Автор фото -Національний фонд досліджень України наука 20 грудня 2021 року, відбувся захід «Наукова SuperNova» за участю заступника Міністра з питань європейської інтеграції Олексія Шкуратова.
Організатором заходу є Національний фонд досліджень України за інформаційної підтримки Ради молодих учених Міністерства освіти і науки.
«Фінансування науки в Україні здійснюється за двома векторами: базове та галузеве, які сприяють реалізації наукового потенціалу держави.
Наразі створюються нові формати та види фінансування наукової діяльності, як завдяки Національному фонду досліджень, так і поза його межами», – зазначив Олексій Шкуратов. Під час заходу українські вчені мали змогу презентувати виконані за грантової підтримки НФДУ проєкти, а також важливі напрацювання та доробки.
Враховуючи карантинні обмеження, захід відбувся у змішаному форматі. У конференц-залі були присутні спікери та представники дирекції установ-організаторів, а всі бажаючі дивилися трансляцію з виступами вчених у форматі TEDx на офіційних Facebook-сторінках НФДУ та МОН.
Головними спікерами заходу стали Наталія Куссуль, Любов Лукаш, Олена Коваленко, Олександр Рошаль, Віталій Масненко, Максим Юрженко, Катерина Войтко та Павло Голдін.
Проєкти під керівництвом науковців стали переможцями минулорічних конкурсів «Наука для безпеки людини та суспільства» та «Підтримка досліджень провідних та молодих учених», а також отримали грантове фінансування. Нагадаємо, презентовано плани МОН у науковій євроінтеграції на 2022 рік.
Автор фото – пресслужба Міністерства освіти і науки України діяльність міністерства 17 грудня 2021 року відбулося четверте засідання секторальної робочої групи «Освіта і наука» під головуванням першого заступника Міністра Андрія Вітренка. Обговорювалися головні результати діяльності МОН за 2021 рік і завдання на наступний рік.
У поточному році робота Міністерства освіти і науки була зосереджена на таких напрямах: якісна та доступна дошкільна освіта; «Нова українська школа»; сучасна професійна освіта; якісна вища освіта та розвиток освіти дорослих; наука, що стимулює соціально-економічний розвиток держави; розвиток інновацій; а також наскрізних пріоритетах: цифрова трансформація освіти та науки; освіта в надзвичайних ситуаціях; гендерна рівність. Андрій Вітренко поінформував партнерів із розвитку про головні досягнення Міністерства у 2021 році.
Зокрема, наголосивши, що в дошкіллі оновлено нормативно-правове регулювання сфери, спрямоване на осучаснення змісту освіти та підвищення її доступності шляхом створення додаткових місць у дитячих садках. Важливим етапом підготовки до впровадження реформи «Нова українська школа» на рівні базової середньої освіти стало затвердження Типової освітньої програми для 5-9 класів ЗЗСО.
Пріоритетами Міністерства залишаються розбудова мережі опорних шкіл, впровадження безпечних умов для навчання та викладання в школах, створення умов для професійного розвитку педагогічних працівників і реформа системи шкільного харчування. Перший заступник Міністра наголосив, що ключовим завданням у питанні реформування професійної освіти є забезпечення конкурентоздатності випускників на ринку праці.
Для цього затверджено Державний стандарт професійної (професійно-технічної) освіти та Концепцію Державної цільової соціальної програми розвитку професійної (професійно-технічної) освіти на 2022-2027 роки.
Триває реалізація фінансованої ЄС програми «EU4Skills: кращі навички для сучасної України», яка надає суттєву підтримку реалізації реформи ПТО, з заходами щодо управління, модернізації інфраструктури та розроблення нового змісту освіти. У сфері вищої освіти відбувся запуск інвестиційного проєкту «Удосконалення вищої освіти в Україні заради результатів», у розмірі 200 млн доларів США, який передбачає масштабні інвестиції у навчальну, дослідницьку та цифрову інфраструктуру університетів для створення умов для підвищення ефективності, якості та прозорості.
Крім того, Україна долучилася до нового циклу Програми ЄС Еразмус+ 2021-2027, що відкриває додаткові можливості для розвитку закладів вищої освіти та створює сприятливі умови для збільшення мобільності студентів і викладачів. Досягнення у сфері науки та інновацій включають оновлення дорожньої карти інтеграції науково-інноваційної системи України до Європейського дослідницького простору, а також підписання Угоди про участь України в Рамковій програмі ЄС із досліджень та інновацій «Горизонт Європа».
Суттєві зрушення відбулися у сфері цифрового розвитку освіти. Реалізується проєкт «Ноутбук кожному вчителю»: наразі понад 40 тисяч вчителів отримали ноутбуки. Активно розвивається платформа «Всеукраїнська школа онлайн», на якій протягом року розміщено 1800 уроків до 73 курсів.
