Відома авторитетна вчена у галузі органічної хімії та педагог Галина Вікторівна Різак опублікувала у співавторстві науково-методичну статтю "Застосування віртуальної реальності у викладанні природничих дисциплін у закладах освіти".

 

Постановка проблеми. Активне упровадження цифрових технологій зумовлює трансформацію традиційних підходів до організації освітнього процесу.

Особливої актуальності це набуває у сфері викладання природничих дисциплін, де значна частина навчального матеріалу пов’язана з абстрактними, складними для безпосереднього спостереження явищами та процесами. Обмеженість традиційних засобів наочності, зокрема статичних візуальних матеріалів і репродуктивних форм навчання, ускладнює формування глибокого розуміння навчального змісту, особливо у випадках вивчення складних природничих процесів і явищ.

У цьому контексті використання віртуальної реальності (VirtualReality, VR) сприяєвізуалізації, моделюваннюта інтерактивномудослідженнюприродних явищ.

Водночас інтеграціятаких технологій восвітнійпроцес супроводжується низкою проблем:відсутністю системного бачення їхньогодидактичного потенціалу, недостатньою розробленістю педагогічних моделей застосування та обмеженістю науково обґрунтованих підходів до оцінювання їхньоїефективності.

Зв’язок цього питанняіз важливими науковими та практичними завданнями полягає у необхідності підвищення якості природничої освіти, розвитку пізнавальної активності здобувачів освіти та формування їхніх предметних компетентностей відповідно до сучасних освітніх стандартів.

Розв’язання цієї проблеми сприятиме удосконаленню методик викладання, оптимізації процесунавчаннята впровадженню інноваційних освітніх практик.

Анотація. Актуальність дослідження зумовленоінтенсивною цифровізацією освіти та зростанням потреби у впровадженні інноваційних технологій, здатних підвищити ефективність викладання природничих дисциплін

. Традиційні підходи до навчання не завжди забезпечують достатній рівень наочності та глибини розуміння складних природних процесів, що актуалізує пошук нових дидактичних рішень. Відповідно,віртуальна реальність (VR) є перспективнимінструментом, що поєднує імерсивність, інтерактивність та можливості моделювання освітнього середовища.

Метою статті є теоретичне обґрунтування та систематизація підходів до використання VR у викладанні природничих дисциплін, зокремавизначення її впливу на результати навчання.

Методологічну основу дослідження становлять аналіз і узагальнення наукових джерел, порівняльний аналіз педагогічних практик та структурно-функціональний підхід до моделювання освітніх процесів.

Результати.

Здійснено ідентифікацію та систематизацію освітнього потенціалу VR у викладанні природничих дисциплін з урахуванням специфіки навчального змісту та дидактичних цілей.

Проаналізовано педагогічні моделі інтеграції VR восвітній процес (демонстраційну, інтерактивну та дослідницьку), визначено їхніхарактеристики, рівень залучення здобувачів освіти та дидактичну ефективність.

Обґрунтовано модель впливу VR на пізнавальну діяльність, формування предметних компетентностей і якість навчання.

Проаналізовано, що результативність застосування VR визначається характером взаємодії здобувачів освіти з віртуальним середовищем та рівнем їхньої пізнавальної активності.

Висновки.

Доведено ефективність використання VR для підвищення якості навчання черезпоглиблення розуміння складних процесів, активізації навчальної діяльності та формування стійких предметних компетентностей.

Запропонований підхід даєзмогурозглядати VR як інтегрований елемент сучасної педагогічної системи, орієнтованої на досягнення якісних освітніх результатів.

Перспективи подальших досліджень пов’язані з емпіричною перевіркою ефективності запропонованих моделейта розробленням методичних рекомендацій щодо їхньоїадаптації до різних освітніх контекстів.

Application of virtual reality in teaching natural sciences in educational institutions

Abstract. The study’srelevance is driven by the rapid digitalization of education and the growing need to implement innovative technologies that enhance the effectiveness of teaching natural science disciplines.

