Перша леді України Олена Зеленська повідомила про виділення коштів для будівництва вже другої фабрики-кухні в країні. У межах реформи шкільного харчування, яку ініціювала дружина Президента, фонд американського філантропа Говарда Баффета The Howard G. Buffett Foundation погодив фінансування для спорудження другої фабрики-кухні в Україні.

The Howard G. Buffett Foundation пожертвував $10 млн для фабрики-кухні в Бучі та виділив понад $12 млн на підтримку другого такого об’єкта. З початку повномасштабного вторгнення в Україну фонд виділив понад $500 млн, зокрема $255 млн на підтримку української продовольчої безпеки та посилення спроможності країни збирати врожай та експортувати продовольство.

Проєкт буде реалізований у Лозовій Харківської області. Очікується, що фабрика-кухня забезпечить готовими обідами заклади освіти Лозівської та Близнюківської громад, де навчається майже 14 тис. учнів. «Ще один потужний крок реформи шкільного харчування, щоб дати дітям якісну та корисну їжу, яка особливо потрібна в умовах стресів воєнного часу.

Це також важливий поштовх для громад, бо це робочі місця й економічне пожвавлення там, де воно потрібне. Допомога родинам – діти не тільки отримають якісні обіди, а й навчаться здорового підходу до харчування. І обнадійлива перспектива для всього нашого суспільства: якщо з дитячих років засвоювати здорові харчові звички, вони обов’язково продовжаться і в дорослому житті, мільйонах життів.

Отже, виходить, кухня вироблятиме не лише обіди, а й зміни на краще», – наголосила перша леді. «Завдяки підтримці Олени Зеленської та нашого американського друга Говарда Баффета ми здійснили колосальну «домашню роботу», яка системно тривала протягом року.

Разом з обласною радою створили комунальне підприємство, яке централізує організаційні процеси, працюємо над облаштуванням укриттів, ремонтом харчоблоків та навчанням кадрів, а також над забезпеченням транспорту для підвезення учнів. Але найважливіше – попереду.

Переконані, що вже через рік наші діти навчатимуться в безпечному освітньому середовищі та будуть охоплені якісним здоровим харчуванням», – зазначив начальник Харківської ОВА Олег Синєгубов.

Першу фабрику-кухню відкрили в м. Бучі Київської області у грудні 2023 року. Вона забезпечує готовими обідами учнів і дошкільнят 30 освітніх закладів трьох навколишніх громад – Бучанської, Немішаївської та Бородянської. Модель фабрики-кухні є однією з трьох розроблених та затверджених у межах упровадження реформи шкільного харчування у 2020–2022 рр. новітніх технологічних моделей організації харчування дітей. Її особливість не лише в масштабах, а й у забезпеченні дотримання високих стандартів якості та вимог НАССР, що гарантує надійність і безпеку.

Фабрика-кухня – це окреме підприємство, де здійснюється приготування, шокове охолодження (за температури +3° С) готових страв та доставка в охолодженому вигляді до навчальних закладів і закладів оздоровлення та відпочинку. Виробничі потужності дають змогу виготовляти до 10 тис. порцій їжі на день та забезпечувати якісним харчуванням 30–40 навчальних закладів.

Водночас діти як у великому місті, так і в маленькому селі отримуватимуть однаково здорові та поживні страви.

Китай трансформує економіку, виділяючи дедалі більше грошей на науку. Однак наукові дослідження в КНР все ще отримують менше фінансування, ніж у США.

Цього року витрати Китаю на науку та технології збільшаться, незважаючи на слабке економічне зростання країни, пише Nature.

Згідно з проєктом бюджетного звіту Міністерства фінансів Китаю, у 2024 році уряд витратить на науку та технології 371 мільярд юанів (52 мільярди доларів США), що на 10% більше, ніж у попередньому році.

Доповідь представили на щорічному засіданні законодавчого органу країни, Всекитайських зборів народних представників, що відбулися цього тижня. Згідно зі звітом, із загального обсягу державних видатків 98 мільярдів юанів підуть на фундаментальні дослідження.

Це найбільше за останні п'ять років збільшення державних витрат на науку та технології, каже Цзін Цянь, який очолює Центр аналізу Китаю при Інституті політики Азіатського суспільства у Нью-Йорку.