Розроблено проєкт Стратегії цифрової трансформації освіти і науки України. Окремим питанням порядку денного стало обговорення формування спільних планів Міністерства та партнерів із розвитку на 2022 рік.
«Практика формування спільного плану показала свою ефективність у 2021 році, тож ми хотіли б її продовжити наступного року, оскільки завдяки синергії державної політики та партнерської підтримки можна досягнути якісних результатів», – зазначив Андрій Вітренко. З огляду на актуальність питань цифрового розвитку та цифровізації на національному рівні, прийнято рішення щодо створення окремої тематичної підгрупи «Цифрова трансформація освіти і науки».
Засідання підгрупи стануть майданчиком для обговорень із партнерами з розвитку пріоритетів і прогресу в реалізації заходів цифрової трансформації освіти і науки, основним завданням буде узгодження напрямів співпраці в межах чинних програм і проєктів, а також планування нових спільних ініціатив.
Нагадаємо, відбувся онлайн-брифінг Сергія Шкарлета щодо підсумків 2021 року.
Ужнівські благодійники відвезли «миколайські» гостинці й часточки своїх сердець діткам у сиротинцях Чинадійова і Сваляви Ялинка, іграшки, одяг, солодощі, набори для оригамі і навіть дитячий візочок. Ось такі презенти (насправді перелік більший, але всього й не згадаю) підготували небайдужі для дітлахів Чинадіївського дитячого будинку та Обласного будинку дитини в Сваляві.
Волонтеріат УжНУ про збір коштів і подарунків оголосив ще 1 грудня, аби був час належно підготуватися. Тішить, що такі ініціативи неодноразові. Альона Алмашій, директорка Центру інновацій та розвитку УжНУ, розповідає: «Щороку традиційно на свято Миколая або напередодні Нового року організовуємо поїздки в заклади, яким потрібна наша допомога. Місяць тому вже відвідували Свалявський дитячий будинок.
Поїздку присвятили акції «Тиждень добра» – так відзначали день народження університету. Чимало заходів утілюємо й упродовж року. До прикладу, навідуємося в притулки для тварин, організовуємо благодійні кінопокази, ярмарки, забіги, лотереї (зібрані кошти спрямовуємо на лікування хворих діток). Цього разу вирішили охопити два сиротинці.
Обрали Чинадіївський дитбудинок та Обласний будинок дитини у Сваляві, у Перечині заклад розформували, а діток перенаправили саме до Чинадійова. А Свалявський – єдиний у нашій області такого типу, де мешкають дітки до трьох років – їм чи не найбільше й потрібна допомога».
Для гостей дітки влаштували концерт
Щорічно акцію підтримують не тільки працівники та студенти нашого вишу. Добрі справи роблять також випускники, й ті, хто просто від знайомих дізнався про оголошення збору коштів. Віталій Герзанич, доцент кафедри економічної теорії економічного факультету УжНУ, голова благодійного фонду «Асоціація студентів та випускників економічного факультету УжНУ», пригадує, що на його факультеті організовували всілякі події, аби фінансово допомагати потребуючим.
Це і вечори кіно, й різноманітні благодійні заходи. Додає: «Двічі на рік їздили в дитбудинки. Тоді ініціатива більше йшла від адміністрації підрозділу. Перед відвіданими цікавилися, чого потребують дітки, купували необхідне та їхали. Тепер уже не виконую обов’язків заступника декана, однак друзі все одно телефонують і цікавляться, як можуть допомогти.
Цього разу один товариш подарував ялинку в Чинадіївський дитячий будинок, хоч він і не має прямого стосунку до УжНУ». Ініціював поїздку до дітлахів Волонтеріат УжНУ. Це об’єднання студентів, аспірантів, викладачів, співробітників, а також випускників альма-матер. Символічно: перші збори відбулися в Міжнародний день волонтера – 5 грудня 2018 року. Тоді й почалася спільна плідна праця на благо інших. Як організовували роботу, розповідає Марина Сташина-Неймет, спеціалістка Центру інновацій та розвитку: «Багато хто допомагав фінансово. На п’ятницю у нас було понад 5 тисяч грн.
Долучалися ті, хто палає бажанням допомогти іншим у скрутні часи. Хотіли зробити дітям свято. Нам удалося досягти мети, навіть перевиконали її, адже не чекали такої підтримки. Є велике коло однодумців.
