Парламентський Комітет з питань освіти, науки та інновацій рекомендував Верховній Раді прийняти за основу проєкт закону, яким передбачено проведення державної підсумкової атестації для учнів 9 та 11 класів з 4 обов'язкових предметів.

Про це, за результатами розгляду законопроєкту в освітньому комітеті, повідомив його голова Сергій Бабак.

Законопроєктом передбачено, що починаючи з 2024 року ДПА випускників базової та старшої школи відбуватиметься з 4 обов’язкових предметів – української мови, математики, історії України та іноземної мови (крім російської).

Водночас учні 4 класів також проходитимуть ДПА, але кількість обов'язкових предметів буде меншою.

«Це стосується випускників 9-х та 11-х класів з наступного навчального року. Для початкової школи ДПА буде з меншої кількості предметів», – голова профільного комітету Верховної Ради.

Автори законопроєкту наголошують, що прийняття законопроекту має дозволити підвищити якість здобуття учнями результатів навчання з історії України та іноземної мови.

Автор фото -пресслужба Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича

1 березня 2023 року перший заступник Міністра освіти і науки України Андрій Вітренко під час стратегічної сесії за участю керівників закладів вищої освіти, що відбулась у Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича, презентував проєкт Світового банку та Міністерства освіти і науки України «Удосконалення вищої освіти в Україні заради результатів».

«Це єдиний інвестиційний проєкт міжнародних фінансових організацій, що надає комплексну підтримку реформуванню сектору вищої освіти України.

Його метою є підвищення ефективності, поліпшення умов для забезпечення якості та прозорості в системі вищої освіти України. Ми щиро вдячні Світовому банку за цілеспрямовану та всеохопну підтримку української вищої освіти», – зазначив Андрій Вітренко.

Завдання проєкту :

швидке реагування на нагальні потреби вищої освіти;

забезпечення відповідності навичок та знань випускників закладів вищої освіти вимогам до відбудови України;

підвищення ефективності використання бюджетних коштів в освітньому секторі; удосконалення ефективності системи вищої освіти та управління закладів вищої освіти;

підвищення суспільної довіри до системи вищої освіти України.

Команда МОН та Світового банку ставлять такі плани реалізації інвестиційного проєкту на цей рік:

модернізація Єдиної державної електронної бази з питань освіти для сталого проведення вступної кампанії до закладів вищої освіти;

удосконалення програмного забезпечення для проведення цифрових іспитів, а саме національного мультипредметного тесту, єдиного вступного іспиту, єдиного фахового вступного випробування та єдиного державного кваліфікаційного іспиту; запуск національного студентського опитування та єдиної електронної наукової системи;

розроблення навчальних програм і початок підготовки академічних менеджерів закладів вищої освіти.

Зазначимо, що координатором проєкту зі сторони Світового банку є Джеймс Грешем, старший спеціаліст у галузі освіти, а зі сторони МОН – перший заступник Міністра освіти і науки України Андрій Вітренко.

 

Міністерство освіти і науки планує удосконалити програмне забезпечення для проведення цифрових іспитів у сфері вищої освіти, зокрема, для вступу до бакалаврату і магістратури.

Відповідна мета передбачена у спільному проєкті МОН та Світового банку «Удосконалення вищої освіти в Україні заради результатів», що має бути реалізована цього року.

У МОН зазначають, що цього року Світовий банк має намір інвестувати в удосконалення програмного забезпечення національного мультипредметного тесту, вступних іспитів до магістратури та єдиного державного кваліфікаційного іспиту. Окрім того, з метою сталого проведення вступної кампанії у рамках проєкту планується модернізувати Єдину державну електронну базу з питань освіти.

Також цього року запланований запуск національного студентського опитування та єдиної електронної наукової системи.

За словами першого заступника міністра освіти і науки Андрія Вітренка, проєкт Світового банку та МОН є єдиним інвестиційним проєктом міжнародних фінансових організацій, що надає комплексну підтримку реформуванню українського сектору вищої освіти.

Завданнями проєкту є швидке реагування на нагальні потреби вищої освіти, забезпечення відповідності навичок та знань випускників закладів вищої освіти, підвищення ефективності використання бюджетних коштів в освіті, а також підвищення суспільної довіри до системи вищої освіти України.

