Опрацьовучи описи проблем в освіті й науці, а також пропозиції їх розв’язання, що надходять від експертів, робоча група долучена до підготування конкретних рішень Упродовж літа під егідою МОН України триває активна робота над формуванням Національної стратегії освіти й науки України — 2030, до якої долучені експерти з освітнього українського середовища відповідно до тих стратегічних цілей, які відображені у «Візії майбутнього освіти і науки України».

Науковці УжНУ беруть участь у формуванні «Візії майбутнього освіти і науки України»Команда МОН разом із фасилітаторами детально опрацьовують описи проблем в освіті й науці, а також пропозиції їх розв’язання, що надходять від експертів, систематизуючи, щоб мати змогу обговорити докладніше під час фасилітаційних онлайн-сесій з напрацювань конкретних рішень.

17 серпня відбулася одна з перших фасилітаційних онлайн-сесій робочої групи за напрямом «Вища освіта», у якій беруть участь і науковці УжНУ – проректор з науково-педагогічної роботи професор Олександр Рогач, декан юридичного факультету професор Ярослав Лазур, колеги з очолюваного ним підрозділу – професор кафедри кримінального права та процесу Ярослав Ліховіцький і доцент кафедри конституційного права та порівняльного правознавства Яким Якимович, а також професорка кафедри соціології та соціальної роботи Галина Шумицька. Роботу групи модерував заступник міністра освіти та науки України Михайло Винницький.

За його словами, перша сесія вказала на початок широкого громадського обговорення наболілих проблем. Уважає це добрим результатом, адже найціннішим є саме середовище для інтлектуального розвитку.

А зустріч засвідчила його здорове ядро. Нагадавши улюблену цитату першої жінки-президентки Гарвардського університету, яка говорила про те, що завдання вищої освіти – підготувати випускника не до його першої, а до шостої роботи, пан Михайло наголосив на важливості світоглядного розвитку, який має забезпечувати система вищої освіти.

Заступник міністра подякував науковцям за живий інтерес до вирішення накопичених в освітній галузі проблем і закликав до продовження роботи, щоб на початок навчального року можна було вести мову про пріоритетні напрямки розвитку освіти в Україні.

Медіацентр УжНУ

Заяву на вступ подали — час визначатися з житлом. Чимало вступників і студентів розраховують на місце в якомусь із гуртожитків УжНУ.

Медіацентр дізнався про дати поселення. За попередньою інформацією:

поселення першокурсників відбуватиметься 28 серпня;

студенти ІІ курсу зможуть поселитися 29 серпня;

треті курси розселятимуть 30 серпня;

майже бакалаврів четвертокурсників чекатимуть у стінах гуртожитків 31 серпня;

студенти V-VІ курсу спеціальностей «Медицина», «Фармація», «Стоматологія» також зможуть поселитися 31 серпня 2023 року. Магістри (крім спеціальностей «Медицина», «Фармація», «Стоматологія») – з 01 вересня 2023 року (за наявності вільних місць).

Стежте за новинними ресурсами Ужгородського університету, щоб знати про всі події у виші.

Ксенія Шокіна

УжНУ продовжує налагоджувати співпрацю з американськими колегами у рамках програми EducationUSA “Академія лідерства з інтернаціоналізації+”.

А саме за допомогою навчальної моделі COIL (Collaborative Online International Learning), яка була розроблена для впровадження стратегій інтернаціоналізації та застосовується викладачами у багатьох країнах світу.

Наразі старша викладачка кафедри англійської філології УжНУ Антоніна Булина проходить підготовку у онлайн-майстерні COIL координаторів (COIL Coordinator Workshop), який допоможе їй стати координатором COIL. А згодом, у межах проєкту, вже як COIL координаторка, вона надасть підтримку колезі з Ужгородського національного університету (що теж матиме можливість долучитися до окремого навчання) з налагодженням партнерства з представником американського вищого освітнього закладу.

