Не всі українські школярі зможуть відправитися на канікули восени за звичним графіком після першої чверті.

У деяких областях вирішили внести корекцію та перенести початок відпочинку для учнів на зимову пору. Загальний графік шкільних канікул від міністерства освіти та науки України має рекомендаційний характер, і дати можуть змінювати відповідно до внутрішніх рішень адміністрацій шкіл на місцях.

Важливо лише, щоб тривалість відпочинку для учнів восени, взимку та влітку загалом була не менше за 30 днів.

При цьому варто зазначити, що на період дії воєнного стану "заморозили" роботу положення про тривалість навчального року (175 днів), і він тепер може бути як більшим, так і меншим.

Головним фактором, який зараз впливає на процес навчання школярів та студентів, є ситуація з безпекою.

Також зміна термінів навчання або перенесення канікул можуть залежати від епідситуації, погодних умов, поганого опалення в деяких школах.

Графік осінніх шкільних канікул 2022 У загальноосвітніх школах України, де навчання відбувається за семестровою системою (2 семестри, 4 чверті), осінні канікули тривають з 24 по 30 жовтня. А в освітніх закладах із 3-місною системою з модулями (зазвичай це ліцеї та коледжі) дати перших осінніх канікул такі: з 3 по 9 жовтня.

Зміна графіка канікул Нині, після російських масованих ударів по об'єктах критичної інфраструктури та пошкодженням енергосистем у різних областях, в МОН дають "зелене світло", щоб на місцях за рішеннями директорів і засновників шкіл канікули починалися раніше або пізніше запланованих термінів, або ж навчання було у форматі онлайн. І ось у деяких областях у міських управліннях освіти зараз оголосили про коригування графіка - з метою відмови від осінніх канікул та об'єднання їх із зимовими.

Де перенесли осінні канікули У Київській області у школах деяких громад поєднують осінні канікули із зимовими.

Так, у Макарівській ОТГ вони продовжуватимуться з 24 грудня по 15 січня включно. У Фастівській ОТГ зимові канікули розпочнуться з 19 грудня. У Переяславській ОТГ - теж з 19 грудня, і продовжаться вони по 13 січня (2023 року), передає РБК-Україна.

В управлінні освіти Львова заявили, що школярі восени не підуть на канікули і продовжать навчання, а відпочинок переносять на зиму.

У Рівному теж вирішили об'єднати осінні канікули із зимовими, які розпочнуться 26 грудня і триватимуть до 22 січня 2023-го.

У Тернополі шкільні осінні канікули розпочнуться на тиждень пізніше - 31 жовтня. Як зазначив сьогодні мер міста Сергій Надал, поки що дозволяє температура повітря, діти навчатимуться ще тиждень, щоб заощадити на енергоносіях: "Це за умови, що не буде критичних ситуацій з електроенергією". Додамо, що у Тернопільській області деякі громади та навчальні заклади вже ухвалили рішення відправити учнів на канікули, а інші - навпаки, продовжити освітній процес. В обласній адміністрації закликали школи до 21 жовтня поінформувати про свої рішення про канікули.

У Калуші Івано-Франківської області осінні канікули в школах громади вирішили зрушити на тиждень, і почнуться вони 31 жовтня, а триватимуть тиждень.

На Волині у Володимирі шкільні осінні канікули розпочнуться з 24 жовтня в ліцеях №2,3, а також у навчальних закладах у селах Суходоли та Ласків. А ось продовжать навчання учні ліцеїв №1, 4, 5 та початкової школи №7 - у них будуть продовжені зимові канікули.

Додамо, що й в інших містах ймовірні скасування канікул та перенесення дат - на прийняття таких рішень впливає ситуація безпеки та можливості енергосистем у конкретних областях.

У межах ініціативи «Спільно до навчання», що започаткована Міністерством освіти і науки у співпраці з Дитячим фондом ООН (ЮНІСЕФ) в Україні та першою леді України для підтримки освітнього процесу у 2022/2023 навчальному році, тисяча опорних шкіл отримали від ЮНІСЕФ по 3 тис. доларів у гривневому еквіваленті для підтримки безперервного навчання дітей у поточному навчальному році.

Одноразовий грант має допомогти опорним школам забезпечувати навчальний процес.

