Автор фото – пресслужба

Міністерства освіти і науки України 

Організація дистанційних класів, педагогічний патронаж та навчання за місцем перебування: яких змін очікувати у 2025–2026 навчальному році Міністерство освіти і науки України затвердило низку змін до положень, які є частиною комплексної політики «Школа офлайн».

Зокрема, вони стосуються організації дистанційного навчання, індивідуального педагогічного патронажу та навчання за місцем перебування. Політика має на меті повернути дітей до очного навчання, поліпшити якість дистанційної освіти та задовольнити потреби кожної з категорій учнів: діти на прифронтових територіях, діти на ТОТ та діти за кордоном.

Раніше МОН затвердило наказ № 1112 «Про затвердження Порядку та умов здобуття загальної середньої освіти в комунальних закладах загальної середньої освіти в умовах воєнного стану в Україні», який визначає особливості організації навчання у ЗЗСО і так само регулює політику «Школа офлайн».

Важливо: комплексна політика «Школа офлайн» впроваджуватиметься з 1 вересня 2025 року і діятиме на період воєнного стану. Усі зміни області можуть реалізувати зараз, щоб бути готовими до наступного навчального року.

Розбираємо ключові зміни:

Організація дистанційних класів

З 1 вересня 2025 року мінімальна кількість учнів у дистанційному класі становитиме 20 осіб. Діти, які навчаються за сімейною або екстернатною формами, не враховують в цю кількість.

Індивідуальні форми навчання держава фінансуватиме окремо. Щоб забезпечити тяглість освітнього процесу, дистанційні класи в одній школі повинні бути організовані для учнів з 1 по 9 клас, 1 по 11 клас, 5 по 11 клас або 8 по 11 клас (для ліцеїв).

Важливий запобіжник, який команда МОН врахувала під час доопрацювання НПА комплексної політики «Школа офлайн»:

Якщо жодна школа в громаді не може функціонувати, бо не виконує умови, то за рішенням засновника визначається одна найбільш спроможна школа, яка працює без дотримання вимог до наповненості класів та представленості класів кожного року навчання.

Якщо в громаді в жодній школі не може бути сформований конкретний клас певного року навчання, то лише один клас на громаду може мати наповнення менше ніж 20 учнів. Наприклад, у громаді є 3 школи.

В одній з них відкрили класи з 5 по 11 — по 20 осіб, в другій з 2 по 9 класи — 20 осіб, і в третій теж з 2 по 9 — 20 осіб, а дітей першого класу в жодній школі громади не набирається 20.

У такому разі відкривається перший клас у другій або третій школі з тією кількістю учнів, які є в громаді, навіть якщо їх менше 20.

Дистанційна освіта для дітей за кордоном З 1 вересня 2025 року діти, які перебувають за кордоном, матимуть можливість здобувати освіту в українській системі освіти, навчаючись на сімейній, екстернатній формі та в дистанційних класах з українознавчим компонентом.

Паралельне навчання за повною програмою в українській школі дистанційно та в іноземній школі очно — не передбачено.

Переваги таких класів: Відсутність подвійного навантаження — учні вивчають лише ті предмети, яких немає в закордонних школах, відповідно до модифікованих програм, затверджених МОН.

Наприклад, українська мова, українська література, географія, історія України.

Зручний для учня розклад, який не перетинається з розкладом у школі в країні перебування.

Оцінки з інших предметів перезараховують, рекомендації для перезарахування дивіться за покликанням. Учитель отримує повний пакет матеріалів для цікавого проведення уроків.

Також з вересня цього року почалося навчання вчителів провідних методик викладання. Класи з українознавчим компонентом — це окреме навантаження вчителів, яке буде їм оплачуватись.

Вони закладаються у формулу обрахунку освітньої субвенції. Обрати школу за такою програмою можна вже сьогодні на дашборді.

