За словами міністра освіти, підвищення заробітних плат стосується всіх освітян від дошкільної до вищої освіти. На підвищення зарплат освітянам необхідно додатково 270 мільярдів гривень — Оксен Лісовий

 

Джерело фото: mon.gov.ua

Слідкуйте за актуальними новинами у соцмережах SUD.UA Міністр освіти та науки України Оксен Лісовий заявив, що для підвищення заробітних плат усім освітянам країні потрібно додатково 270 мільярдів гривень.

Про це повідомляє «Укрінформ».

Лісовий наголосив, що підвищення заробітних плат стосується всіх освітніх рівнів — від дошкільної до вищої освіти.

«Питання підняття зарплати для освітян, яке передбачено статтею 61 прикінцевих положень закону про освіту, передбачає підняття (зарплати - ред.) абсолютно для всіх освітян. Це правильно і справедливо, тому що і дошкільна освіта, і загальна середня освіта, і профтехосвіта, і фахова передвища, і вища освіта повинні бути справедливо і рівномірно підвищені.

Але на це підвищення країні потрібно на сьогодні 270 мільярдів гривень додатково. І от питання знову ж таки, чи маємо ми зараз таку можливість, звідки взяти ці гроші. Я вірю в те, що ми цю позицію рано чи пізно виконаємо», — зазначив він.

Однак міністр підкреслив, що на даний момент питання фінансування залишається відкритим, і країна ще не має можливості знайти такі кошти.

Попри це, він висловив впевненість, що рано чи пізно це підвищення буде реалізоване. Лісовий також повідомив, що розроблено кілька сценаріїв для підвищення зарплат — як поетапного, так і одночасного.

Для поетапного підвищення необхідно, як мінімум, 80 мільярдів гривень додатково.

Іван Різак: змін немає, але я продовжую шукати можливості і сподіватись на допомогу для організації системної наукової роботи моєї дружини Галини Вікторівни - найдорожчої для мене людини, авторитетної вченої, блискучого фахівця у галузі органічної хімії та органічного синтезу. Вірю, що її трудоіві права в УжНУ будуть відновлені уже скоро.

Фото: оголошено лауреата Нобелівської премії миру 2024 (Getty Images)

АВТОР: МАРІЯ КУЧЕРЯВЕЦЬ

Норвезький нобелівський комітет в Осло оголосив лауреата Нобелівської премії миру за 2024 рік. Нагороду присуджено японській організації Nihon Hidankyo, яка об'єднує тих, хто вижив після атомного бомбардування Хіросіми і Нагасакі.

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на прес-службу Фонду Нобеля. Кого розглядали серед кандидатів Напередодні старту Нобелівського тижня букмекери називали серед фаворитів на премію миру президента Володимира Зеленського і російського опозиціонера Олексія Навального, який помер у в'язниці на початку 2024 року. Зауважимо, що обидва уже далеко не перший рік згадуються як кандидати на цю премію.

Але, як писало Reuters, Зеленський "навряд чи може перемоги оскільки він є президентом країни, яка перебуває у стані війни".

При цьому присудити її Навальному теж не можуть, оскільки Нобелівську премію неможливо здобути посмертно.

Крім того, основними фаворитами букмекерів назвали Агентство ООН у справах палестинських біженців (БАПОР), Міжнародний суд ООН та генерального секретаря ООН Антоніу Гутерріша.

Хто отримав нагороду минулого року

У 2023 році лауреатом Нобелівської премії миру стала правозахисниця з Ірану Наргес Мохаммаді.

Її нагородили за "боротьбу проти гноблення жінок в Ірані та боротьбу за захист прав людини та свободи для всіх". Мохаммаді протягом десятиліть боролася за права людини в Ірані. Через що вона протягом 20 років потрапляла за ґрати й виходила з в’язниці.

Її заарештовували 13 разів і загалом засудили до 31 року позбавлення волі.

У 2022 році ВВС включило її у список зі 100 жінок з усіх куточків світу, які надихають та впливають на світ.

У січні 2023 року вона зробила репортаж з в'язниці, в якому детально описала умови утримання жінок у в'язниці Евін, включно зі списком 58 ув'язнених, а також процес допитів і тортур, через які вони пройшли.

У вересні цього року міжнародна коаліція Free Narges Coalition закликала до негайного звільнення правозахисниці.

Повідомлялося, що стан її здоров'я значно погіршився в останні місяці в іранській в'язниці.

Нобелівський тиждень 2024 Нобелівські премії, започатковані винахідником динаміту Альфредом Нобелем, відповідно до його заповіту від 1895 року, присуджують щороку з 1901-го.