Нагадаю, в дитбудинку в Сваляві мешкають дітки до трьох років. У Чинадійові – від 3 до 14. Перед відвідинами традиційно поцікавилася, чого потребують найбільше, а що було б бажано придбати». Емілія Глюдзик, аспірантка кафедри екології та охорони довкілля, – представниця Волонтеріату від хімічного факультету. Разом з колегами неодноразово були в середовищі, де проживають дітки без батьківської опіки. Знають, що їм потрібна особлива увага, тож закликають не тільки дарувати гостинці, а й погратися з малюками.
Е. Глюдзик наголошує: «Важко психологічно, маленькі діти до тебе тягнуться, знаходять у тобі якусь близьку людину, важко потім від них іти. Однак увага багато чого варта, їм потрібне спілкування. Не тільки передати речі, а й трішки розважити. Долучаюся до таких акцій від початку заснування Волонтеріату. Колись обговорювали, що варто об’єднати всі факультети нашого вишу, так і створили одну організацію. Неодноразово їздили у Свалявський дитбудинок, дитячий будинок Хустського району, Мукачівський пансіонат тощо. Коли приїжджаєш туди, дізнаєшся безпосередньо про їх потреби. Були в закладі, де дітки мають проблеми із зором.
Розповіли нам, що їм складно виступати зі шнуровими мікрофонами, нам удалося організувати збір коштів, аби забезпечити радіомікрофонами». Об’єдналися заради добра!Уявити свято Миколая без солодощів просто неможливо. Анастасія Дацьо, випускниця факультету іноземної філології, вирішила почастувати дітлахів смаколиками власного виробництва.
Трудилася кілька днів, адже приготувала 99 пакунків із пряниками: «Знала: у дитячому будинку в Чинадійові живе понад 90 дітей. Побачила у фейсбуку пост Альони, що готуються відвідати ці заклади, запитала, чи можу долучитися.
Печиво спекла відносно швидко, а роботу з пряниками розділила на декілька днів, бо ж їх треба було розмалювати. Найдовше формувала солодкі подаруночки».
Хочеться лише додати: не будьте байдужими.
Допомагайте й обов’язково спілкуйтеся з дітками, які цього дуже потребують!
Тетяна Лесюк
Напередодні новорічно-різдвяних свят письменник побажав усім читачам здоров’я і миру, а ще – знайти таку книжку, яка може змінити їхню свідомість, а отже – позитивно вплинути на життя.
Цьогорічну акцію «Письменник за прилавком» уже традиційно завершив письменник, публіцист Олександр Гаврош.
Так відбувається невипадково: оскільки пан Олександр ще й дитячий письменник, акція ж завершується напередодні Дня святого Миколая, то батьки мають нагоду придбати в подарунок дитині книгу з дарчим підписом автора. «Прекрасна традиція – дарувати дітям книги на Миколая. Особливо тим, які ще в нього вірять, – каже письменник. – Це приблизно 4–5 клас. Вони ще читають. А вже старшокласники майже не цікавляться книгами: переходять в активне особисте життя або гаджети. Щодо цієї передріздвяної акції, то я дуже вдячний Федору Шандору за чудову ініціативу, котрій уже понад десять років і до якої долучаються все нові автори.
Наскільки знаю, подібних в Україні немає. Письменники за прилавками спілкуються з читачами хіба на якихось книжкових форумах». Олександр Гаврош: «Належу до тих, хто читає книжки з олівцем у руках» За полицею «Кобзаря» Олександр Гаврош презентував свої дві нові книги – «Геніальне кохання» і «Загадковий Олександр Духнович». «Геніальне кохання» – четверта повість із серії «Музей пригод», – присвячена Іванові Франкові (видавництво «Фоліо»).
Автор розповідає: «Це мандрівка у Київ 1886 року на весілля І. Франка з О. Хоружинською. Про цю подію дітям не розповідають у школі, тож я вирішив у цікавій історично-фантастично-пригодницькій формі розказати підліткам, що насправді життя українських письменників не таке вже безхмарне й глянцеве. Це складні біографії, нелегко прожиті долі. Але дуже цікаві. Хочу, щоб прочитавши захопливу історію, читач перестав сприймати Франка лише як автора зі шкільної програми, щоб відкрив для себе щось нове про цю велику людину». «Загадковий Олександр Духнович» – уже четверта книга ужгородця в серії «Ім’я на обкладинці» що розповідає про видатних постатей (видавництво «Навчальна книга – Богдан»). Пан Гаврош зауважує, що про Духновича пересічні люди мало знають, часто можуть сказати хіба декілька речень, та й то далеко не всі. «Книга вийшла в Тернополі, а значить – відтепер доступна всім українцям.
