Автор фото – пресслужба Міністерства освіти і науки України
Українські дослідники Антарктики створили першу масштабну україномовну енциклопедію про крижаний континент та нашу участь у його вивченні. К
нига називається «Антарктика: шість нарисів для тих, хто хоче знати більше» й розміщена у відкритому доступі на сайті НАНЦ.
У виданні зібрано більшість інформації, яка наразі відома людству про Антарктику: географію, геологію, рослинний і тваринний світи. Окремі розділи присвячені історії відкриття та дослідження континенту, захисту його дивовижної природи.
Звісно, є багато цікавого про нашу станцію «Академік Вернадський» та роботу українців в Антарктиці. Унікальну книгу підготував колектив вчених: керівники відділів НАНЦ Іван Парнікоза, Денис Пішняк та Андрій Федчук, а також учасники сезонних експедицій Сергій Кадурін, Ганна Євчун та Олександр Яровий. Науковими редакторами стали директор Центру Євген Дикий та очільниці відділів НАНЦ Оксана Пньовська та Анна Торгоненко.
«У далекому 1904 році, тобто рівно 120 років тому, побачила світ перша україномовна стаття Степана Рудницького «Дещо про Антарктиду». Нинішнє видання наших вчених продовжує цю справу. В новітній історії України вкрай бракує таких масштабних україномовних енциклопедій, і я дуже пишаюся, що одна з них створена саме фахівцями Національного антарктичного наукового центру», – наголосив Євген Дикий.
Нині книга має лише онлайн формат та доступна як для перегляду, так і для завантаження в гарній якості. «Над цим виданням ми працювали кілька років.
Спершу готували окремі нариси на ту чи іншу тему, потім доповнювали їх, підбирали ілюстрації, довідкові матеріали й зрештою об'єднали все в книгу.
Вона призначена для широкого кола читачів, й ми дуже сподіваємося, що її використовуватимуть в школах, вишах, наукових установах, щоб покращити рівень знань про Антарктику», – відзначив Іван Парнікоза.
Він також додав, що авторському колективу було б цікаво отримати відгуки та зауваження від інших дослідників та експертів.
Надсилати їх можна на скриньку Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її..
Запрошуємо до прочитання! Антарктика стає ближчою!
Авторитетна наковиця у галузі органічної хімії Галина Вікторівна Різак продовжує і науково-методичну роботу.
"Adapting Curricula to the Needs of the Modern Digital Society in Ukraine" ("Адаптація навчальних програм до потреб сучасного цифрового суспільства в Україні") - назва нової науково-методичної статті Галини Різак у співавторстві, яка вийшла у авторитетному науковому журналі.
Цифрові технології є повним соціальним фактом, що охоплює всі аспекти людської діяльності, включаючи економічний, адміністративний, соціальний і політичний контексти. Не є винятком і система освіти.
Проте залишаються питання щодо оптимального впровадження цифрових технологій у школі та вищій освіті. Метою цього дослідження є аналіз потенціалу адаптації навчальних програм до вимог сучасного цифрового суспільства в Україні.
У дослідженні використовувалися бази даних Web of Science, Google Scholar і Scopus для пошуку відповідної літератури. Критеріями відбору літератури були публікації, які були опубліковані в періодичних виданнях за останні 5 років і містили ключові слова, пов’язані з обраною темою дослідження. Алгоритм пошуку передбачав введення ключових слів у рядок пошуку кожної бази даних, фільтрацію результатів за заданими критеріями та аналіз заголовків і рефератів для подальшого відбору релевантних досліджень.
Для аналізу даних було використано програмне забезпечення SPSS (Statistical Package for the Social Sciences) для статистичного аналізу результатів опитування.
Методи кореляційного та регресійного аналізу також використовувалися для встановлення зв'язків між різними факторами.
Надійність і валідність методів було перевірено шляхом тестування інструментів на невеликій пілотній групі перед широкомасштабним дослідженням. Результати дослідження показали, що справжня цінність цифрових технологій поступово стає предметом дискусій, але залишається маловідомою та важкою для узагальнення.
