У понеділок, 26 лютого 2024 року, в актовій залі ВСП «Мукачівський фаховий коледж» відбулися загальні збори студентів других курсів, на які були запрошені завідувачі відділень, куратори, старости академічних груп, студенти других курсів

Учасників зібрання привітав заслужений працівник ветеринарної медицини, директор коледжу Юрій Садварі.

Він говорив про те, що у цей важкий період ми повинні працювати згуртовано, якісно здійснювати освітній процес, проводити ефективну профорієнтаційну роботу.

Практичний психолог Діана Касинець доповідала на тему «Життєві труднощі як сходинка до себе».

За словами Діани Михайлівни, життєві труднощі – перешкоди на шляху до досягнення цілі, що вимагають напруги і зусиль для їх подолання. Одна складність – запізнитися на автобус, інша трудність – залишитися в живих, коли шансів для цього практично немає.

Викладач інформатики Наталія Сабов розповіла про Порядок проведення національного мультипредметного тесту у 2024 році.

Метою його є забезпечення рівного доступу до фахової передвищої освіти в умовах воєнного стану.

Результати НМТ будуть використані абітурієнтами для вступу до закладів вищої освіти.

Відповідальний секретар приймальної комісії Ілля-Олександр Застулка ознайомив присутніх із Правилами прийому на навчання до ВСП «Мукачівський фаховий коледж НУБіП України».

Він звернувся до студентів із проханням поширювати профорієнтаційну інформацію про наш навчальний заклад в соціальних мережах.

Підводячи підсумки загальних зборів студентів других курсів, Юрій Юрійович відмітив важливість сьогоднішньої зустрічі.

На даному етапі основне завдання – підготовка до реєстрації та успішне складання мультипредметного тесту.

Окрім цього, всі разом повинні брати участь у профорієнтаційній роботі, пропагувати спеціальності, за якими здійснюється підготовка фахового молодшого бакалавра.

Загальні збори студентів других курсів проведено на належному рівні.

Бажаємо мирного неба та успішного складання національного мультипредметного тесту!

Адміністрація коледжу

Перша леді України Олена Зеленська провела зустріч із Бо Тенгбергом, данським кінематографістом і сценаристом, чоловіком Прем'єр-міністерки Данії Метте Фредеріксен, який прибув до Києва для участі в журі фестивалю Cinema for Victory.

Зустріч відбулася в Києво-Печерській лаврі.

Олена Зеленська відзначила, що Бо Тенгберг є активним учасником глобальної платформи саміту перших леді та джентльменів, зокрема брав участь у третій зустрічі, яка відбулася 6 вересня 2023 року та була присвячена ментальному здоров’ю в Україні та світі.

«У спеціальному соціологічному дослідженні ми тоді з’ясували, що війна позначилася на ментальному здоров’ї жителів навіть віддалених від України країн. Бо Тенгберг, як і Шон Пенн, тоді був учасником дискусії, присвяченої впливу мистецтва на ментальне здоров’я.

А головним результатом саміту стало укладення 25 медичних партнерств між українськими та світовими лікарнями. Зокрема, між данською провідною дитячою клінікою Мері Елізабет та Київською обласною дитячою лікарнею.

Вони вже обмінюються досвідом і спільно допомагають пацієнтам», – нагадала дружина Президента.

Бо Тенгберг брав участь у виробництві 64 фільмів, вперше – у зйомках документальної стрічки «С.О.С.» (1992). Остання на сьогодні його робота – зйомка документального серіалу «Ви вмієте швидко думати?» (2021). Він також відомий за роботами «Чудовий Копенгаген» (2018), «Мандрівна команда» (2000) і «Злочин» (2007). Cinema for Victory – перший національний щорічний фестиваль фільмів в Україні, заснований під егідою Держкіно у 2024 році.

Мета кінофестивалю – популяризація документального кіно, створеного під час російсько-української війни.

До складу журі, крім Бо Тенгберга, увійшли, зокрема, такі відомі режисери, як Шон Пенн та Абель Феррара.

«Згідно з назвою фестивалю, митці досліджуватимуть, як на перемогу можуть вплинути документальні фільми – потужні правдиві свідчення.

Один із таких фільмів – «20 днів у Маріуполі», – як відомо, номінований на премію «Оскар» і вже отримав премію BAFTA. Дуже важливо, щоб таких стрічок було більше і їх бачили скрізь у світі, дізнаючись правду про Україну та наш спротив агресору», – наголосила Олена Зеленська.

Берегівські рятувальники провели акцію «Запобігти. Врятувати. Допомогти» для учнів місцевого ліцею імені Ілони Зріні.

Перш за все надзвичайники розповіли дітям про пожежну безпеку вдома й на вулиці, нагадали номери виклику екстрених служб та застерегли від дитячих пустощів з вогнем.

