Захід зробили благодійним – частину грошей організатори відправили на допомогу ЗСУ Гелловін – наймістичніший день у році.

За легендами, саме 31 жовтня, напередодні Дня всіх святих, у наш світ приходить нечиста сила.

Студенти відділення журналістики вирішили разом відзначити цю подію, вигнати «нечисть» з України й просто весело провести час. Медіавечорниці: як студенти-журналісти святкували ГелловінЗахід назвали «Медіавечорницями», адже це була неформальна зустріч, де медійники всіх курсів могли презентувати свої таланти, перезнайомитися та поспілкуватися з викладачами. Організували зібрання студенти 4-го курсу спеціалізації «Реклама та зв’язки з громадськістю» й викладачка кафедри журналістики Наталія Толочко. Ведучими вечора були Артур Логойда та Єлизавета Адженілок.

Наша молодь дуже талановита і вкотре довела це. На гостей свята чекало чимало різноманітних номерів. Зокрема, було кілька вокальних виступів першокурсників: спочатку вони представили колективну пісню; кілька разів з музичними композиціями виходили Максим Галашко та Анастасія Джупіна, яка пізніше виступала також із Юлею Філіп. Пізніше третьокурсниця Сніжана Безкровна презентувала дуже зворушливу композицію про Херсон, який наразі під окупацією ворога. Студенти 4-го курсу теж вражали талантами. Артур Логойда та Ольга Барановська виступили зі стендапами, Микита Педченко прочитав 3 історії, які були «страшно смішними», а Катерина Мешко задекламувала пронизливий авторський вірш про кохання під час війни. Також із власною поезією виступила другокурсниця Рената Яцко.

Її одногрупник Максим Пушкар вирішив улаштувати інтерактив з аудиторією й прочитав власне страхітливе оповідання. Завдання слухачів полягало в тому, щоб самостійно придумати кінцівку. А дівчата з його курсу розіграли цікаву театральну п’єсу. Серед виступів були й інші таланти. Наприклад, Катерина Іса́ченко, студентка 1-го року навчання, розповіла про своє хобі – катання на велосипеді – й показала презентацію мальовничих місць рідної Чернігівщини. Дивовижно, що Катя долає великі відстані й зовсім не втомлюється.

Її одногрупниця Софія Батечко самостійно зняла відео про свою першу осінь в Ужгороді. Вразила всіх студентка ІІ курсу Рушана Гасанова: дівчина підготувала запальний танець, від якого аудиторія була в захваті. Медіавечорниці: як студенти-журналісти святкували ГелловінЧетвертокурсник Георгій Шіман не зміг бути присутнім на вечорі, оскільки наразі перебуває за кордоном. Проте він підготував 2 відео, якими почався та завершився вечір. Перше було жартівливо-містичним, а в другому хлопець порадив медійникам не втрачати можливості таких зустрічей та насолоджуватися студентським життям.

Після медіавечорниць на студентів чекав невеликий бенкет, під час якого вони мали можливість поспілкуватися між собою та з викладачами. Захід був благодійним, адже частину грошей організатори відправили на допомогу ЗСУ.

Анастасія Лабик,

фото Михайла Коштури

Медіацентр УжНУ

Троє учнів-сантехніків – Андрій Пікловський, Андрій Ярошевський та Юрій Рибак – візьмуть участь у міжнародному етапі конкурсу професійної майстерності «WorldSkills International». Україна долучилася до руху «WorldSkills» ще 2016 року, однак уперше відправляє учасників на міжнародний етап змагань.

Конкурс за компетенцією «Сантехніка та опалення» відбудеться 2-5 листопада у місті Лар (Німеччина). Учні навчаються в Львівському міжрегіональному вищому професійному училищі автомобільного транспорту і будівництва. Вони опановують професію «Монтажник санітарно-технічних систем і устаткування». Оскільки усі троє хлопців є неповнолітніми, їх супроводжуватиме методист училища Ольга Мацейко.

На учасників української делегації чекає непроста дорога. Спочатку вони кількома потягами дістануться Варшави, а звідти літаком – до Франкфурта (Німеччина). Уже на місці, в Ларі, українські учні зможуть оглянути конкурсний майданчик та пройти кількаденну підготовку.