Питання щодо присутності цифрових технологій в освіті викликають занепокоєння, а часом і спротив як серед освітянської спільноти, так і в публічному дискурсі. Крім того, складним завданням є визначення майбутніх компетенцій, які очікуються від учителів. Цілком ймовірно, що вони все більше зосередяться на співпраці, спілкуванні, критичному мисленні та творчості. Таким чином, розвиток адаптивності та адаптація навчальних програм до цифрових тенденцій залишається основною підготовкою до майбутніх викликів. Незважаючи на зростаючу поширеність цифрових інструментів, існують значні відмінності в обладнанні, доступі до мережі та цифрових навичках серед населення.
Отже, існує значний розрив між особистим використанням цифрових інструментів та їх шкільним, університетським та професійним використанням.
Технології призвели до необхідності швидкого визначення меж дискусій щодо трансформацій в освіті, які, на жаль, часто ігноруються в публікаціях (Barron, 2023). Щоб охопити багато способів, якими цифрові технології вже впливають на освітню систему та її учасників, науковці активно аналізують цифрові технології та їхній вплив на розвиток цифрового суспільства.
Автори наводять приклад дослідження, проведеного Consortium for Educational Research, яке показало, що школи в усьому світі, які впроваджують цифрові технології, стикаються з багатьма проблемами, пов’язаними з необхідністю визначення меж дискусій щодо цифрової трансформації.
Ці технології можуть впливати на структуру навчальних програм, методи викладання, взаємодію учня та вчителя та організаційну культуру шкіл. Однак у звіті Всесвітньої організації охорони здоров’я наголошується, що часто межі дискусій про цифрову трансформацію в освіті ігноруються через брак уваги до соціальних та етичних аспектів використання цифрових технологій у процесі навчання.
Це може призвести до негативних наслідків для учнів, вчителів та адміністрації школи.
Отже, існує велика потреба в дослідженні та ретельному визначенні меж дискусій щодо цифрової трансформації в освіті, щоб забезпечити ефективне та етичне використання цифрових технологій у навчальних закладах (Bustamante, Segura-Berges, Lizalde-Gil, & Peñarrubia-Lozano, 2022).
Дякуємо колегам з провідних вузів України за продовження співпраці з Галиною Вікторівною Різак у непрості для неї часи!
Вітаємо Галину Вікторівну ще з одним науковим успіхом!
Вл.інф.
Дякуємо за особисту фінансову підтрику Марії Холопік та Олесі Холопік.
Довідка.
Марія Михайлівна Холопік (дівоче прізвище – Різак).
Рідна сестра екс-губернатора Закарпаття Івана Різака Холопік Марія Михайлівна – лікар-невропатолог Військово-медичної служби ВМУ СБУ в Управлінні Служби безпеки України у Рівненській області.
Народилася 4 листопада 1958 року у селі Бобовище Мукачівського району Закарпатської області.
Чоловік – Холопік Олексій Олександрович, полковник запасу СБУ, екс-заступник начальника УСБУ у Рівненській області.
Освіта – вища, закінчила медичний факультет Ужгородського державного університету (1982 р.).
Працювала лікарем-нейрохірургом в обласному нейрохірургічному відділенні Рівненської міської лікарні (1983–1986, 1988–1992 рр.). Навчалась у клінічній ординатурі за спеціальністю «нейрохірургія» у Київському науково-дослідному інституті нейрохірургії (1986–1988 рр.). З 1992 року. -
Лікар-невропатолог ВМС ВМУ СБУ в УСБУ у Рівненській області.
Кандидат медичних наук за спеціальністю "нейрохірургія", лікар-невропатолог вищої кваліфікаційної категорії. Співавтор багатьох наукових праць. Голова профспілкового комітету Управління Служби безпеки України у Рівненській області (з 2000 р.). Нагороджена Почесною грамотою Рівненської обласної державної адміністрації (2011 р.), Почесними грамотами Рівненської обласної ради (2001, 2007).
Неодноразово відзначалася грамотами УСБУ у Рівненській області, нагороджена нагрудним знаком «Почесний знак Управління Служби безпеки України у Рівненській області» (2012 р.).
Нагороджена грамотою Профспілки працівників державних установ України, грамотою Федерації профспілок Рівненської області, Почесними грамотами Рівненської обласної профспілкової організації працівників державних установ.
Отримала звання «Жінка року – 2008» у номінації «Жінки – працівники органів прокуратури, МВС, СБУ».