Про це йдеться на сайті ДСНС.

Далі мова зайшла про небезпеку боєприпасів, які можуть трапитись будь-де. А 3D стенди від UNICEF Ukraine допомогли фахівцям ДСНС наочно продемонструвати приклади зовнішнього вигляду боєприпасів, яких варто остерігатись.

А для того, аби такі важливі знання закарбувались в пам'яті дітей, їх підкріпили позитивні емоції від можливості вдіти бойовий одяг, спробувати аварійно-рятувальні інструменти та гасити умовну пожежу.

У межах проєкту «Школа майбутнього для України» Литва ініціювала міжнародний архітектурний конкурс, метою якого є розробка адаптивного дизайн-проєкту для відбудови українських шкіл.

Про це повідомив міністр освіти і науки Оксен Лісовий.

За його словами, метою МОН та міжнародних партнерів при відновлення закладів освіти є створення таких шкіл, які будуть безпечними та функціональними, а головне – відповідатимуть потребам учнів і вчителів.

Автори трьох найкращих проєктних ідей отримають винагороди від 8 до 12 тисяч євро. Переможець укладе контракт на суму 300 тисяч євро, який передбачатиме розроблення адаптивного дизайн-проєкту школи.

Щоб узяти участь у конкурсі, команда має складатися щонайменше з двох архітекторів: один повинен мати право практикувати в Україні, а інший – за її межами.

Після розробки дизайн-проєкту для відбудови шкіл його безоплатно передадуть у користування громадам.

Реєстрація для участі в національному мультипредметному тесті 2024 року розпочнеться 14 березня і триватиме до 11 квітня включно.

 

Такі дати передбачені календарним планом проведення НМТ в 2024 році, що затверджений наказом Міністерства освіти і науки.

Під час періоду реєстрації майбутній учасник НМТ має створити персональний електронний кабінет на сайті Українського центру оцінювання якості освіти, завантажити до нього необхідні документи, внести інформацію про себе та обрати предмет за вибором, який він складатиме під час іспиту. До 15 квітня майбутній учасник НМТ, за необхідності, зможе внести зміни до інформації в електронному кабінеті.

Наприклад, у разі зміни місця проходження або предмета за вибором вступник зможе змінити інформацію, яку він подав раніше.

Після 15 квітня змінити інформацію буде неможливо.

Окрім основного періоду реєстрації, передбачено також додатковий період – з 10 травня до 15 травня.

У додатковий період зможуть зареєструватися ті учасники, які не змогли цього зробити з поважних причин під час основного періоду реєстрації, та ті, хто реєструвався в основний період реєстрації, але їм було відмовлено в реєстрації.

Ці учасники візьмуть участь у додатковій сесії НМТ.

Зміни до реєстраційних даних у цьому випадку можна буде внести до 19 травня. З 08 травня для зареєстрованих учасників основних сесій НМТ з’явиться можливість завантажити зі своїх персональних кабінетів запрошення, де буде зазначено дату, час і місце проведення НМТ.

Учасники ж додаткових сесій матимуть змогу дізнатися про дату, час і місце проведення тестування з 8 липня.

Як відомо, цьогоріч основна сесія НМТ відбудеться з 14 травня до 25 червня.

Додаткова сесія триватиме з 11 липня до 19 липня.

Олена Зеленська звернулася до гостей виставки українського мистецтва у Відні: Бути в епіцентрі бурі – це щохвилини ризикувати життям, але знаходити сили творити Перша леді України Олена Зеленська звернулася до гостей виставки українського мистецтва, що відкрилася у Відні (Австрія).

У період із 22 лютого до 2 червня 2024 року у провідному австрійському музеї Бельведер експонуватиметься виставка In the Eye of the Storm. Modernism in Ukraine.

Вона складається з робіт українських модерністів першої половини ХХ століття з колекції Національного художнього музею України.

Виставка дає глядачеві змогу переконатися, наскільки інтернаціональними та авангардними були мистецькі течії модернізму в той час у культурних центрах України: Києві, Львові та Харкові. Бойчукісти, послідовники художника монументальних форматів Михайла Бойчука, створили власну національну школу стінопису.

У Харкові Василь Єрмілов став головним представником української версії конструктивізму. У Києві Олександр Богомазов, провідний футурист країни, розвинув стиль, відомий як спектралізм. Наприкінці 1920-х років Київський художній інститут став останнім притулком для піонерів сучасного мистецтва, таких як Казимир Малевич.

Цей культурний розвиток був жорстоко перерваний сталінськими репресіями 1930-х років. «Сама назва цієї виставки говорить дуже багато.

Адже в епіцентрі шторму може бути тихо. Але це оманлива тиша. Бо небезпека поряд.

