Згадка в назві свята не тільки жінок, але і дівчаток не випадкова

Анна Зущик

Щорічно 11 лютого за рішенням ООН відзначається Міжнародний день жінок і дівчат у науці (International Day of Women and Girls in Science).

 20 грудня 2013 року Генеральна Асамблея ООН прийняла резолюцію «Наука, техніка та інновації в цілях розвитку», в якій зізнавався рівний доступ жінок і дівчат будь-якого віку до досягнень і розвитку науки, техніки і інновацій як запорука забезпечення гендерної рівноправності в даній сфері.

Через 2 роки на черговому пленарному засіданні Генасамблеї була прийнята резолюція (70/212), яка проголосила 11 лютого Міжнародним днем жінок і дівчат у науці.

Варто відзначити, що це стало новим етапом реалізації плану розвитку суспільства до 2030 року, 

Показати ще Головна мета Резолюції – досягнення якісних змін у процесі залучення жінок і дівчат у науку.

Останнім часом світове співтовариство досягло значних успіхів у цій справі, але чомусь жінки і дівчата досі стикаються з обмеженнями у цій діяльності. Дослідження, проведені в 14 країнах, показали певний дисбаланс в участі у науковій сфері між чоловіками і жінками.

Так, можливість отримання ступеня бакалавра, магістра та доктора для жінок у сфері науки становить 18%, 8% і 2% відповідно, в той час як для чоловіків ці показники становлять 37%, 18% та 6%. Резолюція закликає країни світу звернути увагу на проблему, постаратися визначити причини гендерного дисбалансу в області науки, техніки та інновацій, а також організувати програми заходів по залученню жінок і дівчат у наукову діяльність. Примітний той факт, що згадка в назві свята не тільки жінок, але і дівчат не випадкова.

Адже вона спрямована на актуалізацію теми участі в наукових спільнотах шкільного періоду навчання не тільки хлопчиків, але і дівчат, чия участь у них набагато нижча.

Крім того, учасники заходів у рамках святкування нового Міжнародного дня звертають увагу на роботу вихователів та викладачів у закладах шкільної та дошкільної освіти, де повинні враховуватися принципи гендерної рівноправності.

Автор фото – пресслужба Міністерства освіти і науки України

9 лютого 2023 року відбулася презентація Національного порталу міжнародного науково-технічного співробітництва.

«Насамперед портал – це не просто інструмент для отримання додаткової інформації, а майданчик для взаємодії майбутньої мережі Національних контактних пунктів, Офісу програми «Горизонт Європа» в Україні, представників та експертів від України в комітетах, відповідальних за моніторинг виконання програми «Горизонт Європа» та «Євратом», з ученими та дослідниками», – зазначив керівник експертної групи з питань інтеграції до Європейського дослідницького простору Григорій Мозолевич.

Функціонування Порталу сприятиме зростанню кількості українських проєктів та їхніх учасників у програмах міжнародного співробітництва завдяки інформаційному забезпеченню українських учених, інноваторів та підприємців про Рамкову програму Європейського Союзу з досліджень та інновацій «Горизонт Європа» та Програму з досліджень та навчання Європейського співтовариства з атомної енергії «Євратом», а також про інші програми міжнародного наукового та інноваційного співробітництва.

Розробник Порталу – Український науковий центр розвитку інформаційних технологій за підтримки Міністерства освіти і науки України.

 

До програми «Цифрові інструменти Google для освіти», метою якої є здобуття навичок освітянами щодо максимального використання технічні можливості телефонів і комп'ютерів, приєдналося понад 134 тисячі педагогів.

Про це повідомили у Міністерстві освіти і науки.

За даними МОН, понад 80% учасників програми отримали сертифікат про успішне завершення, що є високим показником для МООС (Massive Open Online Course). Окрім того, впродовж року заклади освіти, педагогічні колективи яких успішно завершили навчання за програмою з показником понад 50% від загальної кількості працівників, одержать спеціальний статус «Заклад освіти – учасник програми Google for Education».

Наразі статус закладу – учасника програми вже отримали 418 закладів.