Включено до сьомого випуску біографічного довідника «Хто є хто на Рівненщині», присвяченому відомим діячам науки, культури, політики, представникам владних та бізнес-структур (2010 р.).p>
Олеся Олексіївна Холопік, директорка Центру демократії та верховенства права, дочка Марії Холопік, племінниця Івана та Галини Різаків.
https://cedem.org.ua/person/kholopik/
Автор фото – пресслужба Міністерства освіти і науки України
Наразі 99 державних та приватних закладів з різних регіонів України долучилися до пілотного проєкту із запровадження державних грантів. Важливо: перелік ЗВО постійно оновлюється та поступово збільшуватиметься.
Тому радимо стежити за оновленням на офіційному сайті Державного підприємства «Інфоресурс» Вступ–2024 за покликанням. Нагадуємо, що цього року вступники на контракт уперше зможуть отримати державний грант.
Державний грант — це можливість для вступників, які здобуватимуть першу вищу освіту за кошти фізичних або юридичних осіб, отримати від 15 тисяч грн і більше на рік для покриття частини вартості навчання.
Умови отримання державного гранту:
перше здобуття вищої освіти;
вступ у 2024 році для здобуття першого (бакалаврського) рівня вищої освіти (або магістра медичного, ветеринарного, фармацевтичного спрямування) після школи або коледжу;
денна або дуальна форма навчання; результати НМТ з будь-яких двох предметів з оцінками не менше як 150 балів (грант першого рівня) або не менше ніж 170 балів (грант другого рівня);
вибір закладу освіти, що уклав договір з МОН про участь у проєкті.
Коли можна подавати заяву на отримання гранту?
Одразу після успішного зарахування через е-кабінет вступника з 5 вересня до 31 жовтня 2024 року.
У Міністерстві освіти і науки вважають, що орієнтовно 200 тисяч чоловіків вступає до закладів вищої освіти для фіктивного навчання.
Про це сказав міністр освіти і науки Оксен Лісовий, повідомляє УНН.
За його словами, відповідних висновків у МОН дійшли через збільшення кількості чоловіків віком 25+ по відношенню до кількості такої ж категорії довоєнного періоду.
«Ми фокусуємо свою увагу на такому критично неприйнятному явищі, як фіктивне навчання у закладах вищої освіти. Я повинен сказати, що сьогодні, провівши вибіркові перевірки Державної служби якості освіти у ряді закладів освіти різних форм власності, рівнів і регіонів – від Київських до регіональних, від приватних до державних і комунальних, малих і великих, ми виявили певну гіпотезу.
За цією гіпотезою ми можемо оцінювати, що по кількості чоловіків 25+ і кількості такої ж категорії довоєнного періоду, зростання дозволяє нам висунути гіпотезу, що біля 200 000 чоловіків вступає у заклади вищої освіти на різні рівні: бакалаврат, магістратуру, навіть фахову передвищу освіту, хоча фокус був на бакалаврат, магістратуру і далі на аспірантуру», – сказав Лісовий.
Він розповів, що ця проблема привернула увагу МОН, і була проведена не одна нарада на рівні прем'єр-міністра і Офісу президента. До наради, яка проводилась головами обласних військових адміністрацій, були залучені ректори та представники закладів освіти.
«Ми будемо дуже уважно перевіряти і звертати увагу на це явище. Зараз база даних нам дасть загальні показники, і ми ще раз проаналізуємо ті аномалії, які виявимо. Тут є кілька негативних аспектів», – додав міністр.
Авторитетна науковиця у галузі органічної хімії Галина Вікторівна Різак передала професору, доктору філософських наук Федору Федоровичу Шандору, відомому в Україні та далеко за її межами як ПРОФЕСОР З ОКОПУ, примірники книг власної бібліотечки власних друкованих книг з органічної, біоорганічної і фармацевтичної хімії та монографію на знак вдячності зв підтримку і особисту фінансову допомогу.
На цей раз Федір Федорович здивував не менше: прямо з окопу перерахував власні кошти на завершення друку навчально-методичного посібника Біоорганічна хімія, на який так чекали студенти хімічних, медичних та біологічних спеціальностей.
З майбутнім професором Шандором подружжя Івана та Галини Різаків познайомились понад тридцять років ще в аспірантські роки, а Федір тільки став першокурсником УжНУ.