Після падіння на 9% у 2020 році, за яким пішли два роки застою, минулого року уряд збільшив свої витрати на 2%.

Економіка Китаю зараз переживає структурні зміни, говорить Альберт Ху, економіст із Міжнародної школи бізнесу China Europe у Шанхаї.

Відбувається перехід від економіки, що ґрунтується на традиційних секторах, таких як нерухомість, до більшого акценту на розвиток високих технологій. Крім того, роль відіграє суперництво зі США.

Автор фото – пресслужба Міністерства освіти і науки України Міністерство освіти і науки України продовжує співпрацю з платформою онлайн-освіти «Coursera».

Заклади вищої освіти та студенти зможуть безоплатно користуватися курсами Coursera for Campus до 31 липня 2024 року.

МОН розпочало співпрацю з платформою з березня 2022 року.

За цей час 250 українських закладів вищої освіти отримали необмежений доступ до 8 700 курсів.

А понад 56 000 українських слухачів уже пройшли 180 000 курсів та отримали сертифікати.

«Ми дуже вдячні Coursera за допомогу закладам вищої освіти України з перших місяців повномасштабного вторгнення. Цінуємо наше партнерство, яке сприяє підвищенню якості освіти в Україні. Переклад курсів українською мовою, продовження безкоштовного доступу — це надзвичайна підтримка для наших студентів та викладачів», — зазначив заступник міністра освіти і науки України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Дмитро Завгородній.

Coursera переклала українською мовою понад 4 000 курсів та запустила нові функції на основі штучного інтелекту для більш персоналізованого та інтерактивного навчання.

Тепер найпопулярніші курси «Наука про благополуччя» від Єльського університету, «ШІ для кожного» від DeepLearning.AI і «Що таке наука про дані?» від IBM доступні українською.

«Для нас велика честь продовжувати партнерство з Міністерством освіти і науки України, щоб українські студенти мали доступ до якісної освіти в ці складні часи.

Coursera й надалі підтримуватиме їхній навчальний шлях, використовуючи можливості штучного інтелекту, перекладаючи курси українською та надаючи необмежений доступ до платформи», — сказав Джефф Маґіонкалда, генеральний директор Coursera.

Серед курсів платформи українські студенти віддають перевагу навчанню з цифрових та технічних спеціальностей. Найпопулярніші з них: Англійська для науки, технологій, інженерії та математики (Університет Пенсільванії); Програмування для всіх (Початок роботи з Python) (Університет Мічигану); Основи управління проєктами (Google); Нейронні мережі та глибоке навчання (DeepLearning.AI); Основи дизайну взаємодії з користувачем (UX) (Google); Англійська для розвитку кар’єри (Університет Пенсільванії); HTML, CSS і Javascript для веброзробників (Університет Джона Гопкінса); Основи: Data, Data, Everywhere (Google); SQL для наукових даних (Університет Каліфорнії); Вступ до інтерфейсної розробки (Meta). .

Довідково:

Coursera заснована в 2012 році професорами Стенфордського університету комп’ютерних наук Ендрю Нґ і Дафною Коллер і має місію забезпечити загальний доступ до навчання світового рівня. Нині це одна з найбільших освітніх онлайн-платформ у світі.

Станом на 31 грудня 2023 року на ній було зареєстровано 142 мільйони учнів. Coursera співпрацює з понад 325 провідними університетами та галузевими партнерами.

Інститути в усьому світі використовують Coursera для підвищення кваліфікації та перепідготовки своїх співробітників, громадян і студентів у таких сферах, як наука про дані, технології та бізнес.

У лютому 2021 року Coursera стала корпорацією з громадським призначенням у Делавері та отримала статус B Corp.

Словаччина входить до трійки найпопулярніших напрямків для вступу за кордоном серед українських студентів.

І це не дивно, адже країна пропонує чудові умови для отримання якісної європейської освіти абсолютно безкоштовно.

Наприклад, такий престижний ВНЗ, як Університет Коменського в Братиславі, надає можливість іноземцям навчатися на бюджетній основі за умови володіння словацькою мовою.

