN розрахована на три роки з фінансуванням 451 млн доларів США.

19 грудня 2025 року в Києві відбувся круглий стіл щодо налагодження ефективної взаємодії мережі національних контактних пунктів, представників України до програмних комітетів «Горизонт Європа», Офісу Горизонт Європа в Україні, який виконує функції Координаційного центру програми та МОН.

Захід об’єднав представників міністерства освіти і науки України, Національного фонду досліджень України, Представництва Європейського Союзу в Україні, мережі національних контактних пунктів (НКП), а також представників України в програмних комітетах ЄС.

Стратегічний фокус — інтеграція до Європейського дослідницького простору Заступник міністра освіти і науки України Денис Курбатов наголосив, що участь України в програмі «Горизонт Європа» є одним із ключових інструментів європейської інтеграції у сфері науки та інновацій: «Для України «Горизонт Європа» — це насамперед інституційна інтеграція до Європейського дослідницького простору.

Для нас критично важливо вибудовувати чітку координацію між усіма елементами системи підтримки — від національних контактних пунктів до представників України в програмних комітетах ЄС», — зазначив Денис Курбатов.

Виконавча директорка НФДУ Ольга Полоцька підкреслила роль Національного фонду досліджень України у розвитку інфраструктури підтримки участі українських науковців і організацій у програмі «Горизонт Європа», зокрема через діяльність Офісу «Горизонт Європа» в Україні.

Експерт з політичних питань у галузі науки та інновацій Представництва ЄС в Україні Єгор Пивоваров відзначив прогрес України у виконанні зобов’язань у сфері науки та досліджень у межах євроінтеграційного процесу та наголосив на важливості подальшого зміцнення координації між національними та європейськими інституціями, а також посиленні роботи у 2026 році мережі національних контактних пунктів програми.

Ключові результати 2025 року та плани на найближчу перспективу У межах робочої частини генеральний директор директорату розвитку науки МОН Григорій Мозолевич представив огляд головних кроків України з інтеграції до Європейського дослідницького простору у 2025 році та окреслив пріоритети на 2026–2027 роки.

Серед ключових результатів:

Завершення двостороннього скринінгу стану євроінтеграції за розділом «Наука та дослідження»; Підготовка та схвалення Національної програми адаптації законодавства України до права ЄС (NPAA); Активізація роботи Офісу «Горизонт Європа» в Україні та мережі НКП відповідно до рекомендацій Європейської Комісії;

Оновлення нормативної бази щодо участі представників України у програмних комітетах «Горизонт Європа». Окрему увагу було приділено динаміці участі України в програмі «Горизонт Європа».

Станом на грудень 2025 року українські організації подали 2423 проєктні заявки, отримали фінансування для 244 проєктів на загальну суму 64,3 млн євро, що демонструє стабільне зростання показників порівняно з попередніми роками.

Інфраструктура підтримки: НКП та представники в програмних комітетах Учасники заходу обговорили результати діяльності мережі національних контактних пунктів за різними кластерами програми «Горизонт Європа», а також роль представників України в програмних комітетах ЄС у підвищенні показників участі України.

У 2025 році на функціонування мережі НКП було передбачено 11 млн грн фінансування, а також упроваджено електронне звітування через систему URIS, що підвищило прозорість і керованість процесів.

На 2026 рік визначено пріоритети: оновлення мережі НКП за результатами річного моніторингу; посилення взаємодії між НКП, Офісом «Горизонт Європа» та представниками України в програмних комітетах з метою підвищення ефективності участі України в програмі та підготовки до асоційованої участі в наступній Рамковій програмі ЄС з досліджень та інновацій на 2028–2034 роки; збільшення кількості поданих заявок, проєктів та обсягів залученого фінансування щонайменше на 15%.

Автор фото – пресслужба Міністерства освіти і науки України

Міжнародна коаліція з науки, досліджень та інновацій для України продовжує розширюватися, об’єднуючи дедалі більше країн і міжнародних партнерів навколо відновлення та розвитку української науково-інноваційної системи.

Коаліція була започаткована для посилення міжнародної підтримки України у сфері науки, досліджень та інновацій, а також для координації зусиль партнерів у межах довгострокових програм співпраці.

На сьогодні до Коаліції входять уряди 14 країн (Австрія, Болгарія, Велика Британія, Данія, Іспанія, Італія, Литва, Німеччина, Польща, Португалія, Словаччина, Україна, Хорватія, Швеція), Європейська комісія, а також міжнародні організації. Серед міжнародних партнерів Коаліції, зокрема доєднались:

Програма розвитку Організації Об’єднаних Націй (UNDP); Національні академії наук, інженерії та медицини Сполучених Штатів Америки; Альянс німецьких наукових організацій; Фонд Саймонса; Expertise France в Україні; Європейська федерація академій наук і гуманітарних наук (ALLEA); Science Europe; RI Logistica.

Партнери України, інституції Європейського Союзу, міжнародні організації та наукові спільноти, які працюють над: інтеграцією України до Європейського дослідницького простору; підтримкою українських науковців і дослідницьких інституцій; розвитком інновацій та трансферу технологій; залученням України до спільних міжнародних проєктів.

Також днями, для забезпечення прозорості та відкритого доступу до інформації про діяльність Коаліції запрацювала окрема сторінка на сайті European Commission.

На ній представлено склад Коаліції, її цілі та ключові напрями співпраці.

Ознайомитися з переліком учасників Коаліції та актуальною інформацією можна за посиланням. Міністерство освіти і науки України продовжує роботу з міжнародними партнерами задля посилення ролі науки та інновацій у економічному зростанні та відновленні України та її інтеграції до Європейського дослідницького простору.