Перевагами COIL моделі є:

- небюрократична реалізація – нема необхідності у двосторонніх угодах;

- міжнародний та міжкультурний досвід для студентів, часто також покращення навичок володіння іноземною мовою, набуття цифрових компетенцій;

- можливість отримати міжнародний досвід також для немобільних студентів (спеціальний догляд, зайнятість, інші обмеження виїзду закордон).

Це не перший проєкт COIL, який координує Антоніна Булина. У минулому році завершився міжнародний проєкт віртуального обміну COIL “Співпраця в малих групах на основі принципів ненасильницького спілкування” (Small Group Collaboration Using the Principles of Nonviolent Communication), що імплементувався в межах елективного “Курсу-практикуму з ненасильницького спілкування (із залученням текстів художньої літератури)”, який тривав з вересня по грудень 2022 та до якого долучилися 18 студентів з різних курсів та спеціальностей УжНУ. “

Курс-практикум з ненасильницького спілкування” був зосереджений на підвищенні рівня обізнаності про насильницькі та ненасильницькі способи спілкування. Під час проходження курсу, в межах проєкту віртуального обміну COIL, студенти Ужгородського національного університету співпрацювали зі студентами Каліфорнійського державного університету Чіко (США).

Науковці, які успішно здійснили проєкт в минулому році, отримали можливість подати заявку на участь у COIL Coordinator Workshop. У результаті було відібрано 10 майбутніх координаторів COIL, які зараз проходять відповідне навчання з отриманням сертифікатів та допоможуть своїм колегам скоординувати партнерство з представником американського закладу вищої освіти.

Антоніна Булина розповідає: “COIL є популярною методологією викладання та навчання, яка сприяє глобальному віртуальному обмінові, озброюючи освітян навичками успішної взаємодії груп студентів з різних внз.

СOIL модель створює безпечний майданчик для долучення до міжнародного академічного середовища та, безперечно, здійснення особистісних та професійних відкриттів. Із зацікавленими колегами я, як координаторка, забезпечу необхідний супровід, аби допомогти налагодити цю співпрацю. З COIL моделлю легко працювати, адже вона містить багато варіативності, позбавлена бюрократизму і тут, в першу чергу, потрібне бажання самих лекторів.

На практиці це виглядає так – двоє викладачів з різних вишів об’єднуються і працюють разом над погодженим спільним COIL модулем, при чому дисципліни, які вони викладають у своїх вишах, можуть не співпадати, тобто вітається інтердисциплінарність.

Основою цієї моделі є саме віртуальний обмін, який передбачає синхронні та асинхронні сесії – залишаючись географічно у своїй країні ми можемо будувати зв’язки, співпрацювати та конструктивно впливати один на одного”.

Отож координатор COIL:

- промотує віртуальні обміни COIL у своєму закладі;

- допомагає знайти партнерів; - фасилітує перші контакти колег та їхніх потенційних партнерів; - надає підтримку, коли є запит. “

Воркшоп COIL Coordinator триватиме з 7 до 25 серпня. Після цього буде організована інформаційна зустріч про COIL, де я поділюся всіма деталями та перевагами цієї моделі обміну. Надалі ми працюватимемо над тим, щоб скоординувати хоча б одне партнерство з представником американського закладу та викладачем УжНУ до кінця грудня 2023 року, який вони матимуть змогу реалізувати під час весняного чи осіннього семестру 2024 навчального року, і, таким чином, презентувати кейс успішно виконаного проєкту” – додає майбутня координаторка COIL Антоніна Булина.

Ганна Фельцан,

Інформаційно-видавничий центр

Сьогодні, 14 серпня, в головному корпусі вишу зібралися ректор, проректори, представники факультетів, щоб зарахувати вступників, які бажають здобувати освіту коштом фізичних або юридичних осіб та визначилися стосовно закладу для навчання на користь УжНУ. Також обговорили хід вступної кампанії та вирішили поточні питання.

