До 21 листопада 2022 року триває конкурс спільних українсько-австрійських науково-дослідних проєктів на 2023-2024 роки, що організовує Міністерство освіти і науки України та австрійське Агентство з питань освіти та інтернаціоналізації.

Проєктні пропозиції приймаються за всіма науковими дисциплінами та тематичними напрямами. До участі у конкурсі запрошують науковців закладів вищої освіти, науково-дослідних установ та підприємств.

Для участі в конкурсі потрібно: подати супровідний лист (1 примірник, скан-копія не допускається).

Вимоги:

на бланку установи-заявника, адресований на ім’я заступника Міністра освіти і науки з питань європейської інтеграції О. Шкуратова, текст у довільній формі із зазначенням назви спільного проєкту, пріоритетного напряму, ПІБ наукового керівника та з переліком додатків.

Обов’язково зазначити, що дослідження на тему проєкту не фінансуються з держбюджету в межах інших конкурсів. заповнити форму заявки на участь у конкурсі (2 паперові примірники заявки, скан-копія сторінок з підписами і печаткою від австрійського партнера допускається; сторінки з підписами і печаткою від української сторони – лише в оригіналі).

Вимоги:

двомовна (заповнюється послідовно українською та англійською мовами в одному файлі).

Вимоги до усіх пунктів заявки розміщені у файлі заявки. подати лист-підтвердження від австрійського партнера-керівника проєкту (1 примірник; скан-копія листа допускається).

Вимоги: на бланку установи-партнера, адресований на ім’я керівника установи-заявника, текст у довільній формі із зазначенням прізвищ керівників проєкту, назви спільного проєкту, яка має збігатися із назвою проєкту у формі заявки. подати акт експертизи на відкриту публікацію матеріалів за темою проєкту (1 примірник, скан-копія не допускається). Вимоги: експертна комісія установи затверджує висновок, в якому зазначається, що матеріали проєктної пропозиції не містять відомостей, заборонених до відкритого опублікування, текст у довільній формі. подати CV українського та австрійського наукових керівників проєкту (по 1 примірнику).

Вимоги: CV кожного керівника оформлюються двома мовами – українською та англійською, текст у довільній формі. Заповнити Google-анкету, до якої обов’язково додати заповнену заявку у форматі *.doc. Google-анкету краще заповнювати після підготовки усіх зазначених документів.

Міністерство освіти пропонує ліквідовувати виші чи наукові установи, які не пройшли атестацію.

Відповідний проєкт постанови Кабінету Міністрів внесено на погодження до Державної регуляторної служби.

У проєкті документа пропонується розподілити за підсумком атестації наукові установи та виші навчальні заклади на чотири групи, в залежності від результатів діяльності.

До групи "А" автори пропонують включити наукові установи, які “здійснюють співпрацю на міжнародному та національному рівнях, демонструють високий науковий потенціал та ефективно його використовують для подальшого розвитку, інтегровані у світовий науковий простір та/або Європейський дослідницький простір з урахуванням національних інтересів”.

До цієї ж групи також входитимуть виші, дослідження і розробки яких за науковим напрямом виконуються на світовому рівні розвитку науки і технологій, мають важливе загальнодержавне та/або світове значення, інтегровані у світовий науковий та/або науково-освітній простір. Наукові установи та виші, віднесені до групи "А", автори хочуть атестовувати кожні 5 років.

До групи "Б" пропонується включати “стабільні наукові установи, які мають нижчий потенціал у порівнянні з групою А”, а також виші, розробки яких мають значення для окремих галузей економіки. Наукові установи та виші, яких зарахують до групи "Б", пропонується атестовувати на 3 роки. Д

о групи "В" у разі схвалення проєкту постанови потраплять наукові установи, що є унікальними у певній галузі, однак маловідомі та можуть виконувати разові замовлення, демонструючи невисокий рівень розвитку, а також виші, розробки яких мають значення для освітнього процесу. Заклади групи "В" пропонується атестовувати на 2 роки.

