Олена Зеленська: Вже у 82 музеях світу українською звучить історія людства та людського духу У межах проєкту першої леді України Олени Зеленської аудіогіди українською мовою запрацювали ще у двох світових музеях.

Так, у Музеї Нобелівської премії у Стокгольмі відкрилася виставка «Речі, які змінили світ» з українським супроводом.

На ній представлено 250 експонатів із колекції закладу, які подарували лауреати Нобелівської премії.

Також український аудіогід доступний у Музеї імператриці Сісі (Єлизавети) у Відні, Австрія. Серед понад 300 його експонатів – особисті речі дружини імператора Франца Йосифа.

Відвідувачі також мають змогу побувати в апартаментах імператорського подружжя ХІХ сторіччя.

Таким чином, проєкт Олени Зеленської з поширення української мови у провідних історичних та музейних пам’ятках світу втілено вже у 82 об’єктах 44 країн.

Два нових аудіогіди впроваджено за підтримки посольств України в Республіці Австрія та Королівстві Швеція.

Як наголосила дружина Президента, це важливо як для українських вимушених переселенців у цих країнах, так і для самих країн, адже сприяє кращому діалогу культур.

«Перефразовуючи назву стокгольмської виставки, можна сказати, що мова теж змінює світ. І навіть у тяжкі часи дає йому порозуміння, а нам – розуміння самих себе», – резюмувала перша леді.

Державна служба якості освіти отримала дозвіл на проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) у сфері освіти впродовж дії воєнного стану.

Відповідний наказ підписаний міністром освіти і науки Оксеном Лісовим. Позапланові заходи державного контролю мають відбуватися у разі загрози, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя й здоров’я вихованця, учня, студента, педагога або науково-педагогічного працівника.

Підставою для проведення позапланових перевірок може бути звернення освітнього омбудсмена або фізичної особи про порушення, що спричинило чи може спричинити шкоду її правам, законним інтересам, до якого додаються документи чи їх копії, що підтверджують такі порушення.

Також підставою для позапланової перевірки може стати необхідність перевірки виконання розпорядження, виданого за результатами проведення Службою або її територіальним органом попередньої перевірки.

Для проведення такої перевірки Держслужба чи її територіальний орган має створити комісію у складі не менше трьох осіб.

За потреби фахової консультативної допомоги комісія може залучати третіх осіб (адвокатів, аудиторів тощо..

Перевірка може розпочатися без попереднього письмового повідомлення, але за присутності й з дозволу керівника закладу освіти.

Комісія може з’ясовувати лише питання, необхідність вивчення яких стала підставою для проведення позапланової перевірки. Водночас комісія не матиме права розглядати питання, з яких здійснюється кримінальне провадження, які розглядаються в суді або щодо яких набрало законної сили рішення суду.

Автор фото – пресслужба Міністерства освіти і науки України

Напрями проєктів охоплюють біотехнологію, наукові дослідження у сфері охорони здоров'я, цифровізації, інформаційних технологій, а також соціальних та гуманітарних наук.

Проєкти впроваджуватимуть під керівництвом провідних німецьких і українських учених. Співпраця відбувається в межах міжнародних зобов'язань України, згідно з якими українським ученим надається можливість проводити спільні дослідження, обмінюватися досвідом та співпрацювати з науковими установами і закладами вищої освіти. Для участі в конкурсі українськими і німецькими вченими подано понад 100 спільних проєктних пропозицій.

Конкурс було відкрито для науково-дослідних груп українських закладів вищої освіти, наукових установ, підприємств, у статуті яких наявна інформація про діяльність із проведення наукових досліджень та науково-дослідних груп німецьких установ.

Білатеральний проєкт розраховано на 2 роки, а фінансова підтримка передбачає заробітну плату українських учасників науково-дослідної роботи.

Також договір між МОН та виконавчими установами охоплює витрати на службові відрядження за кордон і в Україні для проведення спільних досліджень.

Крім цього, передбачено витрати на придбання матеріалів, накладні витрати в межах проєкту для підтримки організацій, що здійснюють науково-дослідну роботу.

Дякуємо нашим партнерам за співпрацю й експертизу для розвитку науково-технічного сектору в Україні.

Довідково

Співпраця між Україною та Німеччиною ґрунтується на спільній заяві Державного комітету України з питань науки і технологій та Федерального міністерства наукових досліджень і технологій Федеративної Республіки Німеччина про науково-технічні відносини.

Крім цього, на основі результатів 14-го засідання німецько-української робочої групи з науково-технологічного співробітництва тощо.

Автор фото – пресслужба Міністерства освіти і науки України

Сьогодні уряд ухвалив зміни до механізму розподілу фінансування між закладами вищої освіти в Україні, внесенням змін до Постанови Кабінету Міністрів України від 24 грудня 2019 р. № 1146.