«Переважна частина вступників у нас — на основі повної загальної середньої освіти. У процесі роботи з різних причин відхилено понад 2 тисячі заяв, які були рекомендовані до вступу на контракт. На сьогодні все ще залишаються рекомендованими на навчання за контрактом 2754 заяви, — розповів відповідальний секретар Приймальної комісії УжНУ Петро Горват.

Декани й заступники деканів факультетів відзвітували про кількість рекомендованих на контракт абітурієнтів, порівняли цифри з минулорічними.

На деяких факультетах за кількістю вступників спостерігається приріст, на деяких — падіння.

Потенційні студенти продовжують підходити для підписання договорів.

Нагадаємо, цього року в УжНУ подали 10 128 заяв на вступ на основі повної загальної середньої освіти.

Ксенія Шокіна

Медіацентр

 

Автор фото -Офіс реформи шкільного харчування

10 серпня 2023 року до Київщини завітали представники семи військових адміністрацій з усієї країни.

Разом з очільниками місцевих громад, керівниками закладів шкільної та дошкільної освіти вони відвідали школи і дитячі садочки, обговорили напрацювання щодо зміни системи дитячого харчування, а також відвідали будівництво фабрики-кухні в Бучі.

До участі в обговоренні долучився заступник керівника Офісу Президента України Олексій Кулеба, голова Київської ОВА Руслан Кравченко. Також були присутні представники профільних міністерств та структур, зокрема Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України, Держпродспоживслужби України.

Від Міністерства освіти і науки України на зустрічі був присутній заступник міністра Андрій Сташків. Київщина стала одним з перших регіонів, у якому почав змінюватися підхід до харчування дітей у навчальних та дошкільних закладах. Тож керівники освітніх закладів уже мають досвід, яким можуть ділитися з іншими. Обмін практикою і пошук варіантів її адаптації для різних регіонів значно пришвидшить процес упровадження реформи на місцях. Також цьому сприяють навчальні практики і курси, організовані в межах ініційованої першою леді Оленою Зеленською реформи шкільного харчування.

«Ми вже маємо чимало позитивних результатів. Ми оновили обладнання у 135 школах області. В області створили 3 кулінарні хаби та підготували 32 тренерів — агентів змін, які сьогодні займаються навчанням кухарів. Таке навчання вже пройшли понад 700 осіб», — сказав під час зустрічі начальник Київської обласної військової адміністрації Руслан Кравченко.

На зустрічі учасники також говорили про те, на що варто орієнтуватися громадам у процесі зміни системи харчування дітей. Орест Степаняк, керівник Національної асоціації громадського харчування та офісу реформи шкільного харчування, розповів про стратегію і основні напрями роботи, як-от: посилення спроможності громад, модернізація матеріально-технічної бази, розвиток кадрового потенціалу. Реальні результати можна отримати тільки тоді, коли в змінах будуть зацікавлені всі — від батьків і дітей до керівників громад.

«Наше завдання — не модернізувати кухні, замінити обладнання і прибрати або додати щось до меню. Ми з вами маємо амбітніші плани. Ми прагнемо зробити так, щоб якомога більша кількість дітей мала доступ до здорової їжі. Але найголовніше, щоб наші діти свідомо обирали не фастфуд і снеки, а овочі, фрукти й ту їжу, яка допоможе їм вирости здоровими. І робили це як в школі, так і дома. Вірю, що разом ми зможемо це зробити», — заявив Орест Степаняк.

Надалі мають розробити регіональні стратегії змін та реалізувати їх на місцях. Представники МОН, Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України, Держпродспоживслужби України запевняють, що готові максимально підтримувати і сприяти громадам утілювати зміни в життя, щоб разом отримати очікуваний і бажаний результат — здорову країну.