Це важливо, бо видання, що виходять на Закарпаття, як правило, тут і залишаються. Їх важко придбати за межами області. А вкрай важливо, щоб про наших видатних діячів знали в усій Україні». Поспілкуватися з письменником прийшов і професор УжНУ Сергій Федака Поспілкуватися з письменником прийшов і професор УжНУ Сергій Федака
Також цьогоріч побачили світ два видання, упорядковані Олександром Гаврошем. Це спогади Василя Короліва-Старого під назвою «Згадки про мою смерть» (серія «Раритет», видавництво «Навчальна книга – Богдан») – письменника, видатного українського політичного діяча, художника, який розмальовував церкви на Закарпатті, зокрема монастир отців-василіан в Імстичеві (Іршавщина).
Також О. Гаврош упорядкував «Вибрані твори» Юрія Керекеша у співпраці з донькою письменника Ольгою, що побачили світ у видавництві «Карпати». На думку ужгородського письменника, сучасний літературний ринок України розвивається інтенсивно, проте, як на 40-мільйону країну, книг видається все одно недостатньо. А значна частина з них – відверто слабкі: «Нині реклама значить більше, ніж якість текстів. Якісні твори, але не розрекламовані, можуть залишатися непомітними.
І навпаки – часто розпіареними є посередні твори. Тому читачеві слід бути уважним, обізнаним, аби не купитися на дурничку. Нині половина українців беруть інформацію з соцмереж, які вже витісняють і новинні сайти. І хоча електрона книга стає дедалі популярнішою, паперова не зникне.
«Завжди будуть такі диваки, як я, що люблять читати з олівцем у руках, – зізнається Олександр Гаврош, – Має тривале майбутнє дитяча книжка. Адже вона є чудовою нагодою для батьків провести вечір зі своїми малюками, разом поспілкуватися, обміркувати прочитане. Єдине, що мене турбує: на книжковому дитячому ринку нині ілюстраціям надають більшої уваги, ніж текстам. А це, на мою думку, неправильно. Без якісного тексту нема книжки. Інакше це просто малюнки. Текст є первинним у художній літературі».
Олександр Гаврош: «Належу до тих, хто читає книжки з олівцем у руках»На запитання, чи складно писати для дітей, з усмішкою відповідає, що це видима простота, яка насправді такою не є: «Я пишу, умовно кажучи, для «дорослих дітей». Бо в моїх творах закладені приховані смисли. Працюючи над твором, прагну, аби він не тільки розважав. Книжка має нести і знання, і цікавість для дорослого читача. Подаю це у легшій формі, яка може зацікавити підлітків, адже вони читають мало». Письменник вважає, що любов до книжки виховується в родині. Принаймні так було в його сім’ї: «Якщо дитина росте серед книжок, то вона потягнеться до них мимоволі.
Так формується читач – глибокий, зацікавлений, для якого читання – це природна потреба». Серед письменницьких планів Олександра Гавроша на 2021 рік – п’ята частина «Музею пригод» та перевидання значно розширеного варіанту роману «Капітан Алоїз». Напередодні новорічних і різдвяних свят письменник побажав усім читачам здоров’я і миру, а також знайти таку книжку, яка може змінити їхню свідомість, а отже – позитивно вплинути на життя.
Галина Кришінець для Медіацентру УжНУ
Повправлятися у катанні на ковзанах чи й навіть вперше спробувати на них стати мали нагоду студенти УжНУ протягом минулого тижня.
Що це за ініціатива і чи буде така акція ще, знає Медіацентр. «До студради та профкому студентів УжНУ звернулися представники ковзанки «Ice Land» і запропонували нам соціальне катання для студентів, – розповідає в. о. голови студради Ярослав Шелемба. – Це вперше університет долучився до такої ініціативи.
Ми поширили через голів факультетських студрад і профкомів гугл-форму.
Труднощів завдала дистанційна форма навчання, бо молодь не знала, чи буде в Ужгороді, можливо, це припаде на модулі.
Тому кожен міг вказати в анкеті день і час, коли хоче прийти покататися. Далі ми сформували списки охочих і розподілили їх так, аби всім було зручно. Загалом заповнило онлайн-анкети понад 500 студентів».
Зі слів Ярослава, до катання долучилися представники більшості факультетів.
Студенти платили лише за оренду ковзанів, саме ж катання було безкоштовним. Ну, а тим, хто має власні ковзани, – пощастило, бо для них розваги не потребували жодних витрат. Найбільше студентів прийшли кататися в останній день акції – у п’ятницю.
Також Ярослав Шелемба додає: «Ми вже говорили про продовження цієї ініціативи. Поки не обіцяємо, але є імовірність, що після Нового року чи в лютому акцію для нас повторять».