Traditional teaching approaches do not always provide sufficientvisualization and depth of understanding of complex natural processes, necessitating the search for new didactic solutions. In this context, virtual reality (VR) emerges as a promising tool that combines immersion, interactivity, and advanced capabilitiesfor modeling educational environments.

The objective of the articleis to provide a theoretical justification and systematization of approaches to the use of VR in teaching natural sciences, and to determine its impact on learning outcomes.

Methods. The methodological framework of the study includes the analysis and generalization of scientific sources, comparative analysis of pedagogical practices, and a structural-functional approach to modeling educational processes.

Results. The study identifies and systematizes the educational potential of VR in teaching natural sciences, taking into account the specific content of the subject and its didactic objectives. Pedagogical models of VR integration into the educational process (demonstration-based, interactive, and research-oriented) are analyzed, and their characteristics, levels of student engagement, and didactic effectiveness are determined. A model of VR impact on cognitive activity, the formation of subject-specific competencies, and the overall quality of learning is substantiated. It is established that the effectiveness of VR applications depends on learners’ interaction with the virtual environment and their level of cognitive engagement.

Conclusions. The use of VR contributes to improving the quality of education by deepening the understanding of complex processes, enhancing learning activity, and fostering stable subject-specific competencies. The proposed approach enables VR to be considered an integrated element of a modern pedagogical system aimedat achieving high-quality educational outcomes.

Prospects for further research are associated with the empirical validation of the proposed models, as well as the development of methodological recommendations for their adaptation to various educational contexts.

ПРО АВТОРКУ. 

 

https://oleksiy-rizak.info/osvita/11667-vidoma-vchena-u-haluzi-orhanichnoi-khimii-halyna-rizak-peremozhnytsia-u-nominatsii-zhinka-iii-tysiacholittia-u-haluzi-nauky-i-osvity-zakarpattia

 

=

Різак Галина Вікторівна, відома вчена у галузі органічної хімії, Радник директора Благодійного Фонду підтримки освіти, науки, науково-технічної та інноваційної діяльності, кандидат фармацевтичних наук, здобувачка наукового ступеню доктора хімічних наук за спеціальністю "Органічна хімія"

ГАЛИНА ВIКТОРIВНА РIЗАК народилася в 1968 р.

У 1991 році з відзнакою закінчила хімічний факультет УжНУ.

В цьому ж році вступила в аспірантуру, яку завершила в 1994 р. за спеціальністю «органічна хімія».

З 1994 року по 2006 рік працювала на наукових і викладацьких посадах кафедри органічної хімії Ужгородського національного університету, з січня 2009 року по липень 2012 року на викладацьких посадах на кафедрі органічної хімії Національного фармацевтичного університету (м. Харків).

З 2012 року - доцент кафедри органічної хімії Інституту хімії та екології УжНУ. Радник директора Фонду підтримки освіти, науки, науково-технічної та інноваційної діяльності.

Наукову роботу здійснювала під керівництвом професора, доктора хімічних наук Хрипака Степана Михайловича, доцента, кандидата хімічних наук Добоша Антона Антоновича, професора, доктора хімічних наук Шемчука Леоніда Антоновича, академіка НАН України, професора, доктора хімічних наук, доктора фармацевтичних наук, професора Черниха Валентина Петровича.

Дисертацію захистила за спеціальністю " фармацевтична хімія".

Автор і співавтор понад ста п'ятнадцяти наукових та науково-методичних праць.

Автор монографії "Синтез, фізико-хімічні та біологічні властивості 2,4-діоксо- та 4-іміно-2-оксо-3-феніл-5-R-6- R`-тієно[2,3-d] піримідинів".

Монографія перемогла у номінації "Краща монографія десятиліття (2015-2025) у науці Закарпаття".

Автор та співавтор шістнадцяти друкованих книг з органічної, біоорганічної та фармацевтичної хімії: двох навчально-методичних посібникіів (обидва одноосібні), чотирьох навчальних посібників (три одноосібні), серед них є і з грифом МОН для студентів вишів, десяти навчальних видань - курсів лекцій, практикумів (вісім одноосібних).