Довідково

Реформа шкільного харчування – це комплекс заходів, спрямованих на удосконалення та модернізацію системи харчування в українських навчальних закладах.

Головна мета реформи – не лише забезпечити якомога більше дітей здоровим та якісним харчуванням через переформатування чинної системи, але й сформувати здорові харчові звички як у дітей, так і у дорослих, популяризувати ідею здорового харчування серед українців. Як наслідок, ці зміни покликані поліпшити здоров'я населення і підвищити якість життя в Україні.

Реформу розпочато у 2020 році з ініціативи першої леді Олени Зеленської та за підтримки профільних міністерств, державних установ, міжнародних партнерів, українських фахівців та громадських активістів.

Переважні теми виступів – забезпечення прав людини та конституційної ідентичності України, позитивні обов’язки держави у забезпеченні обороноздатності країни Завершилася ХІ Літня школа «Верховенство права і конституціоналізм», яка відбулася в непростий воєнний час у селі Поляна на базі пансіонату «Квеллє Поляна».

У заході на основі конкурсного відбору взяли участь 30 студентів та аспірантів юридичних спеціальностей та напрямів, що стосуються соціальних наук, з кількох університетів України. Переважні теми виступів – забезпечення прав людини та конституційної ідентичності України.

Тематика школи охопила й питання позитивних обов’язків держави у забезпеченні обороноздатності країни. На Закарпатті відбулася форум-школа конституціоналістів у часи війниНаслідки війни трансформують функціонал конституційного порядку України й світового укладу загалом. Адже це війна за свободу й право на самовизначення у всіх проявах людської гідності.

Ініціатива професора УжНУ Михайла Савчина, підтримана у 2011 р. OSCE projects in Ukraine / Проєкти ОБСЄ в Україні, мала неприємну перерву минулого року, але відновила свою місію формування мережі конституціоналізму в Україні. Літня школа стає платформою для впровадження цінностей конституціоналізму в практику діяльності органів публічної влади – чимало її слухачів успішно захистили дисертації й сьогодні працюють зокрема і в органах публічної влади.

Наприклад, випускник нашого університету Павло Величко та Національного університету «Одеська юридична академія» Юрій Констанкевич (також успішно захистив кандидатську дисертацію) мужньо захищають Вітчизну від агресора в складі ЗСУ.

Інший слухач із УжНУ Микола Сюсько успішно адмініструє проєкти з децентралізації влади та розвитку місцевого самоврядування через різноманітні міжнародні інституції, які підтримують розвиток України.

Школу відкрив суддя Європейського суду з прав людини Микола Гнатовський з виступом про можливості захисту прав людини під час війни. Проф.

Михайло Савчин розкрив значення конституційних рамок права в екстремальних умовах, а пізніше – інтерпретації конституції у світлі європейських правових цінностей. Проф. Олена Бориславська (ЛНУ імені Івана Франка) свою доповідь присвятила тлумаченню конституційних цінностей під час війни.

Другий блок був присвячений проблематиці тлумачення конституції.

Зокрема проф. Оксана Щербанюк (ЧНУ імені Юрія Федьковича) розкрила роль преамбули в тлумаченні конституцій, проф. Сергій Різник (ЛНУ імені Івана Франка) висвітлив засади методології визначення конституційності нормативних актів, суддя Верховного суду Альберт Єзеров дав характеристику застосування конституції судами загальної юрисдикції, суддя Конституційного суду України Олександр Петришин висвітлив особливості офіційного тлумачення конституції та особливостей демократичної держави.

Проф. УжНУ Тетяна Карабін запропонувала дискусію щодо розуміння доброго врядування,На Закарпатті відбулася форум-школа конституціоналістів у часи війни витоків та динаміки розуміння цього стандарту функціонування публічної влади.

Проф. Станіслав Погребняк (Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого) розкрив природу процесуальної справедливості та права особи на просту мову юридичних актів.