Що потрібно, щоб вступити на навчання за кордоном?

Головні вимоги — це щире бажання студента та мотивація.

Одного-двох років підготовки буде цілком достатньо, щоб опанувати мову на рівні В1-В2 та пройти відповідні курси.

Пакет документів може відрізнятися залежно від обраного факультету та рівня освіти.

Також Університет Коменського пропонує програми навчання англійською та іншими мовами, однак такий варіант платний.

Подавати заявку можна самостійно, проте в цьому процесі є багато нюансів та підводних каменів. В Україні ви можете звернутися по допомогу до компанії Educate Agency.

Фахівці проведуть безкоштовну консультацію, а за потреби будуть супроводжувати вас протягом всього процесу вступу.

Переваги навчання в Університеті Коменського

Статус цього навчального закладу говорить сам за себе: це найстаріший та найпрестижніший ВНЗ Словаччини, який знаходиться у столиці країни. Серед інших плюсів: визнаний міжнародний диплом; 650 акредитованих програм та напрямів підготовки — від бакалаврських до докторських; 13 факультетів, зокрема медичний, природничий, юридичний, філософський та інші; понад 200 навчальних лабораторій та наукових центрів, що забезпечують практичне навчання; розгалужена мережа гуртожитків, бібліотек, кафе та їдалень для комфорту студентів; активна спільнота, клуби за інтересами. Успішне навчання й участь у науково-дослідницьких проєктах відзначаються численними стипендіальними програмами.

Отримати диплом цього вишу — означає відкрити перед собою широкі кар’єрні перспективі не лише у Словаччині, а й по всій Європі.

 

Європейська організація з ядерних досліджень (CERN) представила план будівництва нового прискорювача елементарних частинок — втричі більшого за Великий адронний колайдер, що зараз працює.

Проєкт, що має назву Майбутній кільцевий колайдер, планують будувати навколо міста Женева, захопивши територію і Швейцарії, і Франції, розповідає The Guardian.

Навіщо новий колайдер і що він робитиме?

Майбутній кільцевий колайдер має бути наступником Великого адронного колайдера, у 27-кілометровому тунелі якого сьогодні відбуваються зіткнення частинок на швидкості, близькій до швидкості світла. У цих зіткненнях із максимальною енергією у 14 тераелектронвольтів, наприклад, народився бозон Хіггса — одна із найважливіших частинок, передбачених основною теорією про взаємодію всіх елементарних частинок.

Новий же колайдер матиме тунель довжиною у 91 кілометр, де частинки стикатимуться з енергією у 100 тераелектронвольтів. У цих зіткненнях вдасться відтворити умови, коли утворився Всесвіт — за частки секунди після Великого вибуху.

Тоді фізики зможуть розширити сучасні теорії, які не можуть повноцінно пояснити всіх явищ Всесвіту, як-от темну матерію чи більшу кількість звичайної матерії порівняно з антиматерією. Утім, поки слід дочекатися, коли у 2028 році держави-учасниці CERN погодять реалізацію плану будівництва.

Якщо вдасться дійти компромісу щодо економічної доцільності створення колайдера — проєкт коштує щонайменше 20 мільярдів євро — будівництво розпочнуть у 2033 році.

Відкриття на Великому адронному колайдері

Зібрані на ВАК дані дозволили спростувати порушення принципу лептонної універсальності — виявлений раніше парадокс, який суперечив головній теорії про елементарні частинки.

Також на ВАК вперше виміряли час життя бозона Хіггса експериментально — частинка живе 2,1×10^-22 секунди

А із екзотичних частинок на ВАК нещодавно виявили дивний пентакварк і пару тетракварків, які також допоможуть перевірити теоретичні передбачення фізиків

Виходячи з теперішньої демографічної ситуації, очевидно, що з часом слабші заклади вищої освіти будуть вимушені приєднатися до сильніших.

На цьому в інтервʼю Тhe Ukrainians наголосив заступник міністра освіти і науки Михайло Винницький.

За його словами, в 2023 році в Україні було орієнтовно 360 тисяч випускників шкіл, а 15 років тому, у 2008-му, це число сягало 640 тисяч.