Співавтор двох патентів на винахід та на корисну модель.

Учасниця численних національних та міжнародних конференцій з органічної та фармацевтичної хімії, Національних з'їздів фармацевтів України.

Пройшла багато науково-педагогічних стажувань та курсів підвищення кваліфікації у країнах ЄС.

Викладає курс лекцій і проводить лабораторні та практичні заняття з органічної, біоорганічної та фармацевтично хімії для студентів майбутніх хіміків, екологів, біологів, стоматологів, медиків та фармацевтів.

Відмінник освіти України (відзнака МОН). Нагороджена почесниою грамотою ректора УжНУ (1998), грамотою міського голови Ужгорода (1999)., Почесною грамотою Закаррпатської облдержадміністрації (2018), Почесною грамотою Закарпатської обласної ради профспілок (2019), грамотою Закарпатської обласної ради (2020).

У різні роки перемагала у номінаціях "Людина року науки і рсвіти Закарпаття-2024", "Кращий вчений року-2025", "Кращий викладач року- 2021", "Кращий науково-педагогічний працівник часів Незалежності України"(2016), "Видатна особистість десятиліття (2014-2024) науки Закарпаття".

У 2025 році - переможниця у номінації "Жінка III тисячоліття у галузі освіти і науки Закарпаття".

У 2026 році перемогла у номінації  "Видатний організатор освіти і науки Закарпаття часів Незалежності України". У цьому ж році її навчальний посібник "Методологія органічного синтезу" та навчально-методичний посібник "Біоорганічна хімія" перемогли у номінаціях "Кращий навчальний та навчально-методичний посібник-2026"

Благодійним Фондом підтримки освіти і науки, науково-технічної та інноваційної діяльності нагороджена ПОЧЕСНИМ ДИПЛОМОМ " ЗА ДАРУВАННЯ СОТЕНЬ ПРИМІРНИКІВ КНИГ ЗАКАРПАТСЬКИМ БІБЛІОТЕКАМ УНІКАЛЬНОЇ ДЛЯ УКРАЇНСЬКИХ ВУЗІВ БІБЛІОТЕЧКИ -  ВЛАСНИХ 14 ДРУКОВАНИХ ОДНООСІБНИХ НАУКОВИХ ТА НАУКОВО-МЕТОДИЧНИХ КНИГ З ОРГАНІЧНОЇ, БІООРГАНІЧНОХ ТА ФАРМАЦЕВТИЧНОЇ ХІМІЇ"

 

Відома авторитетна вчена у галузі органічної хімії Галина Вікторівна Різак у журналі "Проблепи хімії та сталого розвитку" опублікувала статтю "ВИКОРИСТАННЯ ІЧ-СПЕКТРОСКОПІЇ ДЛЯ ІДЕНТИФІКАЦІЇ ХІМІЧНИХ СПОЛУК В ОРГАНІЧНОМУ СИНТЕЗІ 2,4-ДІОКСО- ТА 4-ІМІНО-2-ОКСО-3-ФЕНІЛ-5-R-6-R’-ТІЄНО[2,3-D]ПІРИМІДИНІВ"

Побачив світ черговий номер (1(2026) наукового журналу "ПРОБЛЕМИ ХІМІЇ ТА СТАЛОГО РОЗВИТКУ", В ЯКОМУ відома авторитетна вчена у галузі органічної хімії Галина Вікторівна Різак опублікувала статтю "ВИКОРИСТАННЯ ІЧ-СПЕКТРОСКОПІЇ ДЛЯ ІДЕНТИФІКАЦІЇ ХІМІЧНИХ СПОЛУК В ОРГАНІЧНОМУ СИНТЕЗІ 2,4-ДІОКСО- ТА 4-ІМІНО-2-ОКСО-3-ФЕНІЛ-5-R-6-R’-ТІЄНО[2,3-D]ПІРИМІДИНІВ".