Медіацентр УжНУ
Німецькомовний підручник “Einführung in das ukrainische Recht” (Вступ до українського права) за редакцією проф. Бернда Візера, проф. Ярослава Лазура та доц. Олександра Білаша, що побачив світ у листопаді 2020 року в одному з найстаріших (засноване у 1763 році) та престижному юридичному видавництві «С.Н. Веск» (Мюнхен, Німеччина) користується широким попитом у читачів і на сьогодні його можна придбати не лише на полицях найвідоміших книжкових магазинів та інтернет-магазинів Німеччини (www.beck-shop.dе, www.buecher.de, www.lehmanns.de), Швейцарії (www.buchhaus.ch, www.exlibris.ch), Австрії (www.thalia.at, www.morawa.at), Швеції (www.adlibris.com), багатьох інших країн Західної та Центральної Європи, але і по всьому світу в інтернет-магазинах корпорацій Amazon та eBay.
Підручник “Einführung in das ukrainische Recht” вже можна замовити у зібраннях Німецької національної бібліотеки, Баварської державної бібліотеки, Бібліотеці федеральної землі Тюрингія, у читальнях Мюнхенського університету Людвіга-Максиміліана, Гайдельберзького університету Рупрехта-Карла, Берлінського вільного університету і багатьох інших.
Про ідею цього видання та етапи її реалізації сьогодні говоримо з одним із редакторів та співавторів підручника, кандидатом юридичних наук, доктором філософії та доктором теології, постійним гостьовим професором Карлового університету в Празі, заступником декана юридичного факультету з міжнародних зв’язків Ужгородського національного університету, доцентом Олександром Білашем.
- Пане Олександре, радий вітати. Чим особливим є це видання? Адже і справді його вихід у світ став досить резонансним і деякою мірою навіть знаковою подією як закордоном, так і в Україні. Не є секретом, що наразі його можна знайти у каталогах та читальнях більшості університетських бібліотек німецькомовного простору. - Доброго дня, приємно, що запросили на розмову і не менш приємнішою є тема нашої розмови. Якщо коротко, то німецькомовний підручник “Einführung in das ukrainische Recht” або “Вступ до українського права” є загальною презентацією українського законодавства, його основ та історії, парадигмально представляє українську правову систему, у ньому розглядаються всі галузі публічного та приватного права, а також відповідне процесуальне право. Цей підручник був написаний для німецькомовної аудиторії, для використання у навчальному процесі студентами, викладачами, та і взагалі може бути корисним усім, хто цікавиться українським правом та питаннями реформування українського законодавства. Можливо, саме тому на нього так активно звернули увагу німецькомовні науковці. До речі, знаковим є ще і те, що цей підручник був виданий в найдавнішому юридичному видавництві Німеччини Verlag C.H.Beck та представлений 213 томом серії “JuS: Schriftenreihe der Juristischen Schulung”.
- Чи не розкажете, як з’явилася ідея написання такого підручника? Хто був ініціатором підготовки видання? - Ідея написання підручника з’явилася ще під час мого стажування у 2016 році за програмою Coimbra Group Scholarship на юридичному факультеті Університету м. Грац. Тоді вона була запропонована заступником декана юридичного факультету, директором Інституту східноєвропейського права, професором Берндом Візером, підтримана деканом юридичного факультету Ужгородського національного університету, професором Ярославом Лазуром і під безпосереднім керівництвом обох знаних правників, керівників спільного проекту між юридичним факультетом УжНУ та юридичним факультетом Університету м. Грац, успішно реалізована у 2020 році.
- Пане Олександре, чому така пропозиція співпраці була реалізована саме з юридичним факультетом Ужгородського національного університету? - Я думаю, що на це питання відповісти досить легко. Ужгородський національний університет відомий як в Україні, так і далеко за межами України. Юридичний факультет УжНУ під керівництвом професора Ярослава Лазура завжди входить в TOP-10 кращих юридичних шкіл України. До речі, це підтверджують як офіційні рейтинги, так і оцінка незалежних експертів та компаній. Як приклад можна навести і один з останніх оприлюднених рейтингів найкращих юридичних факультетів України за версією глобальної медіа-компанії Forbes, в якому наш факультет за сумою багатьох показників знову ввійшов в десятку кращих. Потрібно сказати, що і міжнародна співпраця з зарубіжними вищими навчальними закладами на нашому факультеті завжди є на високому рівні. Укладення міжнародних угод, співорганізація міжнародних наукових конференцій та симпозіумів, обмін студентами та викладачами за різними програмами мобільності, участь у міжнародних грантах та програмах співробітництва завжди в пріоритеті для керівництва нашого факультету. Зазначу, що поглиблення і розширення вже існуючих контактів з іноземними партнерами не було б таким успішним для юридичного факультету без підтримки та координації зі сторони пані проректорки, професорки Мирослави Лендьел та без якісного супровіду співробітниками Відділу міжнародних зв’язків УжНУ, який очолює пані доцентка Оксана Свєженцева.
