Переклад угорською мовою вперше опублікованої 2020 року книги виконала Вікторія Рего-Макушина 20 грудня в Центрі гунгарології УжНУ відбулася презентація двомовного українсько-угорського видання книги Тетяни Літераті «Втрачений Ужгород – Професії та підприємства». Угорськомовний переклад виконала Вікторія Рего-Макушина.

Спонсором стало Міністерство зовнішньої економіки та закордонних справ Угорщини за підтримки Генерального консульства Угорщини в Ужгороді. Модерував захід доцент кафедри історії Угорщини та європейської інтеграції Українсько-угорського навчально-наукового інституту УжНУ Ласло Зубанич.

«Презентоване видання показує мультикультурність нашого міста. Протягом ХХ ст. тут перепліталися різні мови й культури, які й донині живуть разом», – каже пан Зубанич. Вітали присутніх директорка Центру гунгарології Елеонора Берта та перший заступник Генерального консула Угорщини у Ужгороді Ласло Віда.

«Цього року нашому Центру виповнилося 35 років.

Ми з великим задоволенням приймаємо тут різноманітні заходи, адже хочемо, щоб, крім наукових досліджень, центр був базою організації цікавих подій», – каже Елеонора Берта. Ласло Віда зазначив: «Цього року Генеральне консульство підтримувало декілька проєктів видання книг. Серед них здебільшого видання, були перекладені з угорської мови на українську. Сьогоднішня презентована книга цікава тим, що оригінальне дослідження здійснене українською мовою, а ми підтримали вихід двомовного видання. Для нас важливо, щоб таке цінне дослідження було доступне й для тих людей, які не володіють українською».

Тетяна Літераті згадує, що 2020 року, коли вперше вийшло дослідження, панував ковід. Слухачі сиділи в масках, а відтак не могли навіть поспілкуватися з авторкою особисто. Тоді презентацію було надзвичайно складно організувати. Останні два роки видалися особливо важкими для родини дослідниці Ужгорода. Наразі пані Тетяна поклала творчу діяльність на паузу, хоч і намагається час від часу повертатися до улюбленої справи. «У виданні, яке сьогодні презентуємо, моєї роботи не багато.

А от Вікторія протягом останніх 2 років виконала титанічну працю над перекладом. Коли я отримала перші розділи, було досить дивно читати. Сприймалося абсолютно не так, як український варіант.

Здавалося навіть, що це не я написала», – розповідає Тетяна Літераті.

Вікторія Рего-Макушина розповіла про особливість роботи над перекладом дослідження, першоджерелом якого були угорськомовні тексти, які переклали на українську, і от тепер знову на угорську. Книга охоплює 24 історії про представників різних професій і підприємства.

Особливо захопили перекладачку розповіді про майстра, який виготовляв печі, та іншого, що робив бруківку.

Також цікавою є історія кондуктора, який на початку минулого століття дуже якісно й суворо виконував свою роботу.

«Нині такої дисципліни в транспорті не вистачає», – жартома каже перекладачка. На презентацію завітали нащадки майстрів, історії яких викладені в книзі. Вони подякували авторці й перекладачці за важливу як для їхньої сім’ї, так і для суспільства загалом роботу.

Дехто навіть зауважив, що про певні факти щодо своїх предків дізнався вперше.

Анастасія Лабик

Чемпіонат Європи з програмування відбудеться вперше – з 22 до 25 березня 2024 року його проведуть у Чеському технічному університеті (в Празі)

Нещодавно відбувся чемпіонат Південно-Східної Європи з програмування, у якому взяли участь 132 команди з 9 держав цього регіону: Албанії, Болгарії, Боснії і Герцеговини, Греції, Ізраїлю, Кіпру, Північної Македонії, Молдови, Румунії, Сербії, Туреччини, України та Чорногорії. Значна частина українських команд писала це змагання у Львові – на базі національного університету імені Івана Франка.