Грошова допомога може буде направлена на:

підтримувальні дрібні ремонтні роботи (фарбування, ремонт і заміна вікон, меблів, електрики, сантехніки тощо);

підготовку до зимового періоду (закупівля обігрівачів для школи, ковдр, генераторів, палива;

покриття незначних транспортних витрат на забезпечення процесу придбання тощо);

придбання навчально-методичних матеріалів (підручників, канцелярського приладдя, обладнання для інтернету, книг для читання, меблів, паперу, чорнил для принтерів для друку навчальних матеріалів, гарнітури, вебкамер, інтерактивних дошок/екранів, матеріалів для дошкільних заходів тощо).

Якщо опорний заклад безпосередньо не потребує підтримки, кошти можуть бути використані для однієї із його філій.

Опубліковано: Освітній портал

Впродовж останніх двох тижнів на всій території України збільшилась кількість масових ракетних ударів. Навіть мешканці тилових районів країни відчули небезпеку та страх.

Дитяча психіка особливо вразлива до небезпечних зовнішніх чинників, що підвищують занепокоєння, тривожність, появу стресу та страху.

В той самий час діти добре відчувають зміни в поведінці дорослих, яким важливо навчитися правильно транслювати свої емоції, аби навіть в складних ситуаціях сприяти збереженню нормального психоемоційного стану дитини. Як дорослим знизити рівень тривоги у дітей під час обстрілів розповідають практикуючи психологи ні Ольга Шабловська та Анна Воробей на порталі «НУШ».

Експерти наголошують, що під час небезпеки дорослим першочергово слід подбати про фізичну безпеку як самих себе, так і своїх дітей. Чітко скажіть дитині, що зараз тимчасово небезпечно і вам необхідно піти в безпечне місце. Коли всі перебувають в небезпеці, слід подбати вже й про емоційний стан. В той самий час дорослим важливо відчувати та керувати власними емоціями, оскільки діти першочергово реагують саме на реакцію батьків. Якщо дорослі в паніці, то й дитина буде переймати їхню реакцію. Якщо дорослому складно впоратися з власними негативними емоціями, слід відійти в окреме приміщення, поплакати, похвилюватися та намагатися заспокоїтися. Діти по-різному реагують на небезпеку.

Одні можуть плакати, інші, навпаки почати істерично сміятися. Хтось впадає у ступор, а в іншого підвищується активність.

Існує декілька тілесних проявів, що допоможуть батькам визначити, що дитина тривожиться:

поблідніння;

сильне потовиділення;

пришвидшене серцебиття;

тремтіння рук та ніг;

переривчасте дихання.

Якщо дорослі помітили ознаки тривожності, дитину слід обійняти та сказати, що ми в небезпеці.

Також варто пояснити, що такі тілесні прояви – це нормальна реакція організму на стресову подію, яка скоро мине.

Якщо у дитини сталася істерика, одразу варто встановити зоровий контакт, сісти поруч, обійняти, почати дихати в одному темпі, потім спокійно пояснити, що сталося та як ви будете діяти надалі. Психологині наголошують, що під час підвищення тривожності не можна заперечувати емоції дитини, а навпаки прийняти їх, розділити разом з дитиною, а лише потім заспокоїти.

Чи треба пояснювати дитині, що сталося? Так, але говорити з дитиною слід в залежності від її віку. Малеча краще розуміє інформацію через гру. На будь-яке питання відповідати слід спокійно, надаючи стільки інформації, скільки готова взяти дитина.

Говорячи про фактичні події, не варто вдаватися в подробиці, перезавантажуючи деталями, які можуть більш емоційно її травмувати.

Для стабілізації емоційного стану використовуйте руханки для тіла: наприклад, простукайте його.

Починаємо простукувати тіло зверху вниз: спочатку руки, потім тулуб, грудну клітку, живіт, ноги, а потім попросіть когось, хто поруч, простукати спину. Ще одна дієва вправа для заспокоєння називається “Метелик”.

Складаємо руки, захоплюємо один великий палець за інший, щоби вийшов метелик. Потім кладемо руки на груди і “крильцями” у вигляді кінчиків пальців починаємо простукувати грудну клітку плавними похлопувальними рухами.

Опубліковано: Освітній портал

У Міносвіти розповіли про можливі формати вступної компанії наступного року.

Про це під час брифінгу сказав міністр освіти та науки Сергій Шкарлет. "Незалежно від того, скільки і як буде тривати воєнний стан в Україні, ми вирішили, що все одно маємо мати альтернативи вступу у 2023 році.

Альтернативний формат вступу, який був забезпечений у 2022 році інструментом Національного мультипредметного тесту, виправдав себе. Але ми не зупиняємося на форматі НМТ.