Нагорода є однією з найпрестижніших міжнародних премій, яку вручають за видатні наукові дослідження, революційні винаходи або значний внесок у культуру чи розвиток суспільства. Сума премії змінюється залежно від доходів Фундації Нобеля.

У 2024 році вона становить 11 млн шведських крон (близько 1,1 млн доларів).

Стартував Нобелівський тиждень цьогоріч з 7 жовтня.

Коли дитина вирішує вчитися за кордоном, це може стати для її батьків як джерелом гордості, так і джерелом занепокоєння.

Виникають питання про те, як вона житиме, навчатиметься, адаптуватиметься до нового середовища та справлятиметься з труднощами, які можуть виникнути на цьому шляху.

Батьки зазвичай переживають за своїх дітей, адже навчання в чужій країні може бути як захоплюючою пригодою, так і викликом, що вимагає сил та мудрості для подолання.

Але не така висока та гора, якою вона здається знизу.

Давайте розбиратися, а Міжнародний Союз Молоді разом із вами розвінчає 6 найпопулярніших міфів.

Міф 1: Навчання за кордоном безкоштовне Насправді навчання у багатьох державних закладах вищої освіти, наприклад, у Чехії, безкоштовне для всіх, включаючи іноземців. Але не варто забувати: щоб вступити до університету, потрібно вивчити мову та підготуватися, а це платно. Окрім того, вам знадобляться кошти на проживання, харчування та інші витрати.

Міф 2: Навчання за кордоном надто дороге Друга крайність – це твердження, що для навчання за кордоном потрібні мішки із золотом, але насправді це не так. Насправді далеко не завжди студенти ходять із золотими кредитними картками. Проживання у гуртожитку в Чехії коштує 350 євро/міс, 200 євро з головою вистачить на продукти та проїзд. Часто студенти поєднують навчання в університеті з підробітками і спокійно покривають частину своїх витрат.

Міф 3: Щоб вчитися за кордоном, потрібно знати англійську досконало Щоб навчатися за кордоном, жодну мову не потрібно знати досконало. Крім того, не обов'язково вчитися англійською. Наприклад, у Чехії, для того самого безкоштовного навчання, потрібно вчитися чеською мовою. Чеська мова має велику подібність до української, оскільки входить до групи слов'янських мов. Її можна вивчити за 1 рік, з нуля до рівня B2, і цього цілком достатньо для навчання в університеті Чехії наступні 5 років безкоштовно.

Міф 4: Вступ до університету за кордон – це дуже складно Справді, процес підготовки, адаптації та вступу може бути більш тривалим та вимогливим для іноземних студентів. Але, щоб труднощі не захопили вас зненацька, важливо розпочати підготовку заздалегідь і дотримуватися інструкцій. Навчання за кордоном – це важливий крок, який потребує ретельного планування та аналізу. Не дозволяйте міфам та стереотипам впливати на ваше рішення. Проведіть свій власний аналіз та виберіть оптимальний шлях для своєї освіти та майбутньої кар'єри.

Міф 5: Для навчання за кордоном потрібно бути генієм або спортсменом Насправді навчання за кордоном доступне для студентів з різним рівнем успішності та здібностей. Важливо вибирати університет та програму навчання, які відповідають вашим академічним та кар'єрним цілям. Але треба пам'ятати, що в університеті треба буде вчитися, а не просто ходити туди. Старання і наполегливість часто бувають важливішими за таланти і вроджені здібності.

Міф 6: Навчання за кордоном – це самотня подорож Навпаки, навчання за кордоном надає можливість познайомитися з новими людьми, а ще – з новими культурами та традиціями. У багатьох університетах Європи навчається велика кількість українців. Загалом батьківські переживання цілком зрозумілі та природні. Однак, як показує практика, головне – це підготовленість та підтримка.

Адаптаційні програми та професійна підтримка фахівців дозволяють пом'якшити перехід та забезпечити комфортне перебування та навчання за кордоном.

Нехай кожен з батьків може бути впевнений у тому, що їхня дитина перебуває під опікою досвідчених людей і що цей новий етап у його житті стане успішним та безпечним.

Автор фото – пресслужба Міністерства освіти і науки України

Міністерство освіти і науки України оприлюднило для громадського обговорення законопроєкт для внесення змін до Законів України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту» і «Про фахову передвищу освіту».

Ці зміни створять умови для впровадження «Профільної» — реформи старшої школи.