«Львів'яни в певному сенсі стають першопрохідцями, і ми впевнені, що вони гідно представлять нашу країну. Водночас розуміємо, що підготовка учасників до міжнародного етапу в середньому триває близько пів року, тож тверезо оцінюємо шанси здобути призове місце. WorldSkills – потужний рух, до якого долучені понад 80 країн світу. Зараз ми маємо унікальну можливість наживо порівняти та продемонструвати навички і вміння наших учнів на світовому рівні, проаналізувати результати і визначити дії, які поліпшать якість підготовки робітників у закладах професійної освіти», – зазначив Міністр освіти і науки України Сергій Шкарлет.

Участь української команди стала можливою завдяки запрошенню і спонсорській підтримці сантехнічної компанії «GROHE». Крім того, компанія є глобальним галузевим партнером WorldSkills International. Довідково WorldSkills International – це своєрідні олімпійські ігри для учнів (студентів) закладів освіти та молодих кваліфікованих робітників. Їх проводять що два роки у міжнародному форматі в різних куточках світу. Змагання, як правило, мають на три етапи: регіональний рівень, далі національний і міжнародний. 2022 року 46-й WorldSkills International мав відбутися в місті Шанхай (Китайська Народна Республіка).

У зв’язку із пандемією Covid-19, попередні змагання WorldSkills, які мали відбутися в Китаї, були скасовані. Улітку організатори вирішили провести WorldSkills Competition 2022 Special Edition, розподіливши проведення конкурсу між іншими країнами-учасницями WorldSkills.

Уперше конкурс проходить не централізовано на одній локації! 26 міст різних країн світу організовують проведення певної компетенції. WS Special Edition розпочався 7 вересня і триватиме до 26 листопада 2022 року.

У четвер, 27 жовтня 2022р. у сесійній залі Ужгородської міської ради відбувся VI Форум місцевого самоврядування Закарпаття «Посилення ефективності роботи громад в умовах воєнного стану».

Форум зібрав представників територіальних громад Закарпаття, ініціатором проведення виступило Закарпатське регіональне відділення Асоціації міст України.

На Форумі були присутні студенти-третьокурсники спеціальності «політологія» та студенти другого курсу спеціальності «публічне управління та адміністрування» Ужгородського національного університету під керівництвом проректора з науково-педагогічної роботи Мирослави Лендьел. «Студенти вивчають дисципліну «місцеве самоврядування» і вона передбачає навчальні візити до ОМС.

Наші студенти буди задоволені, бо побудували в сесійній залі, бачили лідерів територіальних громад, зрозуміли в чому суть діяльності Асоціації міст України, побачили які проблеми виникають у фінансуванні та діяльності територіальних громад» - зазначила Мирослава Лендьел.

На початку роботи Форуму виступили із привітаннями Ужгородський міський голова Богдан Андріїв та секретар міської ради Арсен Мелкумян, народний депутат України Михайло Лаба, заступник голови облради Андріана Сушко та директор департаменту економічного розвитку ОВА Іван Завидняк.

Далі робота Форуму відбувалася в рамках 4-ох дискусійних панелей. Актуальна для умов воєнного стану тематика дискусій і обговорень була визначена оргкомітетом Форуму заздалегідь через анкетування голів та секретарів рад територіальних громад Закарпаття.

Як відзначають організатори, VI Форум місцевого самоврядування Закарпаття (відлік ведеться від початку децентралізаційної реформи у 2014 р.) продемонстрував, що упродовж минулих місяців війни активне і цілеспрямоване об’єднання зусиль територіальних громад, їх асоціацій та організацій громадянського суспільства спроможне давати високі результати, досвід щодо отримання яких доцільно поширювати. Форум відбувся як за безпосередньої активної участі міських, селищних і сільських голів та секретарів рад та керівників громадських організацій, так і в режимі он-лайн.

фото: Віталій Завадяк,

Олексій Шафраньош

Інформаційно-видавничий центр

Автор фото -ICRI 2022 У межах головування Чехії в ЄС з 19 до 21 жовтня 2022 року в місті Брно відбулася Міжнародна конференція з розвитку дослідницької інфраструктури (ICRI 2022).

Захід проводять що два роки за підтримки Європейської комісії.

Головна мета конференції – міжнародна співпраця для розвитку дослідницької інфраструктури країн Європи.

«Після світової пандемії та початку повномасштабної війни рф проти України сфера науки та інновацій, зокрема дослідницька інфраструктура, на регіональному, національному та європейському рівнях не може формуватися лише через державну політику, вона також має здійснюватися структурними фондами ЄС. Необхідно узгоджувати галузеві політики, а також співпрацювати з підприємництвом. Нова концепція розвитку дослідницької інфраструктури базуватиметься на інтегрованому підході між освітніми, науково-дослідними та інноваційними проєктами, що дозволить сфері науки досягти більш системних та видимих результатів», – зазначив віцепрем'єр-міністр із цифровізації Чеської Республіки Іван Бартош.