Навчання за місцем перебування дитини

Діти, які переїхали внаслідок російської агресії, з 1 вересня 2025 року будуть навчатись очно у школах за місцем свого фактичного перебування.

Покрокова інструкція, як батьки можуть перевести дитину в школу за місцем проживання, — за покликанням.

Переміщені учні матимуть можливість залишитися на дистанційному навчанні у своїх закладах освіти за умови якщо: у школах за місцем перебування немає вільних місць для очного навчання; місцеві школи відповідного рівня освіти не працюють очно; усі місцеві школи, де проживає учень, припинили свою діяльність.

Чому необхідно впровадження таких змін: сьогодні щонайменше 121 000 дітей проживає в одному регіоні України, але продовжує навчатися у своїх школах дистанційно.

Очне навчання в регіонах, де це дозволяє безпекова ситуація, забезпечить дітям якісну освіту, інтеграцію в нову громаду, розвиток м’яких навичок та індивідуальний підхід учителя.

Навчання дітей на ТОТ

Якщо дистанційні класи з учнями, які на ТОТ продовжують працювати відповідно до оновлених правил, то учні продовжуватимуть навчання у своїх класах.

В іншому разі вони можуть перейти в інший заклад освіти у межах своєї області, який продовжить функціонувати. З міркувань безпеки таке переведення може бути здійснено без заяви батьків, а відповідно до рішення ОВА.

Ще однією можливістю для дітей на ТОТ є педагогічний патронаж, тобто індивідуальна форма освіти.

Педагогічний патронаж для дітей з тимчасово окупованих територій передбачає, що за кожним учнем закріплюється вчитель, який зможе разом з дитиною сформувати розклад та траєкторію навчання відповідно до її потреб.

Учень і вчитель матимуть спільний щотижневий план занять для роботи.

Для початкової школи це передбачає 5 годин на одного учня, для базової — 8, а для старшої школи — 12 годин. МОН надасть рекомендації щодо роботи за педагогічним патронажем і приклад індивідуального розкладу.

Ознайомитися з усіма компонентами політики «Школа офлайн» можна за покликанням.

Якщо у вас виникають запитання, звертайтеся за телефоном гарячої лінії 1545 (кнопка 5 у голосовому меню). Якщо ви перебуваєте за кордоном, можете скористатися номером 044 284 19 15. 

"АНАЛІЗ ВПЛИВУ ІННОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НА РОЗВИТОК ФАРМАЦЕВТИЧНОГО РИНКУ В УКРАЇНІ" - вийшла наукова стаття у співавторстві відомої авторитетної вченої у галузі органічної хімії Галини Вікторівни Різак, яка багато років займається органічним синтезом нових біологічно активних речовин з перспективою застосування їх у медицині та фармації.

Метою роботи є вивчення інноваційних технологій, що застосовуються для створення лікарських засобів в українських фармацевтичних компаніях, їх вплив на конкурентоспроможність компаній на українському фармацевтичному ринку під час війни, визначення ефективності цифрових технологій, що застосовуються під час розроблення лікарських засобів, пошук альтернатив. 

У статті використано теоретичний підхід, що включав аналіз наукових джерел, систематизацію та узагальнення існуючих емпіричних даних про об’єкт дослідження, а також їх порівняння.

. У статті проаналізовано опубліковані дані щодо застосування інноваційних технологій та комп’ютерних програм у розробленні та виробництві лікарських засобів ученими українських наукових установ. При цьому виявлено, що українськими науковцями часто практикується застосування програми PASS для проведення структурно-фармакологічного аналізу синтезованих речовин та дослідження впливу їх хімічної структури на прояви біологічної активності, що дозволяє спрогнозувати спектр та величину активності досліджуваних біологічно активних сполук, а також їх специфічну токсичність, що значно прискорює подальші етапи дослідження нової молекули.