Ми для формування вступної кампанії готові до декількох варіантів — з традиційним класичним ЗНО, оновлений варіант НМТ, який буде враховувати побажання, в тому числі певних категорій, які не завжди вивчали, наприклад, історію України й диференціювалися за рівнем хімії, біології чи іноземної мови”, - сказав Шкарлет.

Він зауважив, що Міністерство освіти та науки згідно з законодавством вже підготувало низку необхідних документів щодо застосування ЗНО як основного інструменту оцінювання опанування учнями програми повної загальної середньої освіти.

Опубліковано:

Освітній портал

До 2022 року математикиню Марину Вязовську навряд можна було назвати відомою широкому загалу.

Однак 29 вересня її включили до списку 100 людей в рейтингу Time, які змінюють майбутнє світу.

У 2022 році вона стала другою жінкою в історії та першою українкою за часи незалежності, яка виборола Медаль Філдса. Її вручають науковцям до 40 років і називають "нобелевкою з математики".

В Україні математичну освіту прийнято критикувати через проблеми з рівнем знань школярів, це по справжньому непересічна подія.

З Мариною Вязовською "Українська правда. Життя" поспілкувалася про вищу освіту в Україні, проблеми з викладанням математики у школах та чи потрібно науковцям їхати за кордон, щоб отримати визнання.

 

Про відмінності вищої освіти в України та чому саме математика –

Як ви вирішили стати математиком, і не просто математиком, а науковцем в царині математики?

– Мабуть, не було такого одного моменту, я ще в шкільні роки почала займатися, брати участь в олімпіадах, і якось це мене вивело до того, щоб займатися наукою. Це був природний процес. Насправді наукова діяльність, дослідження дуже затягують. Це така річ, як наркотик, коли вже почав займатися, то вже важко кинути. Я думаю, велику роль відіграв вплив мого вчителя математики, який мене переконав, що математика – це фундаментальна освіта, що потім все інше можна вивчити, що навчитися програмувати це простіше, ніж вивчити математику. Я йому повірила, хоча тепер я не переконана в тому, що саме так воно і є. Але математика мені дуже подобалася.

– Після навчання та захисту на аспірантурі ви поїхали на навчання в Німеччину і згодом влаштувались на роботу в Федеральній політехнічній школі Лозанни. Які відмінності ви побачили в порівнянні з українськими вишами, професорами?

– Є одна, мабуть, дуже очевидна і, зрозуміла річ – це бюджет. Гроші в житті це не головне, але все ж мають велике значення. Мені здається, в наших вишах дуже часто у професорів більше саме викладацького навантаження. І тому залишається менше часу для своїх досліджень. Відмінності є у тонких речах, як академічна автономія. Європейський університет – це зазвичай дуже консервативна структура, традиції якої склалися ще десь в Середньовіччі. Там є задеклароване бажання, щоб правильні процеси відбувались знизу догори, коли якісь ініціативи професорів вже затверджує адміністрація. Ще є така річ, як контракт на все життя. Тобто якщо професор став професором цього університету, то він ніби стає невід’ємною його частиною. У наших університетах професори працюють дуже часто як викладачі з контрактами на 5 років, а потім адміністрація вирішує, чи продовжувати його, чи ні. І це, звичайно, не додає професорам якоїсь автономності або впевненості.

– У плані стандартів викладання є якісь відмінності? Чому, зрештою, європейські виші вважаються кращими за українські?

– Я тут не можу казати про всі науки, бо я добре знаю тільки математику. Насправді в університеті, де я навчалася (КНУ ім. Т. Шевченка – ред.), математична база дуже хороша і класична. Ті курси, які викладають в університеті, можливо, не дуже новітні, але вони й не мають бути такими. Уся математика насправді базується на тому, що було зроблено в XIX сторіччі. У плані викладання можуть бути лише якісь косметичні зміни. А самі основи цього предмета – це вже усталена річ і не треба винаходити велосипед. У нас насправді є гарні традиції. Але все, що є навколо у плані комфорту та новітніх технологій – цього не так легко в Україні досягнути чисто в економічних питаннях. Є ще відносини між викладачами й університетом, між університетом і державою. І тут я не впевнена, що вони в Україні оптимальні. Найголовніше в університеті повинно бути не тільки викладання, але і наука, а у викладачів повинен бути час займатися дослідженнями. І насправді це один зі шляхів, як оновлювати українські виші.

– Як ви вважаєте, чи вдалось би вам отримати світове визнання, якби ви залишилися викладати в Україні?