- Майже весь авторський колектив підручника є викладачами юридичного факультету УжНУ? Ви кожного дня зустрічаєтеся в коридорах та аудиторіях, але чи складно було працювати разом над німецькомовним виданням? - Я впевнений, що основною складовою нашого успіху є саме авторський колектив, що був вдало підібраний у ході реалізації проекту.
На превеликий жаль, об’єм видання та вимоги, що ставило нам видавництво, не дали змогу долучити нам більшу кількість наших викладачів до написання підручника.
До авторського колективу видання ввійшли: професор Бернд Візер, доктор права, доктор філософії, директор Інституту публічного права та політології, керівник Центру східноєвропейського права, заст. декана юридичного факультету Грацького університету; професор Ярослав Лазур, доктор юридичних наук, професор кафедри господарського права, декан юридичного факультету УжНУ; доцент Олександр Білаш, кандидат юридичних наук, доктор філософії та доктор теології, постійний гостьовий професор Карлового університету в Празі, заступник декана юридичного факультету УжНУ; професор Олександр Рогач, доктор юридичних наук, професор кафедри цивільного права та процесу, проректор УжНУ; професор Євген Стрельцов, доктор юридичних наук, доктор теології, член-кореспондент Національної академії правових наук України, Заслужений діяч науки і техніки України, зав. кафедри кримінального права Національного університету «Одеська юридична академія»; на превеликий наш жаль, вже покійний доцент Володимир Галас, кандидат історичних наук, зав. кафедри теорії та історії держави і права УжНУ; професор Тетяна Карабін, доктор юридичних наук, зав. кафедри адміністративного, фінансового та інформаційного права УжНУ; професор Марія Менджул, доктор юридичних наук, професор кафедри цивільного права та процесу УжНУ; Аліна Гусь, кандидат юридичних наук, доцент кафедри господарського права УжНУ. Скажу чесно, мені було приємно працювати з таким авторським колективом. Надзвичайно приємною була співпраця, як з співавтором, із пані професоркою Тетяною Карабін. Звичайно, що виникали питання, мали місце і дискусії, але ми їх оперативно вирішували і йшли далі. Хочу зазначити, що авторський колектив чудово впорався з виконанням своєї роботи, підручник вийшов справді якісним, і я впевнений, що він стане внеском в розуміння специфіки українського права у німецькомовному науковому просторі.
- Як був презентований підручник «Вступ до українського права»? - Авторським колективом були заплановані та проведені дві презентації нашого підручника. Перша відбулася 4 грудня 2020 року на юридичному факультету Грацького університету імені Карла і Франца. Презентація відбулася одночасно з відкриттям Центру східноєвропейського права (ZOR) та під час роботи Міжнародного наукового симпозіуму «Реформи українського законодавства: сучасний розвиток», що був організований Німецько-українським об’єднанням юристів, Центром східноєвропейського права Грацького університету, юридичним факультетом Ужгородського національного університету та юридичним факультетом Чернівецького національного університету. Презентація в Україні відбулася 27 травня 2021 року на юридичному факультеті УжНУ в рамках ХІІІ Міжнародної науково-практичної конференції «Закарпатські правові читання. Розвиток правової системи та європейська інтеграція України".
- Як наукове товариство сприйняло вихід такого німецькомовного підручника?
- Про позитивне сприйняття виходу у світ нашого підручника свідчать вже перші публікації та рецензії, що з’явилися за цей рік в Австрії, Німеччині та Україні. Вже після презентації книги в Грацькому університеті, з’явився огляд підручника в Інформаційному бюлетні Німецько-українського об’єднання юристів (Deutsch-Ukrainischen Juristenvereinigung e.V.), у Віснику Східного Інституту Візмара (Institut für Recht, Wirtschaft und Handel im Ostseeraum e.V.) і т.д. Приємно, що вже з’явилися перші рецензії на підручник і в українському науковому товаристві. Вже бачив дуже позитивну рецензію доктора юридичних наук, член-кореспондента НАПрН України, головного наукового співробітника Інституту законодавства Верховної Ради України, професора Ярмиша Олександра Назаровича, що була опублікована у Часописі Київського університету права НАН України. У Віснику Ужгородського національного університету: Серія «Право» була надрукована рецензія відомого вченого, доктора юридичних наук, професора кафедри міжнародного і європейського права юридичного факультету Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, професора Гавриленка Олександра Анатолійовича. Для мене особисто і впевнений що для всього авторського колективу, було приємно дізнатися, що на юридичному факультеті Кільського університету імені Крістіана Альбрехта (Німеччина) був введений спецкурс «Вступ в українське право з порівняльної перспективи», і наш підручник є базовим для вивчення цього курсу.