Бібліографічний опис статті: Різак, Г. (2026). Використання ІЧ-спектроскопії для ідентифікації хімічних сполук в органічному синтезі 2,4-діоксо- та 4-іміно-2-оксо-3-феніл-5-r-6-r’-тієно[2,3-d] піримідинів. Проблеми хімії та сталого розвитку, 1, 48–58,

 

Метою представленої роботи було дослідження 2,4-діоксо- та 4-іміно-2-оксо-3-феніл-5-R-6-R’-тієно[2,3-d] піримідинів за допомогою інфрачервоної спектроскопії.

У результаті проведення дослідження за допомогою інфрачервоного спектроскопічного аналізу було синте- зовано та вивчено декілька похідних тієно[2,3-d]піримідинів. У ролі реагентів використовували тіофенкарбонові кислоти, ароматичні альдегіди, сечовина, тіомочовина, а також такі органічні каталізатори, як триетиламін і піперидин.

Синтез 2,4-діоксо- та 4-іміно-2-оксо-3-феніл-5-R-6-R’-тієно[2,3-d]піримідинів здійснювався мето- дом трикомпонентної конденсації при нагріванні в межах 120–140 °C упродовж 4–8 годин.

Після завершення реакції продукти очищували шляхом рекристалізації з органічних розчинників (етанол, метанол чи ацетон). Для ідентифікації функціональних груп і підтвердження структури отриманих сполук застосовувалася інфрачерво- на спектроскопія з використанням FT-IR спектрометра в діапазоні 4000–400 см−1.

Аналіз полягав у визначенні характерних смуг поглинання з урахуванням значення максимального поглинання, форми частоти і щільності смуг та їх зіставлення з відповідними структурними елементами.

Усі досліджувані зразки виявили характерні смуги поглинання в області 1450–1600 см-1 , які можна асоцію- вати з кількістю ароматичного фрагмента – фенільного кільця в позиції 3. В області 750–850 см-1 виявляються сигнали, пов’язані з деформаційними величинами C—H ароматичного ядра. Смуги в області 600–700 см-1 свід- чать про наявність коливань, характерних для тієнового циклу, зокрема коливань зв’язків C—S.

Ці смуги підтвер- джують присутність тієнового ядра в структурі досліджуваних сполук. Таким чином, у результаті проведеного дослідження було здійснено аналіз отриманих 2,4-діоксо- та 4-іміно- 2-оксо-3-феніл-5-R-6-R’-тієно[2,3-d]піримідинових похідних, структуру яких підтверджено методом інфрачер- воної спектроскопії. Аналіз встановив наявність характерних смуг поглинання, що відповідають функціональним групам у складі досліджуваних сполук, зокрема групам C——O, C——N, NH і C—S.

Загалом інфрачервона спектро- скопія підтвердила високий ступінь чистоти синтезованих речовин та їх відповідність теоретично очікуваній структурі. Усі результати підтверджують ефективність методу інфрачервоної спектроскопії для ідентифіка- ції функціональних груп у тієно[2,3-d]піримідинових похідних і доволі чіткого відрізка «відбитків пальців» дослі- джуваних сполук, що сприяє їх ідентифікації.

Окрім того, результати вказують на можливість контролю якос- ті синтезу тієнопіримідинових сполук за допомогою методу інфрачервоної спектроскопії. З огляду на наведене, отримані дані можуть бути використані для ідентифікації сполук у синтезі відповідних похідних і для подальших досліджень їхні біологічної активності, а також для вдосконалення методів синтезу та контролю процесів синтезу тієнопіримідинів.

Авторка висловлює подяку акаде- міку НАН України доктору хімічних наук Чер- ниху В. П., професору, доктору хімічних наук Шемчуку Л. А., професору, доктору хімічних наук Хрипаку С. М. (Вічная память) за багаторічні наукові кон- сультації.