– Усі мої подорожі дали можливість в кожному новому місці чомусь навчитись. Я не знаю, як би склалось моє життя, якби я не попрацювала з тими викладачами в Кайзерслаутенському університеті під час навчання в магістратурі. У мене була спеціальність комп’ютерна алгебра, саме там я зрозуміла, що не можу бути програмістом, бо це взагалі не моє. Але при цьому це був дуже цікавий і важливий досвід, оскільки такої програми у КНУ на той час не було. Коли я потрапила до математичного інституту Макса Планка, моїм науковим керівником був Дон Загір (Don Zagier), надзвичайно видатний математик, який ще у 16 років вже закінчив університет. І те, що є можливість з такою людиною познайомитися, зустрітися, працювати разом – це великий плюс.

Про проблеми викладання математики у школах –

 

В українській освіті є зараз велика проблема з математикою та іншими точними науками. Це проявляється у низькому рівні знань школярів. Як зробити математику цікавою?

– У мене є діти шкільного віку, тут в мене багато ідей, але, я не спеціаліст зі шкільної освіти. Як мені здається, погані оцінки не завжди означають погані знання. Є така річ, як інфляція оцінок, коли від батьків є багато тиску на викладачів, через бажання мати гарні оцінки, але це не завжди означає, що дитина має кращі знання.. Я читала, кілька років тому в Україні проводилося дослідження PISA про якість освіти…

– Так, це після нього в українській освіті виявили серйозні проблеми із рівнем знань із математики…

– Я прочитала цей звіт. Думаю, очевидна річ, що українська освіта недофінансована. Коли ми говоримо про школу, то вона починається з учителя. І тут важливі соціальний статус професії, мотивація, скільки дітей вони навчають, чи є в них можливість нормально жити, нормально відпочивати, як запобігти психологічному вигоранню. У школі не так, як в університеті. Люди, з якими ти спілкуєшся – діти, вони не завжди вмотивовані і виховані. Інша річ, коли є велика різниця в якості шкільної освіти між великими містами і якимись маленькими містечками. І це теж проблема. В Україні насправді є чудові спеціалізовані школи. І, наприклад, цього року на міжнародній математичній олімпіаді учень з Харкова (Ігор Пилаєв) отримав максимально можливі 42 бали. Тобто він усіх переміг, розв’язав усі задачі. І таких людей у світі дуже мало. Можу ще сказати своє особисте враження по своїх племінниках, і в них програма з математики насправді досить складна. Математика, яку вчать у школах Швейцарії, простіша. Тобто в Україні дітям треба зробити якусь справу на три дії в правильному порядку, а в Швейцарії це може бути на одну дію. Інколи простіше теж може бути краще. Математика – це проста наука, це розуміння простих речей. А коли є розуміння простих речей, з ними можна працювати і далі ускладнювати. Можливо, коли ви вчилися в школі в останньому класі, готуючись до екзаменів, розв’язували ці завдання – логарифми, синуси від логарифмів, доводили нерівності. Мені тепер, коли я вже стала професійним математиком, це корисно. Але іншим людям воно напевно не є таким необхідним у житті. Про Медаль Філдса та чому чоловіків у математиці більше, ніж жінок

– Медаль Філда, яку ви виборои цього року, дуже часто називають "нобелівкою з математики". Наскільки таке твердження є правильним?

– Мені здається, порівняння з Нобелівською премією воно таке, досить умовне. Мабуть, суттєва різниця в тому, що в Нобелівської премії немає обмеження по віку. Тобто, щоб стати лауреатом Нобелівської премії, достатньо бути живим (смієтся). А щоб стати лауреатом Філдсівської медалі, треба бути молодшим за 40 років. Нобелівська премія – часто вже для більш досвідчених науковців.

– Нагороду ви отримали за свій розв'язок задачі пакування куль 8-вимірному просторі. У чому важливість цього відкриття плані науки?

– Це дослідження насправді теоретичне, якогось очевидного практичного застосування немає, хоча, я сподіваюся, використані методи колись матимуть практичне застосування. Хоче це не моя головна мотивація. Я думаю, що таке пакування сфери в тривимірному просторі, легко уявити. А тепер все те саме, тільки у восьмивимірному просторі. В чому тут цінність? Бо це геометрична задача на оптимізацію, і такі задачі зазвичай дуже складні. У нас немає загального методу їх швидко і ефективно розв’язувати. І є мало надії, що коли-небудь такий метод буде. Тому коли нова задача цього типу знаходить свій розв’язок, це завжди цікаво для світу математики. Це означає, до інших, більш практичних задачі з оптимізації теж можна буде знайти підхід.