Також під час заходу було проведено чергове засідання Європейського стратегічного форуму з дослідницьких інфраструктур (ESFRI).

Учасники країн-членів ЄС та асоційованих країн порушили такі питання: місце та роль дослідницьких інфраструктур в Європейському дослідницькому просторі (ERA) з урахуванням його подальшого розвитку в бік інновацій; необхідність тісної взаємодії з Європейською хмарою відкритої науки (EOSC), в якій Україну представляє Інститут теоретичної фізики імені М.М. Боголюбова НАН України, та подальшої цифровізації дослідницьких інфраструктур як складової переходу до парадигми відкритої науки.

Такий перехід, зі свого боку, потребує аналізу теперішнього стану системи європейських дослідницьких інфраструктур та моніторингу тих, що перебувають в активній фазі імплементації, розроблення загальних правил доступу до дослідницьких інфраструктур. На заході анонсували започаткування спеціальної платформи («ESFRI Stakeholders Forum») для полегшення взаємодії різних дослідницьких інфраструктур. Такожр озглянули питання щодо впливу кризи, пов’язаної з російською повномасштабною агресією проти України на дослідницькі інфраструктури.

У Конференції взяли участь приблизно 500 учасників, які обговорили теми щодо функціонування та розвитку дослідницької інфраструктури на міжнародному рівні.

На запитання, чому варто спробувати повчитися за кордоном, відповідали самі студенти – учасники різних програм

26 жовтня в залі Вченої ради УжНУ провели панельну дискусію в змішаному форматі «Студентська міжнародна мобільність: сучасні виклики та перспективи» у рамках заходів «Дні кар’єри ЄС: Ужгород».

Це щорічна подія, яку організовують спільно з Інформаційним центром ЄС для молоді університету. Про студентську міжнародну мобільність говорили на панельній дискусії в УжНУ Віталій Андрейко, Оксана Свєженцева та Марта Шелемба.

Модерувала захід доцентка кафедри міжнародних студій та суспільних комунікацій, очільниця відділу міжнародних зв’язків УжНУ Оксана Свєженцева: «Сьогодні будемо дискутувати про додаткові можливості розвитку. Я відповідаю про ту маленьку частинку в освітньому процесі, вашому професійному, кар’єрному розвитку, міжнародні стажування, семестрові навчання, ґрантову можливість. Ви будете гортати багато сайтів, чути різні історії, успішні й не дуже. Помітите одну деталь: у будь-якій справі, за яку б не бралися, вас питатимуть, а яка ж ваша мотивація? За всі можливості потрібно поборотися. Щоб втілити свою мрію, комунікуватимете з викладачами, студентами, звичайними людьми. Для цього слід знати мову міжнародного спілкування. Вам доведеться на якийсь час випасти з навчального процесу. І мусите логічно організувати правове підґрунтя виїзду за кордон. Сформувати індивідуальний підхід до навчання – навчальний план».

Далі Оксана Іванівна розповіла про ресурси, де можна знайти актуальну інформацію щодо пропозицій міжнародної мобільності, який пакет документів слід підготувати, особливості короткотермінових, семестрових та довгострокових програм. Наголосила на можливості дводипломної практики, дала рекомендації як писати мотиваційний лист, CV, резюме. Відповіла на запитання, чи відкриті пропозиції для студентів різних спеціальностей і якої вікової групи. Поділилася секретами, де шукати ґранти.

На запитання, чому варто спробувати академічну мобільність, відповідали студенти.

Ілля Тягур, другокурсник факультету історії та міжнародних відносин, брав участь у семестровому навчанні в університеті ім. Штефана чел Маре в Сучаві (Румунія). Програма Еrasmus+ одна з найпопулярніших програм, співпрацює із 125 партнерами по всьому світу, – розповів хлопець. І додав: «Зі мною навчалися студенти з Коста-Рики, африканських, азійських країв. Я знайшов цю програму під час минулорічних «Днів ЄС». Подав документи, склав екзамен з англійської в нашому університеті. Спочатку важко було – є період адаптації. Обрав предмети, які цікавили. Загалом, це добрий довід у житті. Вивчав країну, культуру, традиції, історію. Спілкувався з місцевим населенням. З’являються великі перспективи. Можна стажуватися в міжнародних установах».