Також у межах програми проводяться додаткові тренінги, що спрямовані на поглиблення знань випускників програми та інформування спільноти про останні оновлення застосунків.

Тренінги навчають максимально використовувати технічні можливості телефонів і комп'ютерів Chromebook. 

Автор фото – пресслужба Міністерства освіти і науки України У Міністерстві освіти і науки України відбулася зустріч із представниками Посольства США в Україні та Американських Рад з міжнародної освіти.

Захід відбувся в межах проєкту «Програма підтримки дистанційного навчання англійської мови для закладів середньої освіти України», що реалізується Американськими Радами з міжнародної освіти у співпраці із МОН та за підтримки Посольства США.

Головна мета – обговорити перспективи розвитку та подальше масштабування проєкту. «Вдячний колегам із посольства США та Американським Радам за підтримку у розвитку освіти нашої країни, зокрема у сфері дистанційного навчання англійської мови.

Нам важливо, щоб кожен освітянин мав високий рівень англійської мови в Україні, адже це один із важливих елементів подальшої інтеграції України з західними демократичними спільнотами», – зазначив генеральний директор директорату дошкільної, шкільної, позашкільної та інклюзивної освіти Олег Єресько.

У межах проєкту робоча група із американських та українських консультантів, фахівців у сфері дистанційного навчання англійської мови, розробляють освітні продукти, які мають на меті оснастити вчителів англійської мови закладів середньої освіти України інструментами та найкращими практиками з навчання англійської мови онлайн.

Зустріч відбулась за участі:

Скотта Вітмора – заступника аташе з питань освіти та культури Посольства США в Україні;

Лотті Бейкера – директорки регіональних програм з викладання англійської мови Посольства США в Україні (онлайн);

Альони Сухініної – помічниці аташе з питань викладання англійської мови Посольства США в Україні;

Лілії Шил – помічниці аташе з питань культури Посольства США в Україні;

Яреми Бачинського – директора Американських Рад в Україні Анатолія Курта – заступника директора Американських Рад в Україні;

Тодда Драммонда – директора з оцінювання та освітніх послуг Американських Рад з міжнародної освіти, старшого академічного радника Програми «Підтримка дистанційного навчання англійської мови для закладів середньої освіти України»; Анастасії Сидорук – координаторки програми «Підтримка дистанційного навчання англійської мови для закладів середньої освіти України»;

Євгенії Москалевич – фахівчині програми «Підтримка дистанційного навчання англійської мови для закладів середньої освіти України»;

Марти Томахів – старшої консультантки програми «Підтримка дистанційного навчання англійської мови для закладів середньої освіти України».

Скотт Вітмор зазначив, що підтримка Посольства США в Україні у сфері освіти залишається незмінною. Посольство прагне допомагати МОН відповідати на виклики, які сьогодні наявні в Україні.

Стартував прийом заявок на держатестацію наукових установ.

Розпочалося приймання заявок та інформаційних матеріалів від наукових установ для проходження державної атестації у І півріччі 2023 року.

Відповідно до листа-роз'яснення, документи мають бути подані в електронному та паперовому вигляді. Комплект документів передбачає заявку на проведення державної атестації та інформаційні матеріали з відомостями про діяльність наукової установи.

Інформаційні матеріали мають бути внесені в інформаційно-аналітичну систему за посиланням до 1 березня 2023 року.

Матеріали подають разом із копією статуту наукової установи, а також переліком і активними посиланнями на публікації у виданнях, які підтверджують кількісні показники наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності.

Представник наукової установи має погодити внесення матеріалів в інформаційну-аналітичну систему з адміністратором за номером (044) 521-09-75, email: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її..

Паперовий варіант документів має бути поданий до Міністерства освіти до 20 березня 2023 року.

У разі виникнення запитань щодо процедури державної атестації наукових установ необхідно звертатися за номером (044) 287-82-34 (Мельник Світлана).

В УжНУ попри війну та перебої з електропостачанням й далі готуватимуть сімейних лікарів і вузькопрофільних спеціалістів.