 

Шкільних педагогів запрошують до участі в загальнонаціональному проєкті «Вивчай та розрізняй: інфомедійна грамотність в освіті». Участь у конкурсі можуть узяти вчителі, які викладають історію у 8–10 класах, українську мову та літературу в 8–9 класах і мистецтво у 9 класі.

Проєкт буде цікавий освітянам, що прагнуть застосовувати цифрові методи викладання, проводити інноваційні вправи та навчати учнів стійкості до дезінформації та маніпуляцій. Передбачається, що до кінця травня 2023 року відібрані учасники пройдуть онлайн курс та тренінг із медіаграмотності, а також спеціальне навчання з інтеграції інфомедійної грамотності в уроки.

Заявки для участі можна подавати як від груп учителів від одного закладу освіти, так і вчителів, які хочуть долучитися до проєкту одноосібно.

Проте при розгляді заявок перевага надаватиметься колективним заявкам, бо системна робота команди освітян дає найкращі результати для формування в учнів навичок критичного сприйняття інформації та інфомедійної грамотності.

Кількість заявок від одного регіону необмежена. У проєкті можуть узяти участь тимчасово переміщені вчителі, а також заклади освіти, які розташовані в інших країнах та підпорядковані МОН.

Після проходження тренінгів учасники отримають електронні матеріали: конспекти уроків, презентації тощо. Конкурсний відбір учасників триватиме до 1 квітня 2023 року.

Автор фото – пресслужба Міністерства освіти і науки України

1 березня 2023 року, у Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича розпочалася дводенна робота стратегічної сесії керівників закладів вищої освіти, ініційована Міністерством освіти і науки України.

Захід присвячений важливим стратегічним напрямам: розвитку педагогічної та вищої освіти в післявоєнний період України. Роботу заходу розпочав Міністр освіти і науки Сергій Шкарлет.

До участі у стратегічній сесії долучилися народні депутати України, представники Національної академії педагогічних наук України, керівники закладів вищої освіти та міжнародні партнери. У перший день стратегічної сесії розглянуто питання педагогічної освіти та перспективи її розвитку.

Зокрема, йдеться про модель очікуваного закладами вищої освіти випускника школи, здатного опановувати наукоємні та інноваційні освітні програми вищої освіти і, відповідно, – модель сучасного вчителя, здатного сформувати такого випускника.

«Ми повинні опрацювати усі складові, адже освіта – це єдина система, яка може бути ідеальною лише завдяки комплексному підходу. Ідеологія підготовки вчителя, наставника (тьютора) повинна відповідати розвитку сучасного світу, а також мати необхідні інструменти для перспективи на 20 років. Попри воєнний стан в Україні, ми продовжуємо працювати над формуванням освіченого майбутнього. Еліту має формувати еліта!» – зазначив Сергій Шкарлет.

Також учасники сесії розглянули концепт сучасної школи та педагогічного університету, що забезпечують належну якість підготовки здобувачів.

Обговорено стан педагогічної освіти, фактори, що впливають на розвиток системи, можливі шляхи подолання перешкод для бажаного рівня розвитку.

За результатами стратегічної сесії сформульовано завдання та шляхи їхнього виконання у співпраці з Національною академією педагогічних наук, Національним агентством кваліфікацій, закладами вищої освіти, іншими стейкхолдерами.

Автор фото -Screenshot

27 лютого 2023 року, відбулася презентація порівняльного звіту Європейської та Національної рамки кваліфікацій за участю першого заступника Міністра освіти і науки України Андрія Вітренка.

«Побудова сталої національної системи кваліфікацій та вдосконалення Національної рамки кваліфікацій – одні з ключових зобов’язань країн-учасниць Болонського процесу. Україна виконує їх на високому рівні, свідченням чого є звіт, який сьогодні презентовано.

Здійснення цього порівняльного аналізу також повністю відповідає зобов’язанням, що взяті Україною на шляху до європейської інтеграції», – зазначив Андрій Вітренко.

Порівняльний звіт є важливим здобутком також у контексті виконання Угоди про асоціацію України з ЄС, що вимагає тіснішої співпраці з питань кваліфікації. Метою проведення порівняльного аналізу є підвищення прозорості та порівнянності кваліфікацій.