Галина Вікторівна побажала Федору Федоровичу здоров"я, родинного благополуччя, нових успіхів!
Шановний Федір Федорович, повертайтесь з фронту живим із здоровим, рідні і друзі чекають на Вас!
Наш.кор.
1. Різак Г.В. Фармацевтичний аналіз лікарських речовин неорганічної природи: практикум з фармацевтичної хімії для студентів медичного факультету спеціальності «фармація».–Київ: Наукова думка, 2016 р. – 24 с.
2. Різак Г.В. Конспект лекцій з фармацевтичної хімії для студентів IV курсу мед. ф-ту. Ч.1. Ужгород: В-ФОП Сабов А.М., 2021, 126 с.
3. Різак Г.В. Конспект лекцій з фармацевтичної хімії для студентів IV курсу мед. ф-ту. Ч.2. Ужгород: В-ФОП Сабов А.М., 2022, 170 с.
4. Різак Г.В. Збірник задач з фармацевтичної хімії: навч.- метод. посіб. для студентів спец. «Фармація» мед. ф-ту. Ужгород: В-ФОП Сабов А.М., 2022, 168 с.
5. Різак Г.В. Курс лекцій з фармацевтичної хімії для студентів мед. ф-ту спец. «Фармація». Книга 1. Ужгород: В-ФОП Сабов А.М., 2022,194 с.
6. Різак Г.В. Курс лекцій з фармацевтичної хімії для студентів мед. ф-ту спец. «Фармація». Книга 2. Ужгород: В-ФОП Сабов А.М., 2022, 284 с.
7. Різак Г.В. Курс лекцій з фармацевтичної хімії для студентів мед. ф-ту спец. «Фармація». Книга 3. Ужгород: В-ФОП Сабов А.М., 2022, 196 с.
8. Різак Г.В. Фармацевтичний аналіз лікарських речовин органічної природи : навч. посіб. Ужгород : ФОП Сабов А. М., 2023. – 104 с.
9. Різак Г.В. Фармацевтична хімія. Окремі питання фармацевтичного аналізу : навч. посіб. для студентів мед. ф-ту спец. “Фармація” . Ужгород : ФОП Сабов А. М., 2023. – 205 с.
10. Різак Г.В. Збірник тестових завдань з відповідями з фармацевтичної хімії для підготовки складання КРОКУ 2 : навч. посіб. – Ужгород : ФОП Сабов А. М., 2023. – 398 с.
11. Різак Г.В. Методологія органічного синтезу : навч. посіб. Ужгород : ФОП Сабов А. М., 2024. – 490 с.
12. Різак Г.В. Біоорганічна хімія : навч.-метод. посіб.– Ужгород : ФОП Сабов А. М., 2024. – 667 с.
13. Різак Г.В. СИНТЕЗ, ФІЗИКО-ХІМІЧНІ ТА БІОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ 2,4-ДІОКСО- ТА 4-ІМІНО-2-ОКСО-3-ФЕНІЛ-5-R-6-R`- ТІЄНО[2,3-d]ПІРИМІДИНІВ: моногр. – Київ: Наукова думка, 2016. - 112 с.
Автор фото – пресслужба Міністерства освіти і науки України
Міністерство освіти і науки України підбило підсумки другого конкурсного відбору наукових проєктів, що фінансуються за підтримки ЄС у межах програми «Горизонт 2020». Цей конкурс — важливий крок для розвитку української науки та її інтеграції до європейського дослідницького простору.
У ньому взяли участь 142 проєкти, 106 з яких були допущені до подальшого розгляду. За результатами експертизи, переможцями стали 33 учасники.
Фінансування розподілили за трьома основними напрямами:
Інфраструктурні проєкти — 5 переможців.
Наукові роботи та науково-технічні проєкти — 23 переможці.
Проєкти з підтримки інноваційної діяльності — 5 переможців.
Процес добору був ретельним і прозорим. Заявки подавали через Національну електронну науково-інформаційну систему «URIS».
Експертизу проводили за чотирма напрямами відповідно до Положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
Нерозподілені кошти переспрямували на фінансування додаткових проєктів у напрямі наукових робіт і науково-технічних проєктів, який отримав найбільшу кількість заявок.