Він зауважив, що подальші демографічні прогнози також є невтішними. «Спираючись лише на демографію, яка не враховує показників міграції, пов’язаної з війною, ми бачимо постійне зменшення кількості осіб, які народилися на території України 17 років тому.

До 2033 року в нас буде приблизно 300 тисяч випускників – і це цифра, яка передбачає повернення поки що непідконтрольних Україні територій», – зазначив Винницький.

Водночас у 2008 році в Україні функціонувало орієнтовно 350 закладів вищої освіти, в кожному з яких в середньому навчалося 6700 студентів. У 2021 році загальна кількість закладів зменшилася до 300, але в середньому в кожному з них навчалося лише 3400 студентів.

Середньої цифри контингенту студентів на заклад станом на 2023 рік ще немає, але вона є ще меншою.

«Зважаючи на ці дані, так чи інакше, певне зменшення або укрупнення закладів вищої освіти має відбуватися, але це надзвичайно болісний процес.

Ми намагаємося робити це плавно, не створюючи зайвої суспільної напруги. З кожним роком фінансування закладів, які не дотягують до певних визначених критеріїв, буде зменшуватися», – наголошує заступник міністра освіти і науки.

Зростати фінансування буде для тих університетів, які виконують критерії, закладені у формулі розподілу коштів між закладами вищої освіти, тобто для тих, які спроможні. До таких об’єктивних критеріїв належать наукові показники, рівень працевлаштування випускників, рівень інтернаціоналізації і багато іншого.

«Очевидно, що з часом слабші заклади будуть вимушені приєднатися до сильніших. Це такий еволюційний підхід, який ми намагаємось час від часу трішки пришвидшити», – зауважив Винницький.

За його словами, сьогодні в Україні, окрім 100 приватних закладів вищої освіти і 40 комунальних, які переважно є доволі маленькими, функціонує орієнтовно 170 державних університетів. Внаслідок реформи має з’явитися приблизно 100.

Тема статті «СТРАТЕГІЇ АДАПТАЦІЇ ТА РОЗВИТКУ ВИЩОЇ ОСВІТИ У ПІСЛЯВОЄННИЙ ПЕРІОД: АНАЛІЗ ІННОВАЦІЙНИХ ПІДХОДІВ, ЇХ ВПЛИВ НА ЯКІСТЬ ОСВІТИ ТА РЕЗУЛЬТАТИ ВИЩОЇ ОСВІТИ».

Розвиток та модернізація вищої освіти в Україні в умовах воєнного стану потребують системного підходу.

Тому детальний аналіз тенденцій, сучасного стану впровадження освітніх інновацій є дуже важливим.

Метою статті було проаналізувати інноваційні підходи у розвитку вищої освіти в період післявоєнного відновлення та визначити їх вплив на якість і результати навчання. Розвиток вищої освіти України стає надзвичайно важливим завданням у контексті глобалізації.

Проаналізовано дистанційне навчання, яке в умовах повномасштабного вторгнення стало обов’язковою складовою освітнього процесу, визначено його основні переваги та недоліки.

Ця форма навчання використовує різноманітні технічні та інформаційно-комунікаційні засоби, що дають змогу учасникам освітнього процесу ефективно взаємодіяти в онлайн-режимі. Визначено, що інноваційним підходом у системі вищої освіти є впровадження онлайн-курсів.

Окреслено ключові завдання післявоєнного періоду галузі вищої освіти, серед яких виокремлено відновлення та розвиток освітньої інфраструктури, забезпечення сталості та безперервності освітнього процесу, надання психологічної підтримки учасникам освітнього процесу, проведення реформ та якісних трансформацій у системі вищої освіти для досягнення високих світових стандартів.

Зазначені завдання можуть бути реалізовані через створення освітніх центрів, навчально-практичних комплексів та інших сучасних ініціатив.

Було визначено основні тенденції процесу розвитку вищої освіти у післявоєнний період, серед яких збільшення кількості приватних закладів вищої освіти, контроль якості надання освітніх послуг різними способами (сертифікація, акредитація тощо), зміна підходів до викладання та навчання, забезпечення мобільності здобувачів та викладачів, оновлення критеріїв оцінювання якості освіти, автономізація вищої освіти, інтернаціоналізація та інтеграція вищої освіти.