Мета реформи — підвищити якість освіти й запропонувати учнівству якомога ширші можливості, незалежно від місця проживання і соціального статусу.

Реформа розпочнеться 2027 року.

Випускники 9 класів обиратимуть продовжувати навчання в закладах академічного (ліцеї) і професійного (професійні коледжі й заклади ФПО) спрямувань.

Учні ліцеїв зможуть обирати профілі навчання і дисципліни.

А студенти закладів професійного спрямування — дисципліни, наближені до обраної професії чи спеціальності.

Більше про реформу читайте за покликанням. Завдяки ухваленню змін до законів громади зможуть створити умови для впровадження реформи.

Зокрема, законопроєкт передбачає, що в ліцеях (10–12 класи) на кожній паралелі має бути не менше ніж чотири класи (100 учнів).

Така мінімальна кількість дасть змогу обʼєднувати учнів у групи для вивчення різноманітних навчальних предметів та інтегрованих курсів.

Що більше учнів на паралелі, то більше груп можна створити, а отже, запропонувати учнівству ширший вибір дисциплін.

Окрім того, у законопроєкт закладено норму про те, що ліцеї (10–12 класи) мають бути переважно відокремленими від початкових шкіл (1–4 класи) і гімназій (5–9 класи).

Це збільшить можливість закладів приймати більшу кількість учнів 10–12 класів. Кабінет Міністрів України зможе передбачити винятки для окремих громад і дозволити роботу початкових шкіл і гімназій у складі ліцеїв.

Наприклад, якщо відстань між закладами освіти або складні умови діставання до них не дають змоги відокремити старшу школу від решти ланок. З

асновниками ліцеїв зможуть бути Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні, міські, селищні й сільські ради. Сільські, селищні й міські територіальні громади зможуть утворювати ліцеї на умовах співробітництва для забезпечення освіти учнівства одразу з кількох громад.

Згідно з документом Міністерство освіти і науки України розробить проєкт плану формування мережі закладів освіти за поданням обласних адміністрацій з урахуванням пропозицій сільських, селищних, міських та обласних рад.

А до 1 вересня 2025 року Кабінет Міністрів України затвердить план формування мережі закладів освіти. Рішення уряду дасть змогу врахувати особливості й потреби різних громад, а також інтереси учнівства, зокрема щодо збалансованого представлення різних профілів у всіх областях.

Адже ключовий чинник успіху реформи — надання учням можливості вибору різноманітних профілів.

Зміну мережі закладів загальної середньої освіти проводитимуть їхні засновники, переважно органи місцевого самоврядування, після громадського обговорення не менше ніж за три місяці (за винятком літніх місяців) до ухвалення відповідного рішення. Законопроєкт перебуватиме на громадському обговоренні до 24 жовтня 2024 року.

Пропозиції відповідно до форми можна надсилати на електронну адресу: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її..

Після доопрацювання МОН спрямує документ на затвердження урядом і подання у Верховну Раду України.

7 жовтня 2024 року в межах спільних консультацій між урядами України та Словаччини було підписано Меморандум про взаєморозуміння між Міністерством освіти і науки України й Міністерством освіти, досліджень, розвитку та молоді Словацької Республіки.

Цей документ є дорожньою картою для співпраці у сфері освіти, науки та інновацій між двома країнами. Меморандум визначає ключові напрями співробітницва:

Підтримка українських студентів та вчителів у Словацькій Республіці у вивченні та викладанні української мови та літератури, історії України та географії у звичайних класах та під час навчань вихідного дня.

Мовна підготовка вчителів, обмін досвідом з практики словакістики в Україні у викладанні словацької мови як іноземної.

Співпраця в обробленні інформації про тимчасово переміщених студентів і викладачів з України та їхні освітні й професійні потреби.

Обмін інформацією про освіту та агенції, що сприяють навчанню українських учнів у словацьких середніх школах.

Пряме співробітництво між закладами дошкільної, загальної середньої та професійної (професійно-технічної) освіти, зокрема у сфері інклюзивної освіти.

Підтримка та просування проєктів співпраці між словацькими та українськими закладами вищої освіти в межах фінансових інструментів Європейського Союзу.

Співробітництво у сфері інноваційної діяльності закладів вищої освіти та наукових установ з метою сприяння розвитку наукових досліджень та сфери методології оцінювання науки, створення й комерціалізації результатів науково-технічної діяльності і їхнє впровадження, а також розвитку екосистеми наукоємних інновацій.