- Чи продовжує ваш колектив співпрацю з професором Візером? Юридичним факультетом Грацького університету? - Так, наш факультет продовжує співпрацю і вже зараз, за ініціативи декана юридичного факультету, професора Ярослава Лазура та зав. кафедри адміністративного, фінансового та інформаційного права, професорки Тетяни Карабін, ми розпочали новий видавничий проект “Особливе адміністративне право України”. Сподіваємося, що його результати ми зможемо побачити вже у прийдешньому 2022 році. Заплановано видання як україномовного підручника для українських студентів, так і німецькомовного для студентів Австрії та Німеччини.
Розмову вів Олексій Шафраньош
Інформаційно-видавничий центр
Автор фото -Анна Єпіфанова та Ярослав Козак Одним із пріоритетів МОН на наступний рік стане активізація системної роботи з інтеграції України в Європейський дослідницький простір (ЄДП). Про це йшлося під час інфодня «Research and Innovation Day in Ukraine», який відбувся в Міністерстві сьогодні, 17 грудня 2021 року.
«Наступного року МОН планує розгорнути системну роботу з наближення до європейської наукової та інноваційної спільноти, зокрема через розширення участі в міжнародних наукових програмах ЄС. Насамперед, це долучення до програми для співпраці науковців COST, розвиток співпраці з Європейським інститутом інновацій і технологій, продовження роботи в "Горизонт Європа"», – повідомив заступник Міністра з європейської інтеграції Олексій Шкуратов. Він додав, що на початку 2021 року було оновлено дорожню карту інтеграції до Європейського дослідницького простору. «Оскільки ми прагнемо синхронізувати дії з країнами ЄС, то продовжимо роботу з актуалізації цього документу відповідно до нової політики Європейського Союзу», – наголосив заступник Міністра.
Про конкретні кроки наступного року для інтеграції України до Європейського дослідницького простору розповів очільник експертної групи з питань інтеграції до ЄДП директорату науки та інновацій МОН Григорій Мозолевич.
Це зокрема: формування пулу українських експертів і забезпечення їхньої роботи в підгрупах Комітету Ради ЄС з питань Європейського дослідницького простору та інновацій (ERAC); запровадження державної політики Відкритої науки; визначення механізмів приєднання українських дослідницьких інфраструктур до Європейських консорціумів дослідницьких інфраструктур; відкриття Координаційного центру та запуск нацпорталу «Горизонт Європа»; приєднання до програми європейського співробітництва COST, активізація участі в EUREKA, Європейському інституті інновацій і технологій. Більше про плани на 2022 рік, а також цьогорічні результати з інтеграції України до ЄДП можна дізнатися тут. Щоб Україна могла ефективніше синхронізувати свої дії з ЄС у сфері науки та інновацій, представник Генерального директорату з питань досліджень та інновацій Єврокомісії Анна Сейм докладно розповіла про нову політику Європейського дослідницького простору.
Передусім йшлося про два нових важливих документи: Порядок денний для ЄДП на 2022-2024 роки та Пакт про науку та інновації в Європі. Під час заходу спікери розповіли про шляхи розширення участі України у міжнародних наукових та інноваційних програмах ЄС і доступу до передової світової дослідницької інфраструктури. Також відбулися такі панельні дискусії: впровадження відкритої науки в Україні; відкриті інновації та розвиток економіки, що побудована на знаннях; забезпечення гендерної рівності у сфері науки та інновацій.
Авторка презентувала за прилавком «Кобзаря» свої поетичні збірки «Коні мої нековані» та «Рівновага».
Вона співає, танцює і пише вірші. Усміхаючись, каже, що всі ці особистості прекрасно уживаються в одній дуже позитивній людині 😊.
Поетеса Марина Попович-Павлік презентувала за прилавком «Кобзаря» свої збірки «Коні мої нековані» та «Рівновага». Під час зустрічі з читачами на поетесу і присутніх чекав сюрприз: фольклорно-етнографічний ансамбль «Ужгород», у складі якого виступає пані Марина, піснею привітав колегиню з творчими успіхами та днем народження сина. «Рівновага» побачила світ наприкінці минулого року. Проте, на відміну від збірки «Коні мої нековані», теж 2020 року, видання не презентували: «Тоді наш ансамбль переживав певні трагічні обставини, настрій був не той, тому ми вирішили не організовувати спеціальний захід.
Адже презентація – це народження чогось, а значить – свято». Поетка з великою теплотою й любов’ю розповідає про свій ансамбль. Каже, це теж її сім’я. «Колеги мене завжди підтримують, надихають, дають віру, що моя творчість потрібна. Навіть більше: якби не наш керівник Віктор Шостак, не знаю, чи наважилася б видавати свої вірші.