Однією з основних тенденцій у цьому процесі є міжнародна мобільність всіх учасників освітнього процесу закладів вищої освіти. Успішна реалізація програм міжнародної мобільності сприяє розвитку міжнародного партнерства у вищій освіті та впровадженню нових програм, що сприяють підвищенню їхнього статусу та іміджу.

Загалом наразі заклади вищої освіти розробляють стратегії реконструкції, продовження започаткованих реформ в освіті та інноваційного розвитку, які можуть бути реалізованими за підтримки уряду, різних міжнародних організацій та інших, зацікавлених у цій сфері, установ.

 Авторка висловлює подяку академіку НАН України, професору, доктору хімічних наук, доктору фармацевтичних наук, професору НФаУ Черниху Валентину Петровичу та професору, доктору хімічних наук, професору кафедри загальної хімії НФаУ Шемчуку Леоніду Антоновичу за багаторічні консультації з наукової та навчально-методичної роботи.

Дякуємо Марії Холопік, Олесі Холопік, Юрію Садварі, Олексію Фазикошу та Ярославу Лазуру за особисту фінансову підтримку для продовження наукової роботи Гвлини Вікторівни Різак.

Наш. кор. 

Довідка.

Марія Михайлівна Холопік (дівоче прізвище – Різак).

Рідна сестра екс-губернатора Закарпаття Івана Різака Холопік Марія Михайлівна – лікар-невропатолог Військово-медичної служби ВМУ СБУ в Управлінні Служби безпеки України у Рівненській області.

Народилася 4 листопада 1958 року у селі Бобовище Мукачівського району Закарпатської області.

Чоловік – Холопік Олексій Олександрович, полковник запасу СБУ, екс-заступник начальника УСБУ у Рівненській області.

Освіта – вища, закінчила медичний факультет Ужгородського державного університету (1982 р.).

Працювала лікарем-нейрохірургом в обласному нейрохірургічному відділенні Рівненської міської лікарні (1983–1986, 1988–1992 рр.).

Навчалась у клінічній ординатурі за спеціальністю «нейрохірургія» у Київському науково-дослідному інституті нейрохірургії (1986–1988 рр.). З 1992 року. - Лікар-невропатолог ВМС ВМУ СБУ в УСБУ у Рівненській області.

Кандидат медичних наук за спеціальністю "нейрохірургія", лікар-невропатолог вищої кваліфікаційної категорії. Співавтор багатьох наукових праць.

Голова профспілкового комітету Управління Служби безпеки України у Рівненській області (з 2000 р.). Нагороджена Почесною грамотою Рівненської обласної державної адміністрації (2011 р.), Почесними грамотами Рівненської обласної ради (2001, 2007).

Неодноразово відзначалася грамотами УСБУ у Рівненській області, нагороджена нагрудним знаком «Почесний знак Управління Служби безпеки України у Рівненській області» (2012 р.).

<Нагороджена грамотою Профспілки працівників державних установ України, грамотою Федерації профспілок Рівненської області, Почесними грамотами Рівненської обласної профспілкової організації працівників державних установ. Отримала звання «Жінка року – 2008» у номінації «Жінки – працівники органів прокуратури, МВС, СБУ».

Включено до сьомого випуску біографічного довідника «Хто є хто на Рівненщині», присвяченому відомим діячам науки, культури, політики, представникам владних та бізнес-структур (2010 р.).p>

Олеся Олексіївна Холопік, директорка Центру демократії та верховенства права, дочка Марії Холопік, племінниця Івана та Галини Різаків.

https://cedem.org.ua/person/kholopik/

Садварі Юрій Юрійович, директор відокремленого структурного підрозділу «Мукачівський фаховий коледж Національного університету біоресурсів і природокористування України»

http://logos-ukraine.com.ua/project/index.php?project=piued3&id=1450

Фазикош Олексій Андрійович, голова Ради адвокатів Закарпатської області

http://logos-ukraine.com.ua/project/index.php?project=piued5&id=2526

Лазур Ярослав Володимирович, декан юридичного факультету УжНУ, професор, доктор юридичних наук.

https://esu.com.ua/article-53058