Саме це відбувалося з митцями українського модернізму, твори яких представлені в Бельведері. Ви побачите розмаїття кольорів і силу ліній, притаманні модернізму, наприклад, стінописи Бойчука. І який же контраст – знати, що все це створено в роки світової, потім громадянської війни, більшовицького терору, а згодом – сталінських репресій. Який контраст – знати, що той же Михайло Бойчук, творець власної школи, людина, яка могла дати світовій культурі так багато, був розстріляний з учнями та дружиною за звинуваченням у націоналізмі.

Радянська імперія не давала шансу тим, хто любив свій народ. Ось що значить бути в епіцентрі бурі – це щохвилини ризикувати життям, але знаходити сили творити», – акцентувала у відеозверненні Олена Зеленська.

Вона наголосила, що в епіцентрі бурі опинилися й сучасна українська культура та всі, хто її творить: «Та сама руйнівна імперська сила, що вбила Бойчука за націоналізм, тепер нищить сучасних митців – своїми ракетами, дронами».

Перша леді закликала відвідувачів поширювати інформацію про українське мистецтво й подякувала організаторам заходу, а також Посольству України в Австрії та уряду країни. «Тільки так можна протистояти бурі – разом, підтримуючи одне одного. Тоді ми всі точно врятуємося», – зазначила вона.

Виставка подорожує країнами Європи завдяки, зокрема, ініціативі #MuseumsForUkraine, заснованій Франческою Тіссен-Борнемісою для допомоги музеям, кураторам і митцям в Україні, та експонується в межах співпраці Національного художнього музею України з Національним музеєм Тіссен-Борнеміси (Мадрид), Музеєм Людвіга (Кельн), Королівськими музеями образотворчого мистецтва Бельгії (Брюссель), музеєм Бельведер (Відень) та Королівською академією мистецтв (Лондон).

Автор фото – пресслужба Міністерства освіти і науки України

23 лютого Кабінет Міністрів України погодив законопроєкт «Про внесення змін до Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» щодо виплати одноразової допомоги здобувачам освіти з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб з їх числа».

Чинна редакція Закону встановлює, що випускники закладів освіти, які є сиротами або позбавленими батьківського піклування, забезпечуються коштом закладу освіти або відповідної установи одягом і взуттям, а також одноразовою грошовою допомогою.

Водночас Стаття 25 Закону встановлює, що порядок відшкодування витрат, які пов’язані з утриманням цих дітей, а також нарахування їм грошових виплат у разі працевлаштування, вступу до закладу освіти та інших виплат, встановлює Кабінет Міністрів України.

Ця суперечність між статтями Закону призводить до того, що заклади освіти змушені ухвалювати рішення щодо можливості здійснення виплати випускникам, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування, які не працевлаштувалися з незалежних від них причин (якщо випускник був призваний на строкову військову службу в ЗСУ, жінка завагітніла або має дитину у віці до 3-ох років).

Внесення змін до Закону допоможе врегулювати розбіжності між статтями Закону та зняти соціальну напругу з працівників закладів освіти, відповідальних за таку виплату, та випускників, які є дітьми-сиротами або позбавленими батьківського піклування. Законопроєкт передбачає запровадження виплати одноразової допомоги після отримання повної загальної середньої освіти тим закладом, який дитина закінчує.

Надалі законопроєкт спрямують до Верховної Ради України.

Потреби, пов'язані з реконструкцією інфраструктури й відновленням якісної очної освіти, оцінюють у 13,9 млрд доларів США на 2024–2033 роки.

Про це йдеться у спільному дослідженні Світового банку, уряду України, Європейського Союзу і ООН Rapid Damage and Needs Assessment, частину якого опубліковано Міністерством освіти і науки.

З цих коштів відновлення закладів освіти протягом наступних 10 років коштуватиме 9,8 млрд доларів США. У дослідженні зазначається, що заклади мають відповідати стандартам безпеки, екології та якості, охопити інноваційні підходи до навчання, а також брати до уваги демографічні моделі для забезпечення стабільності освіти.

Витрати на те, щоб відновити надання освітніх послуг оцінюють у 4,1 млрд доларів США.

Значна частка потреб – це будівництво укриттів і тимчасові заходи для забезпечення доступу до освіти (наприклад, шкільний транспорт і цифрові освітні центри).

Гнучкі програми надолуження освітніх втрат, тьюторинг і психосоціальна підтримка необхідні для зменшення втрат у навчанні.

Відновлення освітньої сфери за пріоритетними напрямами 2024 року коштуватиме 1,2 млрд доларів США.

Ці пріоритети спрямовано на забезпечення доступу до очного навчання.

Як повідомлялося раніше, з початку лютого 2022 року освітні втрати українських школярів можна оцінити в 5,5 млрд доларів США. Проте ця цифра зростатиме протягом трудового життя сучасних учнів, негативно впливаючи на їхні доходи, і призведе до додаткових мільярдів втрат.