To cite this article: Rizak, G. (2026). Vykorystannia ICh-spektroskopii dlia identyfikatsii khimichnykh spoluk v orhanichnomu syntezi 2,4-diokso- ta 4-imino-2-okso-3-fenil-5-r-6-r-tiieno[2,3-d]pirymidyniv [Use of ir spectroscopy for the identification of chemical compounds in the organic synthesis of 2,4-dioxo- and 4-imino-2-oxo-3-phenyl-5-r-6-r′-thieno[2,3-d]pyrimidines]. Problems of Chemistry and Sustainable Development, 1, 48–58

USE OF IR SPECTROSCOPY FOR THE IDENTIFICATION OF CHEMICAL COMPOUNDS IN THE ORGANIC SYNTHESIS OF 2,4-DIOXO- AND 4-IMINO-2-OXO-3-PHENYL-5-R-6-R′-THIENO[2,3-D]PYRIMIDINES

The purpose of this study was to investigate 2,4-dioxo- and 4-imino-2-oxo-3-phenyl-5-R-6-R′-thieno[2,3-d]pyrimidines using infrared spectroscopy. Several derivatives of thieno[2,3-d]pyrimidines were synthesized and analyzed by infrared spectroscopic methods. Thiophenecarboxylic acids, aromatic aldehydes, urea, thiourea, and organic catalysts such as triethylamine and piperidine were used as reagents.

The synthesis of 2,4-dioxo- and 4-imino-2-oxo-3-phenyl-5-R-6-R′- thieno[2,3-d]pyrimidines was carried out by a three-component condensation method under heating at 120–140 °C for 4–8 hours. After completion of the reaction, the products were purified by recrystallization from organic solvents (ethanol, methanol, or acetone). Infrared spectroscopy was used to identify functional groups and confirm the structure of the obtained compounds with an FT-IR spectrometer in the range of 4000–400 cm-1 .

The analysis involved determining the characteristic absorption bands considering their maximum absorption values, frequency shape, and band density, followed by correlation with the corresponding structural elements. All investigated samples showed characteristic absorption bands in the 1450–1600 cm-1 region, which can be associated with the presence of an aromatic fragment – the phenyl ring in position 3. Signals in the 750–850 cm-1 region correspond to the deformation vibrations of the aromatic C—H bonds.

The bands in the 600–700 cm-1 region indicate vibrations typical of the thiophene ring, particularly C—S bond oscillations. These bands confirm the presence of the thiophene core in the structure of the studied compounds. As a result, the analysis of the obtained 2,4-dioxo- and 4-imino-2-oxo-3-phenyl-5-R-6-R′-thieno[2,3-d]pyrimidine derivatives confirmed their structure using infrared spectroscopy.

The analysis revealed characteristic absorption bands corresponding to functional groups such as C——O, C——N, NH, and C—S. Overall, infrared spectroscopy verified the high purity of the synthesized compounds and their conformity with the theoretically expected structure.

The results confirm the effectiveness of infrared spectroscopy for identifying functional groups in thieno[2,3-d] pyrimidine derivatives and for providing a distinct “fingerprint” region that facilitates their identification. Furthermore, the findings demonstrate the potential of using infrared spectroscopy for quality control in the synthesis of thienopyrimidine compounds.

The obtained data can be applied to identify compounds in the synthesis of related derivatives, evaluate their biological activity, and improve synthesis and process control methods for thienopyrimidines.

ПРО АВТОРКУ.

https://oleksiy-rizak.info/osvita/11667-vidoma-vchena-u-haluzi-orhanichnoi-khimii-halyna-rizak-peremozhnytsia-u-nominatsii-zhinka-iii-tysiacholittia-u-haluzi-nauky-i-osvity-zakarpattia

 

=

Різак Галина Вікторівна, відома вчена у галузі органічної хімії, Радник директора Благодійного Фонду підтримки освіти, науки, науково-технічної та інноваційної діяльності, кандидат фармацевтичних наук, здобувачка наукового ступеню доктора хімічних наук за спеціальністю "Органічна хімія"

ГАЛИНА ВIКТОРIВНА РIЗАК народилася в 1968 р.