За результатами змагання, команда Ужгородського університету UzhNU_Machata (Василь Меренич, Олександр Гроскопф, Сергій Лошак, тренери – Олександр Міца та Сергій Вапнічний) виборола третє місце серед українських колективів (паралельно це змагання було й фінальним етапом чемпіонату України з програмування. – Ред.) і разом з гуртами Київського університету імені Тараса Шевченка, Львівського університету імені Івана Франка та Харківського університету радіоелектроніки потрапила до фіналу європейської першості з програмування. Чемпіонат Європи з програмування відбудеться вперше – з 22 до 25 березня 2024 року його проведуть у Чеському технічному університеті (в Празі).

До фінального етапу з Південно-Східної Європи, крім українців, потрапило п’ять команд із Румунії: дві – з Бухарестської політехніки та по одній – з університету Бухареста, Яського університету ім. А. Й. Кузи (м. Ясси) та Клузького університету імені Бабеша-Бойяї (м. Клуж-Напока); два колективи з Сербії ‒ з університетів Белграда та Нового Саду; по одній команді з Греції (з технічного університету Афін) і Туреччини (Босфорський університет, м. Стамбул).

Докладна інформація – на сайтах acm.ro та euc.icpc.global.

Нагадаємо, що команди Ужгородського університету тричі виходили до фіналу першості світу (2017, 2018 та 2023 роках). Усі студенти, які були в командах-фіналістках, як і учасники команди UzhNU_Machata (В. Меренич, О. Гроскопф, С. Лошак), навчаються на спеціальності «Комп’ютерні науки».

Побажаймо успіху українським командам у фіналі Європейської першості!

Медіацентр УжНУ – за інформацією кафедри інформаційних управляючих систем і технологій

Бура Ірина

журналістка

УП.Життя

https://life.pravda.com.ua/society/2023/12/15/258326/

Читання друкованих матеріалів сприяє у шість-вісім разів кращому розумінню прочитаного, порівняно з текстами в електронному форматі.

Про це свідчить дослідження вчених з Університету Валенсії (Іспанія), опубліковане в Review of Educational Research, пише The Guardian.

Вони проаналізували понад два десятки досліджень, опублікованих між 2000 і 2022 роками, які стосувалися розуміння прочитаного.

Їхніми учасниками були майже 470 тисяч учнів. "Розуміння текстів, прочитаних у цифровому форматі, було близьким до нуля.

Це може бути пов'язано з тим, що лінгвістична якість цифрових текстів, як правило, нижча, ніж друкованих. Наприклад, текст у соціальних мережах може бути, "розважальним", без складного синтаксису, а тому не спонукати до міркувань", – каже професор Університету Валенсії Ладіслао Сальмерон.

Сальмерон додає, що обдумування при читанні цифрових текстів також є більш поверхневим, на відміну від друкованих матеріалів.

Це може означати, що читач "не повністю занурюється в оповідь". Водночас дослідники не виявили негативного зв'язку між читанням текстів у електронному форматі і розумінням прочитаного серед учнів середньої школи та студентів.

Сальмерон пояснює таку тенденцію тим, що маленькі діти гірше дистанціюються від відволікаючих факторів – наприклад, повідомлень, які надходять на пристрій під час читання.

"Здатність регулювати наше пізнання розвивається в підлітковому віці. Маленькі діти можуть бути не повністю підготовлені до саморегуляції своєї активності під час цифрового читання", – додає він. Автори дослідження також заявили, що маленькі діти, які часто читають з цифрових носіїв, можуть бути менш здатними збільшувати свій академічний словниковий запас.

"Дослідники не проти цифрового читання, але застерігають, що воно не є настільки корисним для сприйняття, як друковане. Ось чому керівники шкіл повинні більше акцентувати на читанні друкованих форматів замість цифрових. Особливо це стосується учнів молодших класів", – каже співавторка дослідження Лідія Альтамура.

Сальмерон додає, що погане сприйняття інформації з електронних носіїв не залежить від того, де її подано: у соціальних мережах чи на освітніх веб-сайтах.

"Ми очікували, що читання освітніх порталів буде значно краще асоціюватися з розумінням тексту, але наші дані свідчать, що це не так", – стверджує він.

Автор фото – пресслужба Міністерства освіти і науки України 20 грудня міністр освіти і науки Оксен Лісовий зустрівся з головою правління Громадської організації «Культ Фуд» (CultFood) шеф-кухарем Євгеном Клопотенком.