Своєю чергою, Юлія Цоклан, магістрантка факультету історії та міжнародних відносин, ділилася враженнями від участі в літній школі, яку проходила в Німеччині (Обер-Рамштадт). «Це були три тижні насиченої програми на тему зеленої енергетики. Відвідували різні лекції та екскурсії. Мали скласти іспит на знання німецької. Побачила все наживо, це нереально. Комбінація нашої програми – поїздка до Берліну. Мали екскурсію німецьким парламентом. Приємно бачити, яка велика підтримка України з їх боку. Також відвідали територію, де зібрані різні компанії, що розробляють екоініціативи. Водили нас підстанціями, показували генератори. Побачили цікавий вітряк, каталися на екоавтомобілях, ходили на підприємство, де переробляють сміття з океану. Найвищий стимул для таких програм – знайомства. Люди з Бразилії, Мексики, Індонезії, США, Великобританії тощо жили в одному просторі. Класна культурна суміш».

Юлія Стойка була активною в різних короткотермінових наукових стажуваннях. Студентка-третьокурсниця факультету міжнародних економічних відносин проходила програми Еrasmus+ та Youth Exchange у Польщі (Жешув). Перша на тему фільммейкінгу. Дівчина розповідає: «Вивчали засади командної роботи. Це був культурний простір. Інший проєкт – більш формальний, який досі триває. Він про майбутнє освіти. Навчалися писати рекомендації для різних стейкхолдерів, скажімо, представників влади. Це ще крута можливість підтягнути англійську».

Приєдналася онлайн, аби поділитися своїм досвідом, й Вікторія-Марія Плохотніченко, яка перебуває за програмою академічної мобільності в університеті м. Фоджа (Італія). Студентка ІІ курсу магістратури факультету історії та міжнародних відносин ділиться: «Еrasmus+ – це не страшно, це весело, цікаво, пізнавально. Важливо працювати над своїм CV. Ви розповідаєте про свій досвід, навчання, стажування, волонтерство. Не бійтеся вказати щось зайве, будь-які навички цінні. Індивідуальний графік допоможе здати все успішно. Потрібно скласти схему, домовитися з кожним викладачем. Доведеться розумно розподіляти свій час».

Загалом дискусія виявилася плідною, оскільки весь час до спікерів заходу лунали запитання як із залу, так і в чаті (хто приєднався онлайн).

Тетяна Лесюк,

фото кафедри міжнародних студій та суспільних комунікацій

Медіацентр УжНУ

У межах домовленостей Міністерства освіти і науки України, Міністерства цифрової трансформації України з компанією «Google» та ЮНЕСКО триває доставлення хромбуків для забезпечення потреб українських педагогічних працівників.

Станом на сьогодні, 28 жовтня 2022 року, в області уже передано понад 16 тис. ноутбуків.

Про це повідомив Міністр освіти і науки України Сергій Шкарлет. Нині ще майже 6,5 тис. портативних комп’ютерів доставлено в області:

Запорізька – 2669 ноутбуків;

Миколаївська – 1702;

Одеська – 2061.

Проєкт є продовженням ініціативи «Ноутбук кожному вчителю», а його реалізація стала можливою завдяки домовленостям Міністерства освіти і науки України з компанією «Google» та за підтримки Організації Об'єднаних Націй з питань освіти, науки і культури ЮНЕСКО.

За кожною втіленою в життя науковою ідеєю стоїть титанічна робота.

І складається вона далеко не тільки з наукової і дослідницької діяльності. Це також і пошук партнерів, проведення експертиз, оформлення проєктних заявок, технічної документації, звітності та багато іншого. Щоб зробити шлях до реалізації наукового проєкту більш легким, для вчених Ужгородського національного університету було прийнято низку дуже важливих оновлень.

Тепер дослідник зможе більше уваги приділити своїм розробкам, поки всю перераховану вище роботу виконають для нього професіонали. Насамперед розповімо про нововведений Реєстр науковців-дослідників. До речі, якщо інформації про вас там поки немає, то саме час сформувати своє портфоліо - з цим вам також допоможуть.

Для чого було створено цей реєстр?

У сучасній науці як ніколи спостерігається тенденція до міждисциплінарності. Щоб створити інноваційний науковий проєкт, до прикладу, фізику, може знадобитися допомога хіміка чи біолога. І, щоб знайти найбільш фахового в цьому питанні та зацікавленого партнера, досліднику з УжНУ достатньо буде заглянути в реєстр науковців-дослідників на сайті.