У 1991 році з відзнакою закінчила хімічний факультет УжНУ.

В цьому ж році вступила в аспірантуру, яку завершила в 1994 р. за спеціальністю «органічна хімія».

З 1994 року по 2006 рік працювала на наукових і викладацьких посадах кафедри органічної хімії Ужгородського національного університету, з січня 2009 року по липень 2012 року на викладацьких посадах на кафедрі органічної хімії Національного фармацевтичного університету (м. Харків).

З 2012 року - доцент кафедри органічної хімії Інституту хімії та екології УжНУ. Радник директора Фонду підтримки освіти, науки, науково-технічної та інноваційної діяльності.

Наукову роботу здійснювала під керівництвом професора, доктора хімічних наук Хрипака Степана Михайловича, доцента, кандидата хімічних наук Добоша Антона Антоновича, професора, доктора хімічних наук Шемчука Леоніда Антоновича, академіка НАН України, професора, доктора хімічних наук, доктора фармацевтичних наук, професора Черниха Валентина Петровича.

Дисертацію захистила за спеціальністю " фармацевтична хімія".

Автор і співавтор понад ста наукових та науково-методичних праць,

Автор монографії "Синтез, фізико-хімічні та біологічні властивості 2,4-діоксо- та 4-іміно-2-оксо-3-феніл-5-R-6- R`-тієно[2,3-d] піримідинів".

Монографія перемогла у номінації "Краща монографія десятиліття (2015-2025) у науці Закарпаття".

Автор та співавтор шістнадцяти друкованих книг з органічної, біоорганічної та фармацевтичної хімії: двох навчально-методичних посібникіів (обидва одноосібні), чотирьох навчальних посібників (три одноосібні), серед них є і з грифом МОН для студентів вишів, десяти навчальних видань - курсів лекцій, практикумів (вісім одноосібних).

Співавтор двох патентів на винахід та на корисну модель.

Учасниця численних національних та міжнародних конференцій з органічної та фармацевтичної хімії, Національних з'їздів фармацевтів України.

Пройшла багато науково-педагогічних стажувань та курсів підвищення кваліфікації у країнах ЄС.

Викладає курс лекцій і проводить лабораторні та практичні заняття з органічної, біоорганічної та фармацевтично хімії для студентів майбутніх хіміків, екологів, біологів, стоматологів, медиків та фармацевтів.

Відмінник освіти України (відзнака МОН). Нагороджена почесниою грамотою ректора УжНУ (1998), грамотою міського голови Ужгорода (1999)., Почесною грамотою Закаррпатської облдержадміністрації (2018), Почесною грамотою Закарпатської обласної ради профспілок (2019), грамотою Закарпатської обласної ради (2020).

У різні роки перемагала у номінаціях "Людина року науки і рсвіти Закарпаття-2024", "Кращий вчений року-2025", "Кращий викладач року- 2021", "Кращий науково-педагогічний працівник часів Незалежності України"(2016), "Видатна особистість десятиліття (2014-2024) науки Закарпаття".

У 2025 році - переможниця у номінації "Жінка III тисячоліття у галузі освіти і науки Закарпаття".

У 2026 році перемогла у номінації  "Видатний організатор освіти і науки Закарпаття часів Незалежності України". У цьому ж році її навчальний посібник "Методологія органічного синтезу" та навчально-методичний посібник "Біоорганічна хімія" перемогли у номінаціях "Кращий навчальний та навчально-методичний посібник-2026"