Документ передбачає удосконалення Формули розподілу видатків державного бюджету на вищу освіту між закладами вищої освіти, враховуючи аспект міжнародної підтримки закладу освіти.

Основні зміни стосуються: визначення показників міжнародного визнання, регіональної підтримки, наукової діяльності, працевлаштування випускників; фінансування підготовки здобувачів вищої освіти новоутвореними та реорганізованими закладами; розподілу коштів для закладів вищої освіти приватної форми власності, що готують здобувачів за державним замовленням; приведення постанови у відповідність до законодавства та врахування особливостей воєнного часу.

Лена Шмітц

Вдруге після пандемії кількість тих, хто вирішив здобувати вищу освіту в німецькому виші, зросла.

Студенти-іноземці зіграли в цьому важливу роль.

У Німеччині продовжує зростати кількість здобувачів вищої освіти .

За новими даними, опублікованими Федеральним статистичним відомством у Вісбадені в середу, 13 березня, у 2023 році документи до німецьких вишів подали 481,5 тисяча осіб.

Цей показник зростає вдруге поспіль: 2022 року кількість першокурсників була на 1,6 відсотка меншою.

Найпопулярніші спеціальності

Близько 40 відсотків першокурсників обрали правознавство, економіку або соціальні науки. До найбільш затребуваних спеціальностей також належать інженерні науки (26 відсотків).

Майже кожен десятий почав вивчати математику або природничі науки. 10 відсотків припадають на гуманітарні спеціальності. На медицину або інші навчальні програми, пов'язані зі здоров'ям, було зараховано сім відсотків від загальної кількості першокурсників.

Іноземні студенти в Німеччині

Після того, як у 2021 і 2022 роках кількість тих, хто розпочав навчання в німецьких університетах, зросла завдяки студентам з-за кордону, минулого року серед першокурсників переважали німці.

Однак їх усе ще менше, ніж до пандемії.

Загалом студенти не з Німеччини становлять близько 16 відсотків від усіх учнів. На першому курсі торік навчалися 130,5 тисяч іноземців. Їхня кількість безперервно зростає починаючи з 2020 року.

У зимовому семестрі 2023/2024 у німецьких закладах вищої освіти навчалися 2,9 мільйона осіб. Причому в останні роки загальна кількість студентів дещо скоротилася.

Автор фото – пресслужба Міністерства освіти і науки України

Доступ до якісної освіти для всіх дітей — одна з головних цілей роботи Міністерства освіти і науки України.

Такі міжнародні дослідження, як PISA, а також результати ЗНО (НМТ) показують, що учні із сільських шкіл, як правило, мають нижчі навчальні успіхи, ніж їхні однолітки з малих і великих міст.

Тому найперше забезпечення доступу до якісної освіти стосується дітей із сіл. Пояснюємо рішення уряду про зміни у фінансуванні оплати праці вчителів шкіл із малою кількістю учнів із 2025 року.

У чому саме полягає рішення уряду?

З 1 вересня 2025 року вирішено не фінансувати коштом освітньої субвенції заробітну плату вчителів у школах із кількістю учнів менш як 45 осіб, а з 1 вересня 2026 року — менш як 60 осіб. Це рішення не стосується початкових шкіл і діятиме тільки для освіти на рівні 5-11 класів.

Водночас до розрахунку освітньої субвенції кожної громади додано всіх дітей шкільного віку. Тобто громада отримуватиме кошти на навчання всіх дітей, але не зможе витрачати їх на маленькі школи.

Це означає, що місцеві органи самоврядування можуть вирішити: або довозити учнів цих шкіл у найближчу більшу школу, або оплачувати працю вчителів малих шкіл із місцевих бюджетів.

Додамо, що таке рішення з метою поліпшення якості освіти для учнів із сіл в Україні вже ухвалювали. Зокрема, з 1 вересня 2016 року з освітньої субвенції не фінансують школи, у яких навчаються менш як 25 учнів.

Навіщо потрібне це рішення?

У школах І-ІІІ ступенів, у яких навчаються менш як 45 учнів, в одному класі вчаться 5-6 учнів, а через брак можливості сформувати клас (мінімум 5 учнів згідно із Законом України «Про повну загальну середню освіту») діти вчаться на індивідуальній формі або в зʼєднаних класах (початкова школа), які обʼєднують дітей різного віку.

Це призводить до того, що діти не отримують належного рівня взаємодії одне з одним, не навчаються одне в одного й не бачать прикладів для наслідування. Окрім того, зазвичай такі школи не забезпечені вчителями повною мірою.