Вони підписали меморандум про співпрацю. Його мета — об’єднати зусилля у реалізації реформи шкільного харчування, яка розпочалась у 2020 році за ініціативи першої леді Олени Зеленської, а саме — у сприянні розвитку та промоції здорового харчування, підвищенні обізнаності батьків, учнів та вчителів про важливість здорового харчування для дітей, заохочуванні батьків і учнів до вибору здорового харчування в шкільних їдальнях та за межами шкіл.

«Реформа шкільного харчування — складна і комплексна. Щоб діти в кожному закладі освіти мали здоровий і поживний обід, зміни мають бути системними та узгодженими.

Ідеться і про поліпшення шкільного меню, і про навчання персоналу, і про посилення спроможності громад, і про модернізацію харчоблоків. Це можливо реалізувати лише за підтримки партнерів. Євген Клопотенко — один із тих, хто став частиною реформи з її перших днів і робить величезний внесок у здоров’я українських дітей. Меморандум із громадською організацією пана Євгена — потужне підсилення нашої співпраці задля здорового майбутнього України», — зазначив Оксен Лісовий.

Упродовж наступних п’яти років МОН і ГО «Культ Фуд» співпрацюватимуть, щоби: поширювати інформацію про здорове шкільне харчування та формувати культуру харчування в суспільстві; інформаційно підтримувати реформування в галузі шкільного харчування; сприяти створенню та розвитку кулінарних хабів на базі закладів професійної (професійно-технічної) освіти; сприяти розробленню та впровадженню застосунку «Генератор здорового меню» в закладах дошкільної і загальної середньої освіти; висвітлювати діяльність із популяризації здорового харчування в закладах освіти; сприяти підвищенню обізнаності батьків, учнів та вчителів про важливість здорового харчування для дітей; здійснювати заходи, спрямовані на заохочення батьків та учнів до вибору здорового харчування в шкільних їдальнях та за межами шкіл.

«Наша мета — щоб учні їли у школах, бо смачно, а не тому, що треба, щоб українці були здоровішими, знизився відсоток ожирінь, а люди точно знали, що харчуватися здорово — це смачно й зовсім не дорого», — прокоментував Євген Клопотенко. Це партнерство допоможе створити сприятливе середовище для змін у харчуванні не лише школярів, але й молоді та дорослих.

Меморандум є важливим кроком у трансформації харчових звичок українців, адже спрямований на те, щоби змалечку прищеплювати принципи здорового способу життя.

Студенти презентували створені власноруч газети, радіопакети, мультимедійні журнали, вебпроєкти, робили огляд преси, імітували виступи в прямому ефірі та ділилися враженнями від навчання загалом

Перший семестр навчального року добігає кінця. На кафедрі журналістики УжНУ вирішили завершити його публічним захистом творчих робіт студентів І–IV курсів. Окрім викладацького складу, оцінювати роботи медійників прийшли представники ЗМІ області, як-от «М-студіо», «TV24 Унгвар», «Ґвара Медіа» та інших.

Вели захід першокурсниці Валерія Бороховська та Вероніка Товтин.

«Публічний захист – це своєрідна модульна контрольна робота. Щоб не було так страшно і нудно, ми запросили ваших майбутніх роботодавців. Сьогодні вони оцінюватимуть ваш рівень підготовки. Ми хочемо, щоб у підсумку ви не просто отримали дипломи, а навчилися аналізувати, самовдосконалюватися й робили медійний простір кращим, якіснішим», – наголосив декан філологічного факультету Юрій Бідзіля. У першому семестрі першокурсники кафедри журналістики проходять хрещення професією. Для цього потрібно виконати низку завдань: створити власні газету й радіопакет, зробити огляд преси, написати щонайменше

3 публікації та виконати вправу «Слово». Результати цих робіт юні медійники й презентували на захисті. Лілія Гложик, Олександра Борбуцька, Вероніка Межуєва та Софія Скиба розповідали про роботу над власними газетами. Тематика видань різноманітна: історія, культура, література, екологія, спорт, туризм, автомобілі та ін.

Про огляд преси говорили Кароліна Попович та Аліна Турок. Дівчата зазначають, що завдяки цьому завданню навчилися краще аналізувати інформацію й стисло викладати матеріал.