Благодійним Фондом підтримки освіти і науки, науково-технічної та інноваційної діяльності нагороджена ПОЧЕСНИМ ДИПЛОМОМ " ЗА ДАРУВАННЯ СОТЕНЬ ПРИМІРНИКІВ КНИГ ЗАКАРПАТСЬКИМ БІБЛІОТЕКАМ УНІКАЛЬНОЇ ДЛЯ УКРАЇНСЬКИХ ВУЗІВ ВЛАСНОЇ БІБЛІОТЕЧКИ - 14 ДРУКОВАНИХ ОДНООСІБНИХ НАУКОВИХ ТА НАУКОВО-МЕТОДИЧНИХ КНИГ З ОРГАНІЧНОЇ, БІООРГАНІЧНОХ ТА ФАРМАЦЕВТИЧНОЇ ХІМІЇ"

 

 

 

=

 

 

 

 

 

Благодійний Фонд підтримки освіти і науки, науково-технічної та інноваційної діяльності (директор - доктор фізико-математичних наук Різак Іван Михайлович) нагородив Дипломами авторитетних особистостей.

ПОЧЕСНИМ ДИПЛОМОМ " ЗА ДАРУВАННЯ СОТЕНЬ ПРИМІРНИКІВ КНИГ  ЗАКАРПАТСЬКИМ БІБЛІОТЕКАМ ВЛАСНОЇ УНІКАЛЬНОЇ ДЛЯ УКРАЇНСЬКИХ ВУЗІВ ВЛАСНОЇ БІБЛІОТЕЧКИ  - 14 ДРУКОВАНИХ ОДНООСІБНИХ НАУКОВИХ ТА НАУКОВО-МЕТОДИЧНИХ КНИГ З ОРГАНІЧНОЇ, БІООРГАНІЧНОХ ТА ФАРМАЦЕВТИЧНОЇ ХІМІЇ"

НАГОРОДЖЕНА РІЗАК гГЛИНА ВІКТОРІВНА , Радник директора Благодійного Фонду підтримки освіти, науки, науково-технічної та інноваційної діяльності, кандидат фармацевтичних наук, здобувачка наукового ступеню доктора хімічних наук за спеціальністю "Органічна хімія", ВІДМІННИК ОСВІТИ УКРАЇНИ.

 

Почесними дипломами Фонду "За благодійну діяльність і особистий внесок у розвиток науки і освіти Закарпаття"

також нагороджені:

 

" Кращий меценат року у галузі освіти і науки Закарпаття-2026"

-Холопік Марія Михайлівна - лікар-невропатолог Військово-медичної служби ВМУ СБУ в Управлінні Служби безпеки України у Рівненській області , кандидат медичних науу  

-Холопік Олеся Олексіївна - директорка Центру демократії та верховенства права.

 

"Кращий директор школи десятиліття (2016-2026) на Закарпатті"

 Різак Тетяна Михайлівна,  директор Ужгородської початкової школи «Пролісок» Ужгородської міської ради

 

"Кращий керівник дитячого гуртка десятиліття (2016-2026"  на Закарпатті" 

Різак Марія Михайлівна, керівник гуртка  ЗАКАРПАТСЬКОГО ОБЛАСНОГО ЦЕНТРУ ДИТЯЧОЇ ТА ЮНАЦЬКОЇ ТВОРЧОСТІ «ПАДІЮН»

 

Почесними дипломами Фонду "За благодійну діяльність і особистий внесок у розвиток науки і освіти Закарпаття"

нагороджені:

 

Поплавський Михайлр Михайлович, доктор педагогічних наук, професор, Заслужений діяч мистецтв України, Ректор Київського університету культури і мистецтв. Народний депутат України IV, VII та VIII скликань.

Марушко Лариса Петрівна – доктор педагогічних наук, доцент, декан факультету хімії та екології Волинського національного університету імені Лесі Українки, головний редактор наукового журналу ";ПРОБЛЕМИ ХІМІЇТА СТАЛОГО РОЗВИТКУ"

 

Гладишевський Роман Євгенович, ректор Львівського національного університету імені Івана Франка — академік НАН України, доктор хімічних наук, професор

 

Рафальський Олег Олексійович , Віцепрезидент НАН України, академік НАН України,  доктор історичних наук ,професор

 