Це також сприяє більш швидкому розробленню проектів методу контролю якості та отриманню патентів на винахід і корисну модель. Наукова новизна. Було виявлено інші програми, що можуть автоматично оцінити хімічну структуру та біологічні ефекти синтезованих молекул, та дані щодо розроблення програм зі штучним інтелектом для прогнозування спектру активності синтезованих молекул.

Проте інформації щодо застосування цих програм серед дослідників в Україні, зокрема під час воєнного стану, виявлено не було. Висновки.

Під час надзвичайного стану цифрові технології стають як ніколи важливими, оскільки дозволяють компаніям у всіх секторах підвищувати ефективність завдяки поліпшенню продуктивності виробництва, сильнішим конкурентним навичкам, точнішому плануванню і прогнозуванню та фінансовій ефективності.

Натепер існування на фармацевтичному ринку України неможливе без впровадження нових технологій, включаючи розроблення лікарських субстанцій.

Розвиток інноваційних технологій та їх широке застосування може відіграти головну роль у зростанні конкурентоздатності за рахунок нарощування продуктивності, що у свою чергу призведе до збільшення присутності на ринку..

Дякуємо Марії Холопік та Олесі Холопік за фінансову підтримку наукової та науково-методичної роботи Галини Різак, а також колегам з провідних вузів України за співпрацю.

Вл.інф.

Зниження виплат учителям на 3,5% після підвищення військового збору з 1,5% до 5% є проблемним питанням з урахуванням невисокого розміру їхньої заробітної плати.

Про це в коментарі Інтерфакс-Україна сказав віцепрем'єр з інновацій, розвитку освіти, науки і технологій Михайло Федоров. За його словами, зважаючи на це, буде здійснено спробу вирішити зазначене питання в процесі ухвалення закону про державний бюджет на 2025 рік.

«Ми постараємося вирішити це питання під час ухвалення закону про бюджет на 2025 рік», – сказав Федоров.

Він також уточнив, що одним із можливих інструментів вирішення цієї проблеми може стати освітня субвенція.

Як відомо, Верховна Рада минулого тижня ухвалила в першому читанні законопроєкт про підвищення з 1 жовтня цього року військового збору з 1,5% до 5%.

Водночас в урядовому проєкті держбюджету-2025 запропоновано зберегти рівень соціальних стандартів і мінімальної зарплати.

Іван Різак: змін немає, але я продовжую шукати можливості і сподіватись на допомогу для організації системної наукової роботи моєї дружини Галини Вікторівни - найдорожчої для мене людини, авторитетної вченої, блискучого фахівця у галузі органічної хімії та органічного синтезу. Вірю, що її трудоіві права в УжНУ будуть відновлені уже скоро.

Закликаю кожного дорослого у світі діяти для порятунку дітей – Олена Зеленська на полях Саміту майбутнього ООН Перша леді України Олена Зеленська взяла участь у заході «Забезпечення майбутнього дітям: подолання нових викликів для м’якої сили», що відбувся на полях Саміту майбутнього та 79-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН.

«Цього року теми Саміту перших леді та джентльменів і Саміту ООН перетнулися: обидва торкнулися майбутнього дітей. Це дуже символічний збіг, це означає, що доля дітей болить усім нам, незалежно від країни», – сказала дружина Президента. Вона поділилася результатами дослідження, яке провели в 15 країнах до четвертого Саміту перших леді та джентльменів. Опитування показало, що кожна четверта дитина у світі страждає від безпосереднього впливу війни.

Олена Зеленська закликала всіх дорослих діяти заради порятунку дітей.