До групи "Г" будуть зараховувати наукові установи, які втратили перспективи розвитку та наукова діяльність яких не є основною. Протягом року після атестації таких установ засновник зобов’язаний їх реорганізувати або ліквідувати.

Заклад вищої освіти, віднесений до групи "Г", вважається таким, що не пройшов державну атестацію за жодним із наукових напрямів. Крім цього, за підсумками атестації може бути розглянуте питання про його ліквідацію.

Опубліковано: Освітній портал

Стаття кандидата географічних наук Віри Балабух (Український гідрометеорологічний інститут ДСНС України та НАН України).

Джерело: інтернет-видання «Дзеркало тижня»

Про те, якою очікується прийдешня зима і на чому ці очікування ґрунтуються, розповідає у своїй статті для інтернет-видання «Дзеркало тижня» завідувачка відділу прикладної метеорології та кліматології Українського гідрометеорологічного інституту ДСНС України та НАН України кандидат географічних наук Віра Балабух.

«…тривалі періоди з сильним морозом малоймовірні. Очікується, що січень буде найхолоднішим місяцем цієї зими. Однак лякатися не варто, – його середня за місяць температура може на 2 градуси Цельсія перевищувати кліматичну норму й коливатись у межах від +1…+2 °С на півдні країни до -2… -3 °С на північному сході та сході. У грудні середня за місяць температура може коливатися від -1...-2 °С до +3 °С і вище.

При цьому на значній території країни, за винятком північних, східних областей і Карпатського регіону, середня температура повітря у грудні може бути додатною – від 0 до +3 °С. Це свідчить про те, що впродовж місяця на цій території переважатимуть додатні температури. У лютому теж буде не дуже холодно: середня за місяць температура повітря коливатиметься від +2 °С на півдні до -2 °С – на північному сході.

Від’ємна середня температура в межах від 0 до -2 °С і нижче буде характерна у грудні лише для північних, центральних, східних областей країни та високогір’я Карпат. Можна очікувати, що аномально висока температура повітря в грудні та лютому сприятиме зменшенню тривалості та суворості холодного періоду, а отже – й опалювального сезону», – одразу заспокоює вчена.

За її словами, ці очікування ґрунтуються на розрахунках світових прогностичних центрів, зокрема Центру кліматичних прогнозів Національного управління океанічних і атмосферних досліджень США (NOAA) та Європейського центру середньотермінових прогнозів, згідно з якими, «зима 2022/2023 року в Україні, ймовірно, буде теплою.

Середня за зиму температура повітря може бути на 2 градуси вищою, ніж у 1991–2020 роках. <…> У грудні середня за місяць температура повітря на значній території країни може бути вища нуля градусів — приблизно такою, якою вона буває у третій декаді листопада або в першій декаді березня.

Такі ж термічні умови ймовірні і в лютому, хоча температура повітря може бути трохи нижчою. <…> ...на тлі досить високої температури можливі затоки арктичного повітря, проте вони, ймовірно, будуть короткочасними й неінтенсивними. Ймовірність того, що впродовж зими можливі аномально високі температури, становить 40–50% і більше, тоді як імовірність аномально низьких температур, коли мінімальна температура повітря опускатиметься нижче -10 … -15 °С , – 10–30% і менше.

Тобто в холоду шансів цієї зими набагато менше, ніж у тепла. Оскільки на значній частині території України переважатимуть плюсові температури, то й опади очікуються у вигляді дощу та мокрого снігу. Отже, стійкий сніговий покрив цієї зими може утворюватися не на всій території країни, а його висота, за оцінками Європейського центру середньотермінових прогнозів (ECMWF), очікується меншою від кліматичної норми 1991–2020 рр., особливо в січні та лютому». 

Матеріали опублікували: Прес-служба НАН України

До світового рейтингу The Times Higher Education World University Rankings 2023 року включено 10 українських університетів.

Цього року рейтинг охоплює 1 799 університетів зі 104 країн і регіонів. Розробники рейтингу зазначають, що він базується на 13 ретельно відкаліброваних показниках ефективності, які вимірюють ефективність закладу в чотирьох сферах: викладання, дослідження, передача знань і міжнародні перспективи.