Назарчук Зіновій Теодорович Голова Західного наукового центру НАН України та МОН України,  Радник Президії НАН України,  академік НАН України,  доктор фізико-математичних наук,  професор

Петров Вячеслав Васильович, Директор Інституту проблем реєстрації інформації Національної академії наук України. академік НАН України доктор технічних наук професор

 

Морозов Анатолій Олексійович, доктор технічних наук,  професор, академік Національної академії наук України

 

Горбулін Володимир Павлович,  Віцепрезидент НАН України,  академік НАН України,  доктор технічних наук, професор

Богданов Вячеслав ЛеонідовичПерший віцепрезидент НАН України, академік НАН України, , доктор фізико-математичних наук, професор

Кузьма Борис Івановичч, народний художник України

Густі Василь Петрович, письменник

Михайло Темнов, військовий, журналіст, письменник

Василь Кузан, математик, журналічліст, письменник

 

Дипломами Фонду нагороджено:

 

Сейковська Наталія Олександрівна, голова Ужгородської районної ради, громадський діяч

Орос Ільдіко Імріївна, депутат Закарпатської обласної ради, Заслужений працівник освіти України

Парлаг Олег Олександрович, вчений фізик, кандидат фізико-математичних наук

Беляєв Дмитро кандидат медичних науу, доцент, доцент кафедри хірургічних дисциплін факультету післядипломної освіти та доуніверситетської підготовки ДВНЗ ”УжНУ”

Чомоляк Юрій Юрійович, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету

Пілаш Марина Йосипівна, вчений, викладач, громадський діяч

Нусер Ернест Ернестович, підприємець, громадський діяч

Олена Мудра, журналіст, громадський діяч

Ляпіна Людмила Борисівна, профспілковий діяч

Корольчук Людмила Кирилівна, Заслужений лікар України, громадський діяч

Пастухова Валентина Миколаївна, Заслужений журналіст України

Рошко Володимир Гаврилович – доктор біологічних наук,  професор,, професор кафедри ентомології та збереження біорізноманіття біологічного факультету ДВНЗ «УжНУ».

Михайло Носа, журналіст

Олексик Ольга Томівна, депутат Закарпатської обласної ради

Шетеля Наталія Ігорівна, депутат Закарпатської обласної ради

Токар Едгар Володимирович, депутат Закарпатської обласної ради

Станкевич-Волосянчук Оксана Ігорівна , кандидат біологічних наук. Доцент кафедри зоології біологічного факультету ДВНЗ «УжНУ». громадський діяч

Кузьо Василь Іванович, полковник юстиції, громадський діяч

Волощук Марта Гнатівна, кандидат економічних наук, громадський діяч

ЗЕЛІНСЬКИЙ Іван Іванович Голова Закарпатської обласної Ради профспілоу

Мокану Василь Дмитрович, адвокат

ПОВХАНИЧ Тетяна Федорівна, голова Закарпатської обласної  організації  Профспілки працівників освіти і науки України Кохан Юрій Михайлович, Заслужений лікар України Сікора Степан Ілліч, фізик, журналіст, громадський діяч

Кохан Юрій Михайлович, Заслужений лікар України

Жупан Євген Євгенович, Заслужений лікар України

Сікора Степан Ілліч, фізик, журналіст, громадський діяч

Олег Диба, історик, журналіст, громадський діяч

Кравчк Ольга Іванівна, громадський діяч

Гончарко Віктор Сергійович, підприємець, громадський діяч

Вишняк Елеонора Іванівна, громадський діяч

Штефуца Наталія Богданівна, депутат Закарпатської обласної ради

Кіш Михайло Михайлович, депутат Закарпатської обласної ради

Галай Ірина Олександрівна,  депутат Закарпатської обласної ради

Сушко Андріана Антонівна,  депутат Закарпатської обласної ради

Петеі Юдіта Оттовна,  депутат Закарпатської обласної ради

Балог Лівія Іванівна, депутат Закарпатської обласної ради

Біров Єлизавета Іванівна, депутат Закарпатської обласної ради