«Прикро констатувати, але, якщо на наших очах стали можливими викрадення 19 тисяч дітей, катування, каліцтва та вбивства, це означає, що всі створені у світі правила та міжнародні запобіжники не спрацювали. Отже, потрібні принципово нові інструменти», – сказала перша леді. Одним із таких інструментів, за її словами, є експертний документ, який українські фахівці разом з органами державної влади розробили на виконання спільної декларації четвертого Саміту перших леді та джентльменів. «Колись весь світ відреагував на Чорнобильську аварію. Тоді всі розуміли, що радіація загрожує кожному. Так само з агресією і з порушенням прав дитини. Це вже отруює наш світ, уже впливає на дітей, навіть на тих, які далеко від лінії фронту. Поки що далеко. Якщо ми не хочемо для наших дітей світу без прав, закликаю всіх реагувати на загрози так, як належить дорослим. Тобто діяти», – підсумувала Олена Зеленська.

Захід відбувся з ініціативи глобальної платформи Саміту перших леді та джентльменів, що свідчить про масштабування проєкту, започаткованого дружиною Президента України у 2021 році.

Співорганізаторами заходу стали Україна, Естонія, Беліз, Литва, Суринам, Фінляндія, Малаві, Гватемала, уряди Сполученого Королівства та Канади, ЮНІСЕФ. Спікери – перші леді країн, які долучилися до організації.

Зі спеціальною промовою звернулася перша леді США доктор Джилл Байден. На заході також виступили міністерка закордонних справ Канади Мелані Жолі, дружина Президента Європейської ради Амелі Дербаудренгієн, заступниця виконавчого директора ЮНІСЕФ Кітті ван дер Хайден, віцепрезидентка і глобальна керівниця Google Меггі Джонсон, директорка глобального фонду освіти в надзвичайних ситуаціях і затяжних кризах Education Cannot Wait Ясмін Шеріф, а також представники молоді – програмістка й захисниця прав дітей – жертв сексуального насильства з Белізу та захисниця довкілля із Сенегалу.

Модерував захід Постійний представник України при Організації Обʼєднаних Націй Сергій Кислиця.

Прес-служба Апарату Верховної Ради України

Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук взяв участь у роботі Українського форуму якості освіти (UQAF-2024) — заході національного рівня, що об’єднав представників закладів вищої освіти.

На початку форуму Спікер Парламенту закцентував, що багато освітян та науковців обрали шлях Захисників та Захисниць і сьогодні відстоюють незалежність та територіальну цілісність України. Багато з них загинули в повномасштабній війні.

Тому хвилиною мовчання присутні вшанували пам’ять Героїв, які віддали своє життя за те, щоб кожен з нас працював на своєму напрямку заради спільної Перемоги.

Під час виступу Руслан Стефанчук зазначив, що перед нами стоять виклики й задачі щодо гармонізації законодавства України та ЄС у сфері освіти і науки. І ці зміни важливі передусім для нас, адже освіта важлива для майбутнього України. Також Голова Верховної Ради України зосередився на кількох пріоритетних питаннях.

Передусім це повернення до офлайн навчання і створення умов для безпечного навчального процесу, а також питання ментального здоров’я, проблеми професійного вигорання науково-педагогічних працівників, посттравматичних розладів у студентів та викладачів. «Окрема увага — темі справедливої оплати праці працівників освіти, яку ми маємо порушувати, хоча й з урахуванням головного пріоритету держави — забезпечення оборонного сектору України», — зазначив Руслан Стефанчук.

Він акцентував також на важливості зв’язку освіти і науки з бізнесом та роботодавцями: «Наші навчальні заклади мають випускати фахівців, професії яких затребувані на ринку. Важливим є і питання акредитаційної експертизи. Тут мій заклик дуже простий: лише зміст, а не кубометри паперу та паперової звітності, є мірилом якості», — підкреслив Голова Верховної Ради України.

Також Руслан Стефанчук наголосив на темі конкурентоздатності наших вищих навчальних закладів, передусім на світовому рівні: «Український Парламент ухвалив Закон України «Про застосування англійської мови в Україні», must have для кожного з нас.

Тож закликаю освітні заклади скористатись цим шансом інтелектуальної трансформації». Наостанок Руслан Стефанчук акцентував на темі ШІ в освіті і на тому, як штучний інтелект може слугувати покращенню якості навчання.