Проф. Юрій Барабаш (проректор НЮУ імені Ярослава Мудрого) провів дискусію про можливості захисту конституційної демократії в оточенні автократій. Доцентка Олена Харитонова (НЮУ імені Ярослава Мудрого) акцентувала увагу на мобілізуючих ефектах жіночих протестних практик.

Проблемам допустимих обмежень прав людини під час війни присвятив свою доповідь проф. Станіслав Шевчук (Національний університет Києво-Могилянська академія, Голова Конституційного суду України, 2018–2019).

Суддя Конституційного суду України, проф. Оксана Грищук розкрила особливості юридичних позицій КСУ щодо європейських правових цінностей.

Наш колега з УжНУ, тепер суддя Конституційного суду України Василь Лемак висвітлив особливості конституційного судочинства під час війни та питання необхідності розвитку аргументації у рішеннях КСУ.

Суддя Великої палати Верховного суду Дмитро Гудима наголосив на проблематиці структурування тексту судового рішення як одного з параметрів його якості.

Проф. Наталя Мішина (Національний університет «Одеська юридична академія») наголосила на значенні виконання рішень ЄСПЛ місцевими органами влади як чинника розвитку конституціоналізму.

Старший проєктний співробітник Програми підтримки ОБСЄ для України Олександр Водянніков розкрив конституційний вимір європейської інтеграції та конституційного контролю за актами ЄС.

Формат школи цього року змінився у бік розширення діалогового майданчика та в напрямі дискусійної платформи з проблем верховенства права і розвитку конституціоналізму.

На цих діалогових платформах було обговорено протягом всіх днів проблематику екстраординарного захисту конституції, інтерпретації конституції, людських прав, доброго врядування, судового захисту та європейської інтеграції.

У цих дискусіях взяли участь доц. Дмитро Кухнюк (голова Національної служби посередництва і примирення), проф. Дмитро Лук’янов (заст. голови Вищої ради правосуддя), д.ю.н. Микола Оніщук (ректор Національної школи суддів України), к.ю.н. Віталій Гацелюк (член Вищої кваліфікаційної комісії суддів України), к.ю.н. Костянтин Красовський (експерт проєкту «Право-Justice»).

Дискусії і діалоги традиційно завершилися модельним конституційним судом, де слухачі школи через розподіл ролей могли довести свої позиції про допустимі обмеження трудових прав та свободи економічної діяльності на основі модельної судової справи.

Традиція літніх шкіл розширюється. Якщо раніше вони були лише для викладачів університетів, то цього року в серпні під егідою Проєктів ОБСЄ ще будуть проведені літні школи з прав людини та міжнародного права для студентів та аспірантів університетів, а також для правників-початківців. Платформа для спілкування з конституційно значущих питань, дискусій та діалогів була наповнена протягом всіх 9 днів школи, і учасники та учасниці будуть мати достатньо харчу для роздумів та приємних спогадів.

Завершилася програма заходу екскурсією до замку «Паланок», за що учасники висловлюють вдячність адміністрації закладу. Також виказують подяку адміністрації «Щодня. Бістро» в Мукачеві за організацію харчування учасників екскурсії.

Окрема подяка ЗСУ за відважний і мужній опір агресору.

Ну, і насамкінець – слово окремим слухачкам і слухачам школи.

Таміла Повідайчик, студентка УжНУ (міжнародне право, ІІ курс): «Це було НЕЙМОВІРНО. Тиждень виявився максимально яскравим і запамʼятається на все життя. Була можливість почути цікаві й корисні лекції від відомих українських конституціоналістів. Цього року мали змогу поспілкуватися зі спеціалістами в галузі конституційного права, а також із суддями Конституційного та Верховного судів України. Висловлюю слова подяки всім викладачам, організаторам та учасникам ХІ Літньої школи! Такий досвід є неоціненним для розвитку в правовій сфері!»