Фото: оголошено лауреатів Нобелівської премії-2024 з хімії (Getty Images) АВТОР:

МАРІЯ КУЧЕРЯВЕЦЬ

Нобелівський комітет у середу, 9 жовтня назвав лауреатів премії у галузі хімії.

Одну половину премії вирішили присудити Девіду Бейкеру "за обчислювальний дизайн білка", а іншу половину Демісу Гассабісу та Джону Джумперу "за передбачення структури білка".

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на прес-службу Фонду Нобеля.

Що відомо про лауреатів та їх внесок у науку

Так, американському біохіміку Девіду Бейкеру вдалося створити абсолютно нові види білків. Натомість британський дослідник Деміс Гассабіс та американський науковець Джон Джумпер розробили модель штучного інтелекту для вирішення 50-річної проблеми: прогнозування складних структур білків. Ці відкриття мають величезний потенціал.

Різноманітність життя свідчить про дивовижну здатність білків як хімічних інструментів.

Вони контролюють і керують усіма хімічними реакціями, які разом є основою життя. Білки також функціонують як гормони, сигнальні речовини, антитіла та складники різних тканин. Білки зазвичай складаються з 20 різних амінокислот, які можна назвати будівельними блоками життя.

У 2003 році Бейкеру вдалося використати ці блоки для розробки нового білка, який не був схожий ні на один інший.

З того часу його дослідницька група створювала одне за іншим творіння, включно з білками, які можна використовувати як фармацевтичні препарати, вакцини, наноматеріали та крихітні сенсори.

Стали відомі лауреати Нобелівської премії-2024 з хімії Фото: Девід Бейкер, Демісу Гассабіс та Джон Джумпер, які стали лауреатами Нобелівської премії в галузі хімії (twitter.com/NobelPrize)

Друге відкриття стосується передбачення білкових структур. У білках амінокислоти з’єднані разом у довгі нитки, які згортаються, утворюючи тривимірну структуру, яка є вирішальною для функції білка.

З 1970-х років дослідники намагалися передбачити структуру білків за амінокислотними послідовностями, але це було важко. Однак чотири роки тому стався приголомшливий прорив.

У 2020 році Гассабіс і Джумпер представили модель штучного інтелекту під назвою AlphaFold2.

За допомогою якої вони змогли передбачити структуру практично всіх 200 мільйонів білків, які ідентифікували дослідники.

З моменту прориву AlphaFold2 використовували понад 2 мільйони людей зі 190 країн. Серед безлічі наукових застосувань дослідники тепер можуть краще зрозуміти стійкість до антибіотиків і створити зображення ферментів, які можуть розкладати пластик.

 

Нобелівська премія з хімії - це вища нагорода за наукові досягнення в галузі хімії, яку щорічно присуджує Шведська королівська академія наук у Стокгольмі.

Кандидатів у лауреати премії висуває Нобелівський комітет з хімії.

Премія є однією з п'яти заснованих, згідно із заповітом шведського підприємця, винахідника динаміту та філантропа Альфреда Нобеля, наприкінці 19 століття.

Хімія була найважливішою частиною у власних роботах Нобеля. Розвиток його винаходів, а також технологічні процеси, якими він користувався, ґрунтувалися на знаннях хімії.

Саме тому ця наука стала другою областю, про яку Нобель згадав у своєму заповіті.

Минулого року лауреатами Нобелівської премії з хімії стали американці Мунгі Бавенді, Луїс Брюс, а також росіянин Олексій Єкімов.

Їм присудили премію за відкриття і синтез квантових точок. Зазначимо, наночастинки та квантові точки мають унікальні властивості і поширюють своє світло з екранів телевізорів і світлодіодних ламп.

Вони каталізують хімічні реакції, а їхнє прозоре світло може освітлювати пухлинні тканини для хірурга.

Нобелівський тиждень-2024 Нагадаємо, що з понеділка, 7 жовтня стартував Нобелівський тиждень, під час якого стануть відомі власники цієї престижної премії за 2024 рік.

Вже визначено лауреатів з медицини та фізіології.

Ними стали науковці Віктор Амброс та Гері Равкан за відкриття молекул мікроРНК, які регулюють роботу генів.

Також вчора, 8 жовтня лауреатами престижної премії в галузі фізики стали професори Джон Гопфілд та Джефрі Гінтон за дослідження в галузі машинного навчання нейромереж.

Вже завтра визначать переможців у галузі літератури, а 11 жовтня стане відомий власник Нобелівської премії миру-2024.

Лауреата премії Шведського центрального банку з економічних наук пам'яті Альфреда Нобеля оголосять 14 жовтня.