Далі презентували вправу «Слово» – імпровізований виступ у прямому ефірі. Валерія Мельник розповідала авдиторії про шовінізм, Софія Сливка – про сторителінг, а Олександра Свєженцева – про альтруїзм. Радіопакети створювали в групах.

Першокурсники презентували молодіжне радіо «Wave beat», розважальне – «Радіоритм» та присвячене рідному місту – «Ужгородський вісник». Крім цього, Анна Петрішка підготувала відео, в якому зібрала кадри з насиченого студентського життя, а її одногрупниці поділилися враженнями від першого півріччя у статусі студента.

Відтак свої творчі проєкти презентували студенти другого курсу.

Провідною дисципліною на цьому році навчання є «Теорія і практика радіожурналістики». Андрій Русин та Максим Галашко, підготували нарізку радіопрограм, які створювали впродовж першого семестру. Поліна Моруга представила відеоролик, що був підготований для дисципліни «Міжнародна конференція».

У ньому другокурсники закликають світову спільноту допомогти Україні в боротьбі проти російської агресії. Катерина Ісаченко, презентувала відео про університетську газету «Погляд», яке було створене в межах предмета «Новітні тенденції масової комунікації».

Третьокурсники теж працювали цього семестру над творчим проєктом – історичним журналом «Постаті української журналістики».

Його розробляли в межах дисципліни «Історія української журналістики». У часописі розповідається про видатних діячів, що відіграли важливу роль у становленні та розвитку української журналістики. Максим Пушкар розповідає, що журнал мультимедійний – тексти й зображення доповнені аудіофрагментами, в яких діячі розповідають про себе чи зачитують власні твори.

Завершували презентацію студенти четвертого курсу Микита Лісовець та Михайло Коштура. Хлопці презентували кілька відеопроєктів. Серед них: відео про стилістичні помилки на основі фільмів про Гаррі Поттера, інтелектуальне шоу, в якому студенти І, ІІ та IV курсів змагалися за право отримати червоний диплом, та програма «Хто зверху. Університетська версія».

Окрім цього, показували власні новинні сайти, розроблені в межах дисципліни «Теорія і практика онлайн-журналістики». Наостанок першокурсники розіграли кілька гумористичних сценок зі студентського життя та заспівали пісню.

Завідувач кафедри журналістики Євген Соломін зазначив: «На початку у мене складалося враження, що ми більше відпочиваємо, потім – що постійно працюємо та навчаємося.

Таке воно студентське життя – непередбачуване й активне.

Сьогодні вам вдалося передати ваше бачення того, як організовані будні в університеті. Ми задоволені тим, що ви продемонстрували. Звичайно, є ще над чим працювати, але ми вже бачимо ваше зростання». Презентація творчих проєктів не залишила байдужими й стейкголдерів.

«Ви всі молодці! Можна багато до чого прискіпуватися, але це все надолужиться. Велика подяка викладацькому колективу за те, що зберігає в студентів такий запал до професії.

Насолоджуйтеся життям і бажаю вам творчих успіхів», – висловилася головна редакторка телеканалу «TV24 Унгвар» Тетяна Вашаргелі.

Микола Барнич, заступник начальника відділу інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Закарпатській області, згадав власний шлях у журналістиці й побажав студентам наснаги у навчанні та роботі, щоб професія медійника не викликала в суспільстві негативних асоціацій.

Головна редакторка телеканалу «М-студіо» Каріна Риган окремо відзначила проєкти кожного курсу й дала студентам поради для майбутньої роботи.

«Мені подобається, як кафедра змінюється з роками. Коли я тут навчалася, у нас було менше творчих завдань. Незалежно від цього пам’ятайте, що всі дисципліни важливі, адже журналіст має бути універсальним, освіченим і здатним проявити себе».

«Я надзвичайно вражена! Мені знову захотілося бути студенткою й навчатися разом із вами. Всі, хто тут сьогодні виступив, – це вже спеціалісти, які готові працювати. Дякуємо вам за такі чудові емоції!» –прокоментувала презентацію Евеліна Гурницька, журналістка програми «Вікна-новини» та «Ґвара Медіа».