Максим Свисенко, магістрант Національного університету «Києво-Могилянська академія»: «Цьогорічна Літня школа була присвячена конституціоналізму й верховенству права в екстремальних умовах. За 7 днів ми обговорили низку актуальних тем з питань захисту людських прав під час війни, тлумачення конституційних цінностей в екстремальних умовах, а також тлумачення нормативних актів щодо їх відповідності Конституції».

Софія Турчин, студентка Київського національного університету імені Тараса Шевченка (ІІІ курс): «Без перебільшення, школа дала потужне підґрунтя для переосмислення конституційних цінностей та good governance, усвідомлення значення Конституції в умовах соціальних криз, воєнних та політико-правових викликів. Особливо цікавими для мене стали теми, повʼязані із судоустроєм, базовими людськими правами: гідністю, рівністю і свободою; а також вивченням принципів юридичної аргументації та тлумачення норм Конституції, алгоритму складання судових рішень. Зміни в моїй правосвідомості як людини та майбутнього юриста – лише перший прояв впливу школи, який я вже помітила. Впевнена – це лише початок!»

За інформацією професора Михайла Савчина

Коли академічні канікули 2023 року перестрибнули за свій екватор, студенти факультету історії та міжнародних відносин уже можуть козирнути об’ємним традиційним щорічним твором «Як я провів літо».

Перегортаючи сторінки щоденника й альбому зі світлинами, історики, маркетологи, міжнародники, менеджери згадували позитивні миті екскурсійних маршрутів замками Закарпаття, каскаду поїздок до Львова, Кам’янця-Подільського та Луцька.

Але законне заповітне бажання вчорашніх абітурієнтів Ужгородського університету мати ще додаткові бонус-емоції від навчання саме в цьому виші знов і знов кликало у світ таємничого й непізнаного.

Моніторингова місія студентів-активістів інтелектуальним штурмом шматувала пропозиції, розривала на атоми й молекули теоретичні напрямки руху, намалювавши у підсумку безліч нових можливостей, серед яких вишенькою на тортику виглядала перспектива відвідати за один раз аж два з семи чудес України (Хотин і Кам’янець-Подільський).

І то все це дійство передбачало смішно мізерні фінансові видатки, мінімальні втрати часу, а дві ночівлі поглинала їзда в комфортабельному вагоні Укрзалізниці. А як винагорода для вихованців факультету: ландшафтні дива Чернівецької та Хмельницької областей, дивовижні архітектурні споруди, спілкування з провідними істориками Буковини.

Маршрут оптимізовано, фотоапарати, мобільні телефони і павербанки заряджені, їжа і речі першої потреби легким вантажем опинилися в наплічниках, дружний колектив у зборі… Отже – в путь!

Якби ще рік тому хтось сказав, що студент за 200 грн спроможний подолати такий шлях, це б викликало щонайменше іронічну посмішку. Утім реалії сьогодення підчаклували два вагони прямого сполучення з міста над Ужем до туристичної мрії мільйонів. Не можна не відзначити, що навчальні екскурсії факультету історії та міжнародних відносин стали настільки популярними, що за місце в списку щасливчиків-подорожан благливі сльози лили представники інших підрозділів УжНУ і не тільки.

Цього разу групу викладачів, аспірантів і студентів різних курсів ФІМВ устрокатили словацькі філологи, соціальні працівники, дизайнери та журналісти. 

Легка дорога, вчасне прибуття потягу до вокзалу Кам’янця-Подільського, організований рух новоспеченого товариства свідчив, що все йде за заздалегідь сформованим планом.

Швидке переміщення –і вже за лічені хвилини на вхідній брамі Державного історико-архітектурного заповідника «Хотинська фортеця» колектив радо зустрічала директорка музейного комплексу – Єлизавета Буйновська.

У лекційній естафеті багатогодинної екскурсії участь узяв і завідувач музейно-освітнього відділу Денис Позняков.