Кафедрі сімейної медицини та амбулаторної допомоги УжНУ подарували генератор. Днями на кафедру сімейної медицини та амбулаторної допомоги медичного факультету №2.

Представники Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів передали дизельний генератор.

Завідувач кафедри Павло Колесник зауважує, що навчання українських та іноземних студентів медичного факультету №2 триває. – Цей генератор допоможе нам освітлювати і опалювати приміщення кафедри, тож освітній процес не перерветься. Ми продовжуємо готувати сімейних лікарів та вузькопрофільних спеціалістів попри війну та перебої з електропостачанням. Дякуємо нашим давнім друзям із Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів за постійну підтримку, — каже Павло Колесник. Медіацентр УжНУ

Міністерство освіти і науки у грудні пропонувало іншу модель проведення національного мультипредметного тесту, до якої мав бути включений обов'язковий тест з історії України. Про це сказав міністр освіти і науки в ефірі телемарафону, відповідаючи на запитання щодо невключення предмета історія України до переліку обов'язкових тестів НМТ.

За його словами, першочергова модель НМТ, запропонована МОН передбачала схему 3+1, у який українська мова, математика та історія України були обов'язковими, а четвертий предмет мав обрати абітурієнт.

«Міністерство освіти і науки, коли виставляло наприкінці листопада проєкт умов прийому, ми пропонували три обов'язкових дисципліни – історія України, українська мова і математика, а четвертий предмет мав бути на вибір.

Але маючи діалог з громадськими експертами, та особливо з батьками, ми чітко розуміли, що безпекова ситуація і кількість часу на складання цього тесту все ж таки більше схиляє нас до того, що ми маємо залишити три предмета», – зазначив міністр.

Водночас він наголосив, що вступники готувалися до складання різних предметів, враховуючи спеціалізацію обраного закладу вищої освіти. «Ми в суспільному діалозі, в тому числі і з батьками, врахували той факт, що дітям треба дати можливість вибору», – наголосив Шкарлет.

Він також висловив думку, що вступники будуть активно обирати історію України для складання національного мультипредметного тесту.

Як відомо, 12 січня голова комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій оголосив опитування серед вступників щодо бажаної моделі проведення НМТ.

За результатами опитування, абсолютна більшість майбутніх учасників вступної кампанії висловила підтримку моделі 2+1, у який історія України не включена до обов'язкових предметів. Згодом модель НМТ – українська мова + математика + предмет на вибір, була узгоджена членами комітету та МОН і презентована громадськості 20 січня.

Цьогоріч Міністерство освіти і науки України планує поширити сертифікацію на інші категорії педагогічних працівників, розпочавши пілотування процедур для вчителів базової середньої освіти – мовно-літературної і математичної освітніх галузей.

Так, відповідно до наказу МОН у 2023 році участь у сертифікації зможуть взяти не лише вчителі початкової школи (не більше 1500), а й по 500 вчителів з математики і української мови та літератури, які забезпечують реалізацію нового Державного стандарту на першому циклі базової загальної середньої освіти.

Реєстрація вчителів початкової школи для проходження сертифікації триватиме з 30 січня по 13 лютого 2023 року й проходитиме у два етапи:

-основний (30 січня–05 лютого) – у межах граничної кількості для кожного регіону; -додатковий (06–13 лютого) – у межах загальної граничної кількості.

Реєстрація вчителів математики та української мови і літератури триватиме упродовж 01–11 серпня:

-основний етап (01–07 серпня) – у межах граничної кількості для кожного регіону; -додатковий етап (07–11 серпня) – у межах загальної граничної кількості.

Реєстрацію для проходження сертифікації буде припинено достроково якщо:

-1500 вчителів початкових класів сформують бланки реєстраційних карток-заяв; -500 вчителів математики сформують картки-заяви;

-500 вчителів з української мови і літератури сформують картки-заяви.

Зауважимо, що відповідно до Положення про сертифікацію педагогічних працівників учителі беруть участь у сертифікації виключно на добровільних засадах.

За матеріалами Українського центру оцінювання якості освіти