Щоб забезпечити можливість отримати фінансування для найкращих представників різних наукових напрямів, Рада ухвалила рішення про додаткове фінансування по одному проєкту-переможцю від секцій, проєкти яких мали найвищий рейтинг у своїй секції і були нею підтримані. Нині МОН розпочинає процедуру укладання договорів з переможцями.
Учасникам потрібно подати документи відповідно до вимог, визначених пунктом 4 наказу МОН від 05.08.2024 № 1103 до директорату розвитку науки в паперовому вигляді.
Цей конкурс демонструє активну підтримку наукових досліджень в Україні та сприяє посиленню співпраці з Європейським Союзом у сфері науки та інновацій.
Перша леді Гватемали Лукресія Пейнадо візьме участь у 4-му Саміті перших леді та джентльменів, який відбудеться в Києві цьогоріч у вересні. Про це вона повідомила дружині Президента України Олені Зеленській під час відеорозмови.
Перша леді України подякувала Лукресії Пейнадо за співпрацю та підтримку нашої країни з боку Гватемали з початку повномасштабного російського вторгнення.
Зокрема, Гватемала приєдналася до країн – учасниць Кримської платформи, підтримала всі резолюції Генеральної Асамблеї ООН щодо України й стала співавторкою частини з них, узяла участь у першому Саміті миру та приєдналася до його комюніке.
«Пані Пейнадо – досвідчений фахівець у проєктах охорони здоров’я та розвитку, адже працює в них усе життя. Тож її досвід тепер підсилить проєкти Саміту. Наш цьогорічний Саміт присвячений безпеці дітей. А здоров’я – фізичне та психічне – якраз один із вимірів цієї безпеки. Впевнена, що, як завжди, не лише обговоримо це, а й утілимо багато спільних кроків для захисту дітей, хоч би в яких країнах вони були», – зазначила Олена Зеленська.
Основні теми 4-го Саміту перших леді та джентльменів – безпека дітей під час військових конфліктів, у родині, школі та інтернет-просторі.
Автор фото – пресслужба Міністерства освіти і науки України
Міністерство освіти і науки України розпочинає важливий проєкт: добір заявок на фінансову допомогу з підтримки діяльності та модернізації центрів колективного користування науковим обладнанням (ЦККНО).
Мета — забезпечити енергетичну стійкість, незалежність та розвиток матеріально-технічної бази дослідницької інфраструктури країни.
Що планується?
оснастити 20 провідних ЦККНО сонячними електростанціями потужністю до 40 кВт;
модернізувати наукове обладнання;
забезпечити сталий розвиток і відповідність міжнародним стандартам.
Основні напрями використання коштів:
Придбання відновлювальних, альтернативних систем електроживлення, зокрема, сонячних електричних панелей, установок зберігання електричної енергії (акумуляторних батарей), гібридних інверторів, BMS контролерів, інших матеріалів, необхідних для встановлення та безперебійного і безпечного функціонування таких систем;
Модернізація обладнання та устаткування через придбання додаткових модулів / систем до наявного устаткування та обладнання з метою поліпшення їхньої роботи, розширення дослідницьких можливостей, автоматизації вимірювань тощо;
Проведення ремонтів, закупівля технічно зношених / пошкоджених складових устаткування та/або обладнання;
Проведення сервісного і спеціалізованого технічного обслуговування, калібрування та юстування устаткування та/або обладнання;
Придбання додаткового допоміжного обладнання (обладнання для спеціальної підготовки зразків, оптико-механічних компонентів, 3D-принтерів тощо), мережевого обладнання для забезпечення ефективної і безперебійної роботи ЦККНО.
Хто може взяти участь?
У першій черзі добору можуть узяти участь ЦККНО, створені наказами МОН №444, 475 і 1439 у 2018–2019 роках.
Форми для подання заявок будуть надіслані до ЦККНО додатково.
Розглядатиме документи спеціальна Комісія з опрацювання заявок ЦККНО. Цей проєкт має стратегічне значення для розвитку української науки. Завдяки модернізації ЦККНО зможуть стати енергонезалежними, що особливо важливо в сучасних умовах. А відповідність міжнародним стандартам відкриє нові перспективи для співпраці із закордонними партнерами.
Маєте питання?
Звертайтеся: Олена Заїка,
(044) 287-89-24,
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її..
Сторінка 99 із 274