МОН готує зміни для старшокласників. Ми прагнемо, щоб з 2027 року старша школа докорінно змінилася.

Насамперед – ціннісно.

Тому в основу змін закладаємо дві засадничі цінності: свободу і відповідальність.

Девʼятикласники самостійно будуть обирати, як вони хочуть навчатися у старшій школі. Це те, що було закладено у філософію всієї реформи, і це те, чого хочуть самі діти. Цими днями були презентовані результати соціологічного дослідження від Київського міжнародного інституту соціології, яке було проведено на замовлення Швейцарсько-українського проєкту DECIDE на запит МОН.

Результати дослідження показали, що 91% старшокласників та 83% студентів професійних закладів висловили бажання обирати частину предметів для вивчення самостійно.

Це є важливим аргументом для мене у тому, чому, попри повномасштабне вторгнення, ми мусимо продовжувати втілювати зміни у старшій школі, які закладено в концепцію реформи Нової української школи.

Автор: Оксен Лісовий, міністр освіти і науки України.

Автор фото – пресслужба Міністерства освіти і науки України

«Профільна» — саме такою має стати старша школа в Україні вже у 2027 році.

Реформу старшої школи підтримують 85% старшокласників, про що свідчать результати всеукраїнського соціологічного дослідження, яке провів КМІС.

Що передбачає реформа

Реформа старшої школи передбачає, що після 9 класу учні зможуть обрати одне із двох спрямувань — академічне або професійне. Академічне спрямування дасть змогу навчатися в ліцеях за обраним профілем, наприклад,

STEM чи мовно-літературним. Учні зможуть самостійно обирати предмети для поглибленого вивчення, а також предмети, не повʼязані з профілем. Наприклад, учень біохімічного профілю зможе обирати курси, повʼязані з літературою, мистецтвом і мовами.

Академічні ліцеї будуть великими закладами освіти, завдяки чому вдасться сформувати декілька груп учнів, а отже, для них зʼявиться можливість запропонувати різні профілі та навчальні предмети на вибір.

Професійне спрямування передбачає вступ у професійний коледж чи заклад фахової передвищої освіти (ЗФПО), де студенти зможуть опанувати професію та обирати предмети, що повʼязані з нею. А після закінчення навчання, студенти зможуть обрати подальший шлях — або вийти на ринок праці, або продовжити навчання у ЗВО. Більше про реформу читайте за покликанням.

Як сприймають реформу учні та батьки?

Щоб зрозуміти ставлення до реформи старшої школи, в Україні провели соціологічне дослідження, у якому взяли участь понад 80 тисяч респондентів: учні, батьки, освітяни та представники місцевої влади з усіх регіонів. 91% старшокласників і 83% студентів закладів професійної (професійно-технічної) і фахової передвищої освіти хотіли б обирати частину предметів для вивчення. 85% старшокласників підтримують реформу. Серед батьків учнів 10–11 класів реформу підтримують 85%, серед батьків учнів 5–6 класів — 78%.

Під час заходу «Профільна: якою буде реформа старшої школи» та презентації всеукраїнського соціологічного дослідження відбулася публічна дискусія за участю міністра освіти і науки України Оксена Лісового й учнів старших класів.

Підлітки зазначили, що їм не вистачає можливості обирати предмети, які більше відповідають їхнім зацікавленням.

Наприклад, учень 9 класу Андрій зазначив: «Я навчаюся у класі математичного профілю. У школі подобається спілкування з друзями й нові знання. Але багато з програми, на мою думку, не знадобиться в житті. Ідея вибору предметів — крута, бо старшокласники зможуть зосередитися на цікавому й тому, що буде потрібно в майбутньому.