Найвищу позицію серед українських університетів у рейтингу посів Сумський державний університет (місце у загальному рейтингу 401-500).

Другу сходинку українського підрейтингу обійняв Національний університет «Львівська політехніка» (601-800).

На третьому місці – Харківський національний університет радіоелектроніки (1001-1200).

Інші університети України представлені у наступному порядку:

Львівський національний університет ім. Франка;

Національний технічний університет «ХПІ»:

Національний технічний університет «КПІ Сікорського»;Дніпровський національний університет ім. Гончара;

Київський національний університет ім. Шевченка;

Харківський національний університет ім. Каразіна;

Чернівецький національний університет ім. Федьковича.

Світовий рейтинг сьомий рік поспіль очолює Оксфордський університет. Гарвардський університет залишається на другому місці, а Кембриджський університет піднявся з п’ятого місця минулого року на третє.

США є найбільш представленою країною в цілому зі 177 університетами, а також найбільш представленою в топ-200 (58).

Материковий Китай займає четверте місце за кількістю закладів у топ-200 (11 порівняно з 10 минулого року), випередивши Австралію, яка опустилася на п’яте місце (разом із Нідерландами).

Автор фото – пресслужба Міністерства освіти і науки України

Міністр освіти і науки України Сергій Шкарлет звернувся до начальників ОВА, керівників департаментів (управлінь) освіти і науки та керівників закладів освіти щодо визначення формату навчання з 17 жовтня 2022 року.

Він наголосив на необхідності вивчити та оцінити теперішню безпекову ситуацію. Безпека усіх учасників освітнього процесу – єдина умова очного і змішаного навчання.

Обов’язково потрібно враховувати: готовність використовувати за призначенням захисні споруди в закладах освіти; створення безпечних умов перебування у закладах освіти учасників освітнього процесу; переривання навчання у разі ввімкнення сигналу «повітряна тривога». Станом на зараз 62.2% усіх закладів освіти мають захисні споруди, аби здійснювати навчання в очному форматі. Як продовжуватиме навчання кожна дитина: очно, дистанційно чи змішано, – вирішують батьки.

«Тож наголошую на беззаперечному врахуванні думки батьків щодо формату освітнього процесу їхніх дітей.

Життя та здоров’я здобувачів освіти, педагогів та працівників закладів освіти на першому місці. Безпека – на першому місці. Жодних ризиків, лише виважені рішення», – зазначив Міністр.

Міністерством освіти і науки розроблений законопроект щодо прийому до закладів фахової передвищої та вищої освіти у 2023 році в особливому порядку.

Про це йдеться у повідомленні прес-служби освітнього відомства. Зокрема, у МОН зазначають, що у зв’язку із повномасштабною війною в Україні та подоланням її наслідків, провести всі етапи підготовки до вступної кампанії 2023 року у визначені терміни неможливо.

Розроблений МОН законопроект передбачає організацію прийому вступників до закладів фахової передвищої та вищої освіти у 2023 році без дотримання вимог законів «Про фахову передвищу освіту» та «Про вищу освіту».

Законопроект погоджений Міністерством фінансів, Міністерством економіки, Міністерством цифрової трансформації та надісланий для проведення правової експертизи до Міністерства юстиції та антикорупційної експертизи до НАЗК. Після внесення законопроекту до парламенту, МОН оприлюднить проєкт Порядку прийому на навчання до закладів вищої освіти в 2023 році для громадського обговорення.

Автор фото – пресслужба Міністерства освіти і науки України

12 жовтня 2022 року розпочинається третій етап сертифікації педагогічних працівників 2022 року. На цьому етапі Державна служба якості освіти проаналізує практичний досвід роботи учасників сертифікації.