– А скільки взагалі на розв’язання цієї задачі у вас пішло часу?

– Досить багато. Коли я вже вирішила, що це буде основний напрямок моїх досліджень, це було, мабуть, два роки, коли я працювала в Берліні, тоді я працювала дуже сфокусовано саме над цією задачею. Хоча цього я теж про неї знала і думала, але паралельно до інших проєктів.

– Ви фактично лише друга представниця України, яка виборола Медаль Філдса. Раніше був Володимир Дрінфельд, але він ще представляв СРСР . Чому українці до цього не вигравали цю нагороду?

– Виходить, що цю премію дають максимум чотирьом математикам кожні 4 роки, тобто одна людина на рік. Ця премія існує більше 80 років, тобто це усього 80 людей в світі. Наскільки я знаю, в Німеччини теж тільки два лауреати. Просто мало математиків отримують цей приз. Мені здається, що Україна насправді не так вже і погано представлена, навіть якщо це лише дві людини. Найбільше нагород здобували представники Франції та США. Мені здається, у французів дуже потужний математичний талант.

– Ви також лише друга жінка в історії цієї премії. Чому жінок менше, ніж чоловіків в математиці?

– Насправді, це таке питання, яке ми в університеті дуже часто собі ставимо. Я не думаю, що тут одна причина, їх багато. І вони в кожній країні можуть бути різні . Якщо ми подивимося на українську математику, у нас жінок не так вже й мало. Але коли ми піднімаємося все вище і вище в академічному рангу, жінок стає все менше і менше. Я думаю, що тут багато причин суто людських, тому що наукову кар’єру важко поєднувати з сімейним життям. Дуже часто у країнах, де бути науковцем не дуже престижно є багато науковиць, але ці жінки часто працюють на світовому, дуже високому рівні. Я думаю, що це усе здебільшого соціальні проблеми, які існують, і які дуже різні в дуже різних країнах. Але я сподіваюся, що в майбутньому нам вдасться це подолати і створити системи освіти, науковий світ, який не буде втрачати талант.

– Як на вас особисто вплинула повномасштабна війна? Ваша родина мешкає у Києві…

– На щастя, всі живі-здорові, мої батьки живуть в Україні, біля Києва. Нещодавно я відвідувала Україну, з ними зустрілася. Мені здається, що ця війна всіх українців дуже об’єднала, навіть тих, хто вже багато років живе поза Україною. І я дуже сподіваюся, що ми як українці цей шанс використаємо і що війна закінчиться нашою перемогою. Я лише сподіваюсь, що після перемоги ми врахуємо усі помилки з минулого, і усю цю увагу до України, усю цю енергію, усе це бажання людей допомагати ми зможемо матеріалізувати у краще майбутнє для України.

Михайло Загородній журналіст УП.Життя

Опубліковано: Освітній портал

Шведсько-українська ІТ-консалтингова компанія «Sigma Software» оголошує прийом заявок на участь в першому міжнародному сезоні конкурсу стартапів IT EUREKA.

У заході можуть узяти участь:

засновники software стартапів ранніх стадій, що мають власну команду або планують створити її незабаром;

усі, хто має реальні ідеї стартапів, але потребує більше практичних знань для початку проєкту;

підприємці або студенти, що мають креативну ідею та мріють про власну команду;усі, хто не має команди, проте має бажання втілити власну ідею самостійно.

На учасників заходу чекає:

наставництво від провідних представників європейської ІТ-індустрії, успішних засновників стартапів та міжнародних венчурних партнерів;

базова програма для побудови успішного стартапу;

індивідуальний коучинг команди, практичні поради наставників; розмови зі знаменитостями та відповіді на запитання;

фінансові та партнерські призи. 

Ідеальне поєднання минулого з майбутнім… З Днем народження, університете! Ідеальне поєднання минулого з майбутнім...
З Днем народження, університете!

Що таке університет?

Це місце, яке об’єднує різних людей з різними поглядами на життя, з різним життєвим досвідом, різним відчуттям світу тощо. Одна з цінностей університету в тому, що студенти можуть обмінюватися особистим досвідом одне з одним. Це сприяє процесу їхнього вдосконалення і внутрішнього збагачення. Майбутні професіонали здобувають навичку існувати в робочому колективі, спільно вирішувати встановлені завдання, разом долати випробування. Уміння правильно комунікувати шліфується в університеті. Ти ніби вчишся краще розуміти людей, ефективно з ними взаємодіяти. Крім того, важливим елементом університету є «інтелектуальна культура». Викладач своїм прикладом доводить, що освіченим бути – це престижно. Наставник показує привабливість обраного учнем фаху, заохочує вчитися, допомагає підкорювати нові вершини.