Захід вкотре довів, що на відділенні журналістики навчаються талановиті студенти. Бажаємо їм творчого натхнення й найвищих балів за виконані проєкти!

Анастасія Лабик, відео Нікіти Лісовця, студента відділення журналістики

У плідному обговоренні серед ключових було питання щодо формування культури студентського підприємництва та роль університетів у розвитку стартап-екосистеми України

Представники «наймолодшого» Міністерства – цифрової трансформації – зустрілися з математиками УжНУ Днями на факультет математики та цифрових технологій завітали очільниця директорату розвитку ІТ-індустрії Міністерства цифрової трансформації Наталя Денікеєва та керівниця освітніх проєктів в ІТ у Мінцифрі Діана Ракус, щоб обговорити майбутню співпрацю з керівництвом ФМЦТ та ІТ-кластеру Закарпаття.

З’ясовували під час зустрічі перспективи розвитку ІТ-освіти в регіоні. Зокрема, серед ключових було питання щодо формування культури студентського підприємництва та роль університетів у розвитку стартап-екосистеми України. За словами представниць Мінцифри, одне із завдань команди в Міністерстві – розвиток української стартап-екосистеми: збільшення кількості українських стартапів на мільйон населення.

Важливий пласт роботи в цьому напрямі – саме у формуванні підприємницької культури серед студентів та школярів. Університет – дуже важлива частина цієї діяльності.

Відповідно ще кілька років тому команда Мінцифри почала працювати над запуском акселераційних програм для студентських стартапів та освітніх курсів у партнерстві з компаніями. Нині ж прагнуть посилити тісні контакти з університетами, щоб почути думку, що їм насправді потрібно. У планах – реалізувати важливі проєкти, які дозволять простимулювати появу технологічних стартапів серед студентів.

Розвиток ІТ-індустрії в Україні є одним із пріоритетів Мінцифри.

Крім роботи в напрямку ІТ-освіти, команда активно працює над тим, щоб ІТ-бізнес в Україні мав стабільні й найкращі умови для розвитку. Зокрема, завдяки проєкту Дія. Citi – це унікальний, правовий та податковий простір для ІТ-бізнесу.

Акцентували увагу й на майбутніх спільних проєктах і можливому працевлаштуванні представників факультету математика та цифрових технологій.

За інформацією факультету математики та цифрових технологій

Перша леді України Олена Зеленська взяла участь у семінарі «Партнерство для трансформації: формування майбутнього охорони здоров’я України» для медичних закладів, які є учасниками програми міжнародного медичного партнерства або приєднаються до неї найближчим часом.

У заході також узяли участь міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко та представник ВООЗ в Україні доктор Ярно Хабіхт.

Ініціатива міжнародного медичного партнерства була започаткована під час третього Саміту перших леді та джентльменів у Києві 6 вересня 2023 року. Вона передбачає безпосередню співпрацю між українськими клініками та закордонними медзакладами.

«Українські лікарні перевантажені, бо в них рятують і жертв російських атак, і інших пацієнтів. Із самого початку вторгнення ми були вдячні за будь-який прояв медичної співпраці зі світом. На початку війни вона проявлялася в евакуації наших важких пацієнтів – ми робили це у співпраці з першими леді світу – і в приїзді іноземних медичних команд до України. Недолік був у тому, що всі пацієнти не можуть виїхати за кордон, а всі найкращі лікарі світу не можуть приїхати сюди. Була потрібна система, яка працюватиме безперервно. Так з’явилася ідея міжнародного медичного партнерства, коли українська лікарня співпрацює з конкретною закордонною лікарнею. Фактично створюється побратимство між медичними закладами, і вони вже безпосередньо співпрацюють, залежно від конкретної потреби, від кожної унікальної ситуації», – розповіла дружина Президента.

Наразі укладено 27 меморандумів про партнерство. Активну участь в ініціативі бере 21 український медичний заклад із 10 областей: Вінницької, Дніпропетровської, Закарпатської, Івано-Франківської, Київської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Рівненської, Тернопільської, а також із м. Києва. Проєкт реалізує Міністерство охорони здоров'я України під патронатом першої леді.