Також часто вчителі не можуть набрати достатню кількість годин зі свого профільного предмета, щоб отримувати достатню зарплату, тому в таких школах є практика віддавати викладання деяких предметів непрофільним учителям.

Тож рішення уряду має стимулювати місцеві органи самоврядування довозити дітей у більші школи, які укомплектовані вчителями, технічно забезпечені тощо.

Згідно з міжнародним дослідженням якості освіти PISA-2022, учні із сіл за рівнем навчальних результатів відстають від своїх однолітків із міст на 4,5 роки. Тобто їм потрібно 4,5 роки, щоб мати ті ж знання і навички, що й учні того самого віку з міст.

Подібні результати показує ЗНО (НМТ): минулого року середній бал учнів із сіл з української мови був на понад 6 балів менше, ніж учнів із міст; з математики — на понад 8 балів; з історії України — майже на 3 бали. Результати учнів із сіл з інших, предметів на вибір, теж нижчі.

Водночас, показуючи нижчу якість, сільська освіта обходиться державі дорожче. На освіту одного учня із села держава в середньому на рік витрачає 30,4 тисячі гривень, а в місті — 24,4 тисячі гривень.

У деяких селах вартість навчання одного учня сягає понад 51 тисячу гривень. Це повʼязано з потребою утримувати й виплачувати зарплату працівникам великої кількості шкіл, у яких навчається мало учнів.

Тобто освіта в селах коштує дорожче, але не виправдовує ці кошти якістю. Що буде з учнями цих шкіл? Місцева влада повинна організувати підвезення дітей до опорної школи. Дітей у таких поїздках має супроводжувати вчитель. Для підвезення дітей держава вже другий рік поспіль виділяє субвенцію на закупівлю автобусів — по 1 мільярду гривень.

Минулого року у співфінансуванні з місцевими бюджетами вдалося закупити понад 450 автобусів.

Опорна школа — це школа, у яку привозять дітей із різних населених пунктів на відстані до 30 кілометрів. Вона більша, забезпечена вчителями й краще оснащена. Завдяки більшій наповнюваності класів учитель може організовувати різні формати навчання, як-от проєктну роботу.

Водночас початкові школи, у яких навчаються менш як 45 і менш як 60 учнів, продовжать отримувати державне фінансування. Початкова школа має бути якнайближче до дитини: якщо старші учні можуть подужати дорогу до опорної школи, маленьким дітям це буде складно.

Що буде з учителями цих шкіл?

У разі, якщо місцеві органи самоврядування вирішать не фінансувати роботу малокомплектної школи самостійно, можливе працевлаштування вчителів в опорних школах із забезпеченням підвезення.

Чому рішення почне діяти з 1 вересня 2025 року?

Зміна мережі шкіл потребує часу на обговорення з громадою, ухвалення рішення і забезпечення підвезення до опорних шкіл. Уряд дає громадам час на те, щоб підготуватися до цього.

Юрій Кобзар

У Європі вважають, що вони зможуть задати юридичні тренди у царині використання ШІ-технологій.

Системи на базі ШІ тепер мають працювати в межах спеціального закону / фото ua.depositphotos.com

Європарламент ухвалив перший у світі закон про штучний інтелект (ШІ), який має врегулювати використання технологій цього типу.

Як повідомляє пресслужба Європарламенту, документ запроваджує градацію ризиків використання систем на базі ШІ та забороняє деякі практики їх застосування.

Зокрема, закон забороняє використання зображення облич з інтернету та записи камер відеоспостереження для створення баз даних.

Також під заборону потрапили системи розпізнавання облич у режимі реального часу, системи розпізнавання емоцій на підприємствах і в школах. Заборонено системи "соціального рейтингу" і системи, які "маніпулюють поведінкою людини" або використовують її вразливості.

Правоохоронним органам заборонено використовувати системи біометричної ідентифікації крім деяких обумовлених ситуацій - пошук зниклої людини, терористична загроза тощо.

У 2024 році IV, Всеукраїнський, етап учнівських олімпіад з більшості шкільних предметів відбудеться навесні в очній формі.

Відповідний наказ затверджений у Міністерстві освіти і науки України. Зокрема, в очній формі будуть проведені олімпіади з астрономії, біології, болгарської мови та літератури, географії, інформатики, інформаційних технологій, історії, математики, правознавства, румунської мови та літератури, словацької мови та літератури, угорської мови та літератури, української мови і літератури, фізики та хімії.

Натомість у дистанційній формі проведуть олімпіади з мови іврит та єврейської літератури, новогрецької мови та літератури, польської мови.

Водночас у звʼязку з воєнним станом не будуть проводити олімпіади з англійської, іспанської, французької, німецької мов, технологій (трудового навчання), економіки, екології, педагогіки і психології.