Тут всі вчені ужнівської родини, які вже створили свої профілі, зведені за галузями науки в кластери, окремо виділені молоді вчені.

Про кожного дослідника можна прочитати всю необхідну інформацію: науковий ступінь, сферу наукових інтересів, напрям та предмет наукових досліджень, досвід проєктної діяльності, участь в наукових дослідженнях, виконання наукових грантів, рівень володіння іноземними мовами та інші важливі деталі для сумісної роботи.

Про це розповідає ідейний натхненник оновлень, проректор з наукової роботи Іван Миронюк:

“В усьому світі спостерігається тенденція формування наукових досліджень на міждисциплінарних платформах. Як фундаментальні, так і прикладні дослідження. Є багато науковців, які мають ідеї з хорошими перспективами, проте їм не вистачає для цього потрібного “гвинтика” з іншої галузі наук, якого також цікавить ця сфера наукових інтересів для створення спільної дослідницької групи. А наукових грантів та конкурсів зараз дуже велика кількість.

Наші працівники довго розмірковували над тим, яким чином нам налагодити ефективний діалог та співпрацю між вченими УжНУ. І у висновку ми прийшли до рішення створення реєстру науковців, які поділені на кластери для полегшеного пошуку потенційних партнерів-дослідників. У наших планах також є переклад всіх профілів на англійську мову, для того, щоб науковці теж могли шукати співробітництво з іноземними колегами”.

Ще одним не менш важливим оновленням є Маршрут науковця. Це система, яка виконає для вченого практично всю організаційну роботу для його наукового дослідження.

“Це наш перший крок до нового бачення наукових підрозділів в Ужгородському університеті, - зазначає Іван Миронюк, - ми вирішили і прийняли відповідні Положення, що Науково-дослідна частина, Наукова бібліотека та інші підрозділи стають більш сервісними. Ці підрозділи будуть допомагати науковцям для їхньої самореалізації. Дослідника може зупинити небажання або невміння, наприклад, заповнити всю необхідну документацію, щоб податися на грант чи міжнародний конкурс. Зараз все, що необхідно робити вченому - це займатися науковою діяльністю і звернутись до нас зі своєю ідеєю”.

Тож першим кроком для науковця УжНУ, який має наукову ідею і прагне її реалізувати, є подача заявки на проведення експертизи наукового дослідження з метою перевірки наукової ідеї на новизну, визначення конкурентоспроможності і практичної цінності, перевірки за змістовними і формальними показниками.

В цій заявці необхідно коротко описати свою ідею. Після того, як ваша заявка пройде перевірку, вам допоможуть працівники різних підрозділів УжНУ.

Зокрема, підбиратимуть для вашого дослідження партнерів серед вітчизняних установ та міжнародних інституцій, допоможуть із захистом інтелектуальної власності, оформлятимуть аплікаційні форми проєктних заявок, супроводжуватимуть звітність за проєктом (грантом) та виконання технічної документації готової наукової продукції ТОВ “Науковий парк УжНУ”.

Також зможуть допомогти з рекламою, маркетингом та просуванням готової продукції, укладанням ліцензійним договорів.

У той час, сам науковець Ужгородського національного університету зможе зосередитись на якісному виконанні своєї наукової діяльності.

Ганна Фельцан, Інформаційно-видавничий центр

Понад 30 дітей з Європейської школи лідерства та бізнесу приїхали з Червонограда (Львівська область), аби познайомитися із найбільшим вишем Закарпаття.

Проректор з науково-педагогічної роботи Ігор Король провів для гостей першу «пару»: розповів про кожен із підрозділів УжНУ, можливості для саморозвитку, практики, особливості студентського дозвілля.

Важливо, що діти ставили питання, адже, як зауважив Ігор Король, це означає зацікавленість в темі.

Дізнатися школярі хотіли про значення філософії як науки і предмету, стан гуртожитків й укриттів, про оплату за навчання, необхідний середній бал ЗНО (НМТ) для вступу тощо.

Відтак провели екскурсію в археологічному музеї та музеї історії університету, завітали й у бібліотеку. Як розповідають засновниці школи Юлія Чернюх та Ірина Кушнір, ініціювали такі поїздки до різних університетів, аби діти мали можливість побачити виші, поспілкуватися з викладачами й студентами, оцінити «наживо» навчальний заклад, аби згодом простіше робити вибір при вступі.

Вікторія Кенідра Медіацентр УжНУ