«Щоб підтримувати Україну у складних умовах, ЄС повинен був діяти дуже швидко, а Європейська директива про тимчасовий захист була прийнята одноголосно 1 березня 2022 року. Вона надає особливі права українським громадянам мати професійну зайнятість у будь-якій державі, яка є членом ЄС, до трьох років.

Цей звіт є першим, але важливим кроком до поглиблення нашої співпраці, а також стане корисним інструментом для практиків, політиків, представників закладів освіти та громадян як в Україні, так і за її межами.

Тепер, коли Україна стала країною-кандидатом ЄС та приєдналася до консультативної групи EQF, цей звіт допоможе підтримати її інтеграцію далі», – зазначив заступник директора Генерального директорату Європейської комісії з питань зайнятості, соціальної політики та інклюзивності пан Стефан Олссон. У результаті порівняльний аналіз підтверджує, що рамки кваліфікацій України та ЄС є зіставними і між ними може бути встановлена відповідність. У презентації звіту взяли участь понад 600 учасників, які представляли органи влади, заклади освіти, громади з України, ЄС та інших країн.

Подальшими кроками у сприянні прозорості та порівнянності українських і європейських кваліфікацій стане забезпечення поширення результатів порівняльного аналізу ЄС та Україною, а також розроблення та впровадження спільного плану дій.

Кабінет Міністрів схвалив план заходів з реалізації Національної стратегії розбудови безпечного і здорового освітнього середовища у Новій українській школі на 2023 рік.

Метою документа є забезпечення права школярів на безпечні та нешкідливі умови навчання.

Зокрема, план визначає комплекс заходів, що сприятимуть формуванню безпечних, комфортних та здорових умов для здобуття освіти школярами, оволодінню ними компетентностями, необхідними для безпечного та здорового способу життя.

Окрім того, документом передбачено здійснення підготовки психологів та педагогічних працівників з питань психологічної підтримки та здатності діяти в умовах надзвичайних ситуацій.

План заходів з розбудови безпечного і здорового освітнього середовища на 2023 рік спрямований на забезпечення здоров’язбережувальної складової освіти, комплексності розвитку фізичної культури та посилення рухової активності, розбудови системи здорового харчування, формування культури харчування та правильних харчових звичок.

Також у межах реалізації зазначеної мети буде приділена увага питанням належного медичного обслуговування учнів і працівників шкіл, ефективного психологічного супроводу освітнього процесу, безпечності, доступності та інклюзивності освітнього середовища.

Автор фото – пресслужба Міністерства освіти і науки України

24 лютого 2023 року відбулося підписання Меморандуму про взаєморозуміння та співпрацю щодо реалізації програми шкільного харчування між Міністерством освіти і науки України в особі Міністра освіти і науки Сергія Шкарлета та Всесвітньою продовольчою програмою ООН в Україні в особі її директора Метью Голлінгворта.

«Реформа шкільного харчування, що ініційована першою леді України Оленою Зеленською, триває.

Велику підтримку в її реалізації надають міжнародні партнери.

Попри складні обставини, від початку навчального року тисячі шкіл розпочали освітній процес в очному та змішаному форматах, а отже, повинні забезпечувати наших дітей здоровою і корисною їжею», – зазначив Сергій Шкарлет.

Всесвітня продовольча програма є провідною гуманітарною програмою ООН, яка спрямована на допомогу в боротьбі з голодом.

Підписаний Меморандум визначає засади співробітництва між Міністерством та Всесвітньою продовольчою програмою у сфері реалізації реформи харчування в закладах освіти, що бере початок близько трьох років тому за ініціативи першої леді Олени Зеленської. У межах реалізації Меморандуму Всесвітня продовольча програма зможе забезпечити 50% від кількості порцій гарячого харчування для учнів 1-4 класів у Київській області.

«Наразі ми визначили 58 пілотних шкіл у Київській області для запуску нашої програми, проте не плануємо на цьому зупинятися. Незабаром вже буде 600 шкіл, у яких забезпечимо учнів гарячим харчуванням. Ми будемо розвивати підтримку ще більше», – зазначив Метью Голлінгворт.