Ефективне партнерство між лікувальними закладами сприяє покращенню якості медичної допомоги. ВООЗ має власну модель розвитку таких партнерств – Twinning Partnerships for Improvement (TPI), у основі якої – встановлення пріоритетів, що узгоджуються з національною політикою у сфері охорони здоров'я, відповідними планами та стратегіями.

«Жодна медична система не в змозі самотужки ефективно протидіяти масштабним викликам. Це показала нам спочатку пандемія COVID-19, а згодом і повномасштабна війна.

Міжнародне медичне партнерство – це про поглиблення міжнародної взаємодії на рівні лікарня – лікарня, тобто на рівні потреб і профілю конкретного медичного закладу. Це про налагодження безпосередніх зв'язків між медиками та обмін найкращими практиками заради поліпшення якості медицини як в Україні, так і в інших країнах», – сказав міністр охорони здоров'я Віктор Ляшко.

«Медичне партнерство – це двосторонній процес. Україні теж є що дати й чим поділитися. Наш досвід у лікуванні політравми і в екстремальній медицині нині найбільший у світі. Наші лікарі, зокрема хірурги, щодня справляються із надскладними завданнями з порятунку життів. Це те, чим можемо й маємо ділитися. Для України ж партнерства – шанс урятувати більше життів. У нас дуже потужні й самовіддані лікарі та інший медперсонал. І це – наша можливість допомогти їм не вигоріти, самозберегтися й працювати краще», – наголосила Олена Зеленська.

Представники медзакладів, які взяли участь у заході, мали змогу ознайомитися з підходом ВООЗ до Тwinning-партнерств.

Під час групової роботи учасники спробували спільно опрацювати принципи партнерства Twinning, які можуть бути основою програми міжнародного медичного партнерства в Україні, та визначити потенційні пріоритетні сфери для такої взаємодії.

Передбачається, що ВООЗ у майбутньому надасть підтримку, яка необхідна для формування стратегічного бачення партнерства кожним медзакладом, а також рекомендації керівникам українських лікарень щодо того, як ефективно організувати роботу з міжнародними партнерами.

Олена Зеленська також подякувала всім, хто нині рятує життя в Україні.

Нагадаємо, нещодавно «Охматдит» та Криворізька міська клінічна лікарня № 2 підписали меморандуми про міжнародне медичне партнерство з Каролінською університетською лікарнею (Швеція).

 

Фонд ЮНІСЕФ спільно з МОН, МВС та ДСНС підготував онлайн-курс «Як навчати дітей мінної безпеки».

Курс стане в пригоді освітянам, рятувальникам та поліцейським, адже він присвячений ефективному викладанню мінної безпеки дітям і підліткам з огляду на їхні вікові та психологічні особливості в інтерактивній формі, що відповідає міжнародним нормам мінної просвіти.

Онлайн-курс пропонує слухачам комплексний план занять із дітьми і підлітками щодо поводження з вибухонебезпечними предметами і базується на міжнародних стандартах.

Він надає викладачам практичні інструменти для формування безпечної поведінки на територіях, потенційно забруднених мінами та іншими вибухонебезпечними предметами.

Для розробки курсу було залучено до співпраці фахівців у сфері дитячої та вікової психології, педагогіки, інклюзивної освіти, мінної просвіти й поведінкових змін, щоб допомогти учасникам курсу стати ефективними провідниками безпеки для дітей і молоді.

Курс має дві версії: одну розробили для освітян, а другу – спеціально для працівників ДСНС та Національної поліції.

Програма курсу складається з трьох модулів, які фокусуються на тому, що дитина має знати про мінну безпеку; як налагодити взаємозв’язок із дитиною та знайти до неї підхід; як навчати так, щоб вас почули діти і 6, і 16-ти років.

Також курс містить поради щодо створення безпечного середовища, психологічного розвантаження дітей, оцінювання знань, а також ідеї, матеріали та презентації для інтерактивного проведення занять онлайн і офлайн. Усі матеріали зосереджені на чотирьох аспектах мінної просвіти: який вигляд мають небезпечні предмети, де вони можуть бути, які попереджувальні знаки сигналізують про небезпеку та як потрібно діяти.

Курс доступний для усіх охочих на сайті bezpeka.info.

Усі учасники, які пройдуть повний курс, отримають сертифікат про підвищення кваліфікації.