– Основні принципи будь-якої науки, ви, без сумніву, опановуватимете вдома з книжкою, однак деталі, барви, відтінки, атмосферу, все те, що живить їх у нашій душі, — цього вам доведеться набиратися від тих, у чиїх серцях воно вже зараз живе і пульсує, – Джон Генрі Ньюмен.

Важко не погодитися з цим висловлюванням. Ті, хто хоч раз відвідував університет, знають, що його атмосферу словами не передати.

Це цікава суміш досвідченості, ініціативності, наївності, відчаю, надій, сподівань і втрат.

Суть навіть не у тих знаннях, які здобуде студент, а в тому, який він пройде шлях для того, щоб цими знаннями оволодіти.

А викладач – провідник у світ професіоналізму.

Сучасні технології дозволяють навчатися дистанційно. Але в такому варіанті альма-матер втрачає той згаданий неповторний шарм, що ховається в університетських аудиторіях.

Звичайно, під час навчання потрібно використовувати можливості, які подарував нам прогрес. Але чи варто нехтувати освітніми традиціями, що формувалися віками? Отже, університет – ідеальне поєднання минулого з майбутнім. Альма-матер – центр тяжіння для всіх, хто хоче ближче пізнати науку у всій її красі.

Місце, де створюють професіоналів, що до нестями люблять обрану професію. Місце, де вчать віддано працювати.

P.S. Щиро вітаю УжНУ з Днем народження! Нехай жага до знань лише зростає, а рідний університет процвітає.

Яна Созанська (студентка-магістрантка)

Під час онлайн-зустріч зі Сергієм Скрипинцем ішлося про вибір цільової групи клієнтів та терапевтичних запитів, юридичні та фінансові аспекти практики, вибір методу психотерапії.

З психологами УжНУ ділився професійним досвідом лікар-психотерапевт

Днями у рамках практичної підготовки студентів спеціальності «Психологія» (освітньо-професійної програми «Психологія») кафедра психології факультету суспільних наук під керівництвом завідувачки – професорки Уляни Михайлишин – влаштувала онлайн-зустріч з лікарем-психотерапевтом, EMDR-терапевтом Сергієм Скрипинцем.

Розглядали питання психотерапевтичної практики. Ішлося про вибір цільової групи клієнтів та терапевтичних запитів, юридичні та фінансові аспекти практики, вибір методу психотерапії. Зустріч вийшла насиченою.

Студенти ставили питання про специфіку роботи психотерапевта, цікавилися випадками з практики, розпитували про шляхи самовдосконалення. Своїми враженнями від зустрічі поділилися самі юні психологи.

Зокрема, магістрантка другого року навчання Вікторія Бенца відзначила: «Сподобалася форма зустрічі, можливість ставити питання, на які Сергій Михайлович відповідав дуже доступно. Цінним є те, що він ділився власним досвідом. Дістала відповіді на питання взаємозв’язку роботи психолога і психотерапевта, з’ясувала особливості роботи психотерапевта. Корисною виявилася інформація про когнітивно-поведінковий метод, а також щодо здобуття освіти вже у конкретних напрямах психотерапії і важливості визначення саме власного напряму, у якому бажаєш розвиватися».

Тетяна Рущак зауважила: «Дуже дякую за таку чудову інформативну зустріч! Це було не тільки корисно, а й неймовірно цікаво. Я рада за можливість брати участь у такому конструктивному діалозі між студентами та висококваліфікованим фахівцем».

Не меншу зацікавленість зібрання викликало також і в студентів бакалаврату.

Четвертокурсниця Ліза Кокіш-Мельник відзначила: «Зустріч була корисною, яка зорієнтувала мене, як можна надалі продовжувати свій розвиток. Але передусім це був неймовірний заряд мотивації, поштовх до дії».

«Чудова зустріч! Сергій Михайлович змістовно відповів на всі запитання, які нас цікавили. Не помітив навіть, як промайнув час. Сподіваюся, що ще буде нагода поспілкуватися з професіоналом-психотерапевтом», – зауважив Олександр Дьєндьєші, студент четвертого курсу.

Щиро дякуємо Сергію Скрипинцю за конструктивну та змістовну розмову.

Кафедра планує й надалі залучати фахівців до зустрічі зі студентами.

За інформацією кафедри психології