Одне слово, кращих провідників по таємничих лабіринтах місцевої, пардон, національної і навіть світової історії й вигадати неможливо. Хотинська фортеця – пам’ятка історії, культури та архітектури XIII – XIX ст., її стіни бачили ключові битви народів, в тому числі славетну війну 1621 року з участю Петра Сагайдачного, і баталії 1673 року.

На певний час відвідувачами унікального пізнавального каскаду стали ужнівські студенти. Протоптані дороги замку, експозиційні виставкові зали з раритетними експонатами і маловідомі навіть закоренілим туристам стежинки вивели до Дністра, на березі якого за постійним рухом потужних водних потоків можна спостерігати вічність. 

Відпочинок відпочинком, а дотримання ліміту оптимального таймінгу традиційно було сильним боком таких поїздок. Не став винятком і цей візит до Буковини й Поділля.

Немов невидимими стараннями привітного чаклуна опинилися знову в центрі Кам’янця-Подільського, який є унікальним ландшафтним дивом, де каньйони річки Смотрич потужними скелями відділили історично-туристичні квартали від модерного буденного життя. Вражали краєвиди, архітектурні споруди, високотехнологічні експонати «музею мініатюр», і все це на невимушеному фоні легкого шарму спілкування колег.

Проведені в чудовій місцевості години надовго запам’ятаються всім подорожанам, а світлини добротно доповнять «карту пам’яті» кожного. Але у кожного приємного дійства, на превеликий жаль, буває й завершення. Так мало стати й цьому разу, але творчій підхід студентського активу завжди перетворює кінець кожної екскурсії після мінімального відпочинку на чергові вояжерські звершення.

Тепер промінь перспективи вказує в напрямку затишних Чернівців, де студенти факультету історії та міжнародних відносин себе покажуть і на інших подивляться вже найближчими днями.

За інформацією доцента Ігоря Прохненка

Перша леді України Олена Зеленська провела зустріч із представниками Асоціації «Подружжя українських дипломатів».

У межах Конференції послів, що відбулася під головуванням Президента України та за участю Прем’єр-міністра й керівника МЗС, було проведено 3-тє зібрання Асоціації, створеної з метою реалізації гуманітарних і культурних проектів.

28 її представників і представниць відвідали волонтерський хаб «Совине гніздо» в Ужгороді (з 2022 року тут опрацювали понад 40 тисяч звернень щодо гуманітарної допомоги та надають усі види підтримки ВПО), КНП «Ужгородський міський пологовий будинок» (під час повномасштабного вторгнення жінки-ВПО народили в закладі 524 дитини).

Разом з дружиною Глави держави вони побували в дитячому центрі «Ковчег миру», який після початку повномасштабної війни зміг евакуювати з Маріуполя 36 вихованців і групу батьків. Усього на цей момент постійно в центрі проживають 14 дорослих, 5 підлітків та 18 дітей, троє з яких стали сиротами внаслідок бойових дій навколо Маріуполя. Олена Зеленська закликала учасників Асоціації долучатися до гуманітарних проектів та ініціювати свої.

«Волонтерство сьогодні – квінтесенція всієї країни, усього, із чим наші люди зіткнулися через російський напад: від потреби в новому житлі й роботі до потреби в самореалізації, навчанні, переосмисленні свого місця в житті. Всім нам у широкому сенсі потрібне таке переосмислення, відповідь на питання, що я роблю і що можу зробити», – зазначила дружина Президента.

Перша леді наголосила, що запропонувала зробити втілені й заплановані гуманітарні та культурні проекти Асоціації (з огляду на їхню соціальну важливість) частиною основної програми наступної Конференції послів.

«Подружжя українських дипломатів стають окремою дієвою силою – так само, як перші леді світу, учасниці Саміту перших леді та джентльменів. Бо кожен із нас спроможний зробити свій внесок, щоб покращити добробут людей», – резюмувала Олена Зеленська.