Він перший прочитав і сказав: «Це має побачити світ». Завдяки йому вийшли всі мої книги. Дуже вдячна кожному з цих людей!». Поетеса Марина Попович-Павлік: «Творчість і популярність – це різні речі»Писати пані Марина почала ще в дитинстві. Розповідає, у родині багато творчих людей, які писали, тож хист передався і їй. Спочатку не ставилася до свого таланту серйозно, у школі навіть соромилася сказати, що пише вірші. Тому й перші рукописи загубилися. «Я тоді написала – прочитала – загубила😊.
Якби не Віктор Шостак, так би, напевно, й тривало». Вірші поетки на різні теми, з роками, за її словами, їх лише більшає. До слова, написане вона вже не редагує (лише редактор у видавництві), бо зауважила, що перша думка – найвдаліша. Щодо змісту, форми каже: «На мій погляд, творчість, зокрема поезія, має бути легкою для сприйняття, максимально зрозумілою, доступною. Щоб читачі різного віку могли знайти в ній щось для себе, а головне – зрозуміти. У ній не повинно бути тисячі підтекстів. Бачу на прикладі власного сина, що коли він не розуміє, про що йдеться у книзі, бажання читати зникає. Зі мною теж таке трапляється.
Можливо, це проблема літератури, а може – велич. Не знаю… Адже все відносно». Поетеса Марина Попович-Павлік: «Творчість і популярність – це різні речі»На питання, чи не хоче спробувати себе в прозі, пані Марина, усміхаючись, відповідає – ні, бо нетерпляча: «Якщо роблю щось, то мені це треба зробити швидко, якщо ні – втрачаю думку і потім не можу зібрати все докупи. Тому вірші наразі мені підходять більше, бо пишуться швидко 😊. Хоча я дуже непередбачувана. Точно щось сказати наперед не можу, та й, думаю, не варто. Особливо коли йдеться про творчість». На критику поетка реагує спокійно. Каже, вона має величезну вагу, бо так людина знає, де треба відшліфувати, свої мінуси. «Не боюся критики, якщо людина справді прочитала книгу, а потім дала свою оцінку.
У мене був випадок, коли просто глянули на назви віршів і сказали: «Таке можуть писати всі». Я тоді навіть не знала, що відповісти…» Улюблена авторка Марини – Ліна Костенко. Називає її люстерком українського народу. Навіть присвятила поетці вірш, який увійшов у четверту збірку, що має назву «Люстерко». До речі, книга днями вийде друком. Поетеса Марина Попович-Павлік: «Творчість і популярність – це різні речі» «Нині книга не на піку популярності. Я до 20 років думала, що письменники – люди або віртуальні, або ті, кого вже нема серед нас. Вважаю, є тут вина і самих письменників, – розмірковує поетеса. – Ми не йдемо в люди, не спілкуємося, багатьох із нас не знає молодь. Бо нема комунікації. Тому прекрасно, що є ця акція, де можемо поговорити, тримати контакт з самим читачем. Такі ініціативи варто розвивати. Знайомство з самим автором може спонукати почитати його книгу. Важливо, коли на таких зустрічах читає і сам автор, бо він може відкрити у вірші те, що не помітить читач, а буває і навпаки. У мене були такі випадки».
Творчість і популярність пані Марина називає різними речами, адже, коли ти женешся за останньою, творчість втрачає, з неї зникає душевність, тепло. «Я не прагну популярності. Просто роблю те, до чого Бог дав хист. І безмежно радію, що є люди, яким відгукується написане мною, котрі знаходять у моїй творчості себе». Під час презентації авторка читала свої вірші, спілкувалася з читачами, серед яких і давні шанувальники творчості письменниці. Провідна бібліотекарка Ужгородської публічної книгозбірні Андріана Гузак познайомилася з поетесою ще 2016 році, під час презентації першої збірки «Поділюся неспокоєм».
Відтоді товаришує з письменницею, слідкує за творчістю, тому не прийти на зустріч не могла: «Марина частий гість на заходах, що проводить наша бібліотека. Це дуже приємна, світла і талановита людина. Її вірші про те, що близьке, зрозуміле кожній людині. Вони легкі і щирі. Я не дуже сентиментальна, але від багатьох Марининих поезій у мене навертаються сльози. Відзначу, що «Рівновага» відрізняється від попередніх збірок: у ній відчувається зрілість авторки. Тепер з нетерпінням чекаю наступну. Сподіваюся, їх буде ще багато».
Галина Кришінець для Медіацентру УжНУ
Сторінка 291 із 298