Планована тривалість вивчення практичного досвіду роботи учасника сертифікації – протягом дня. Експерти оцінюватимуть професійні компетентності учасників сертифікації за допомогою таких методів збору інформації, як спостереження за навчальними заняттями та їхнім самоаналізом, аналіз самопрезентації учасника сертифікації, проведення інтерв’ю. До вивчення практичного досвіду роботи учасників сертифікації будуть залучені орієнтовно 1500 експертів, які пройшли відповідне навчання у вересні.

Нововведенням цього етапу є використання електронної форми експертного висновку, щоб оперативно працювати з документами та залучати експертів з-за кордону.

Метою сертифікації є виявлення та заохочення педагогічних працівників із високим рівнем педагогічної майстерності, які володіють методиками компетентнісного навчання і новими освітніми технологіями та сприяють їхньому поширенню.

Керівництво факультету туризму та міжнародних комунікацій ДВНЗ «УжНУ» в межах навчальної практики організувало для студентів 1-2 курсів спеціальностей «Туризм» та «Готельно-ресторанна справа» надзвичайно цікаву та пізнавальну екскурсію за маршрутом: місто Ужгород (Закарпатська обл.) ~ курорт Моршин ~ (Львівська обл.) ~ Скелі Довбуша (Івано-Франківська обл).

В подорожі нам сприяла чудова сонячна золота осінь, яка в кожній області, яку ми проїжджали мала свої відтінки та мальовничі кольори. Особливі емоції переживали студенти із східних та південних районів України, вони фотографували, дзвонили батькам та друзям про свої враження від побаченого і саме головне хоча б на цей час забули про жахи війни, гуркіт сирен та насолоджувались повноцінним життям. Перша зупинка це – бальнеологічний курорт Моршин. Походження назви міста найбільш ймовірно від словосполучення двох німецьких слів, що в перекладі означають «красиве болото».

З уст гіда ми довідались, що перша письмова згадка про Моршин датована 1482 роком, згадувалось, що село Моршин належало шляхтичу Юрію (Юхну) Нагваздану та входило до складу Польського королівства. На той час це було невеличке село, котре налічувало 12 дворів. Однак вже за тих часів селяни в Моршині використовували джерела ропи для виварювання солі. Сьогодні санаторно-курортний комплекс «Моршин» представляє інтереси санаторіїв: «Черемош», «Дністер», «Світанок», «Перлина Прикарпаття», «Лаванда», «Мармуровий Палац», пансіонати «Динамо», «Зорецвіт», «Моршин», «Борис», готель «Дюк», МПП «Нік» та інші.

Загальна місткість санаторіїв близько 5000 пацієнтів щомісячно. Відпочивши біля знаменитого дуба Фра́нца Йо́сифа біля якого наприкінці XIX століття відпочивав імператор Австро-Угорщини Франц-Йосиф I, на честь якого названо дерево якому у 2010 році Мінприроди України присвоїло звання Національного дерева України вирушили далі в подорож на Скелі Довбуша. Цей таємничий, оповитий легендами куточок залишив слід у серці кожного туриста. Багато століть історичних подій лежать на плечах цих кам’яних гігантів.

Ці могутні велетні були прихистком для давніх племен, котрі заселяли Прикарпаття, вони витримали монголо-татарську навалу та впродовж віків служили фортецею для місцевого населення.

Ми дружньою групою піднімались більше як 3 км грантовою дорогою, по ходу руху збирали білі гриби і не могли надихатись чистим карпатським повітрям. І от серед лісу скельно-печерний комплекс, що підіймається на висоту 668 метрів над рівнем моря і є масивним скелястим виходом пісковиків Сарматського моря, що сформувалися на його дні понад 70 млн років тому. Але справжнім випробуванням для туризмознавців стала «Чортова ущелина», яку місцеві жителі часто називають «Чистилищем» шириною 20 сантиметрів. Якщо вірити легенді, всі хто крізь неї пройдуть позбудуться гріхів. На рахунок гріхів не впевнені, а от адреналін аж заскалював.

Втомлені, але переповнені позитивними емоціями студенти та викладачі повернулись до рідного вишу з новими знаннями та враженнями!!!

За інформацією факультету туризму та міжнародних комунікацій