Було б добре мати в школі людину, яка допоможе з вибором професії, і більше практики на уроках, як експерименти на хімії чи робота з приладами на фізиці». Реформа старшої школи посилить індивідуальний підхід до бажань дитини у виборі її освітньої траєкторії. Учень буде обирати ті предмети, які йому будуть потрібні та якими він цікавиться. «Реформа старшої школи змінює ціннісний підхід до освіти.

Девʼятикласники самостійно обиратимуть, як вони хочуть навчатися у старшій школі. Це закладено у філософію всієї реформи, і це те, чого, як ми бачимо, прагнуть самі діти. Ми даємо їм свободу. Це одна з важливих, засадничих цінностей людини», — зазначив міністр освіти і науки України Оксен Лісовий.

Профорієнтація і практичні навички

За словами переважної частини опитаних батьків та учнів, у закладах освіти проводять профорієнтацію. Щоправда, понад 40% респондентів зазначили, що про професії розповідають учителі. Тобто у закладах освіти не вистачає системного підходу до профорієнтаційної роботи й урізноманітнення її форматів.

Лише одна пʼята батьків і учнів заявили, що школи організовують екскурсії на підприємства, та одна десята — ярмарки професій.

Трохи більш як 20% сказали, що про професії дізнаються самостійно або від інших людей.

Співпраця з громадами

Нині триває підготовка до впровадження реформи: напрацьовуються зміни до законодавства, триває розроблення програм, підручників і навчальних матеріалів, налагоджено професійний розвиток учителів, триває оновлення освітнього середовища в майбутніх ліцеях та коледжах.

Громади разом з Міністерством освіти і науки України та обласними адміністраціями працюють над створенням нової мережі ліцеїв. Зміна мережі закладів освіти — одна з найважливіших частин реформ.

Згідно з дослідженням, 81% голів територіальних громад, де проживають менш як 1200 учнів, готові створювати академічні ліцеї. 56% голів ТГ і 59% депутатів місцевих рад готові до співробітництва з іншими громадами для створення ліцею, але якщо він буде на території їхньої громади.

Водночас учні (72%) і студенти (71%) готові навчатися в іншій громаді, якщо там буде створено ліпші умови для навчання. 40% опитаних педагогів також готові працювати в іншій громаді, якщо поряд не буде академічного ліцею.

Сергій Колебошин, народний депутат України, заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій, зазначив, що без змін у законодавстві щодо формування мережі реформа старшої школи не зможе бути якісно реалізованою.

Уряд уже готує законопроєкт, який має подати у Верховну Раду України. «З огляду на різноманітність населених пунктів, мережа шкіл потребуватиме різних підходів, проте великі міста, зокрема, обласні центри, повинні мати відокремлені академічні ліцеї від 1–9 класів. Сподіваюся, це буде відображено в законопроєкті, це важливо для забезпечення якісних і різноманітних освітніх траєкторій», — наголосив народний депутат.

Валентина Полторак, менеджерка Проєкту DECIDE, розповіла, що ключовим завданням партнерів МОН є створення комплексного плану впровадження реформи.

«Щоб стратегія реформи базувалася на аналітичних даних про стан освіти в Україні, його зв’язок з економікою та потребами держави у відновленні, ми провели низку національних досліджень. Нині презентували результати дослідження КМІС, адже під час впровадження реформ, особливо в часи війни, важливо розуміти, чи підтримує суспільство ці зміни. Важливо, що такі дослідження суспільної думки проводитимемо щороку, щоб дати можливість уряду планувати й утілювати реформу, базуючись на запиті громадськості.

Якщо ми вчасно і якісно створимо необхідні передумови для розвитку профільної середньої освіти, це дасть можливість закласти основи для відновлення країни та молоді — змогу будувати майбутнє у своїй країні».

Пілотування реформи стартує у 2025 році в окремих ліцеях у різних регіонах. Національний старт реформи заплановано на 2027–2029 роки.

Дослідження проведено Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) у квітні–травні цього року на замовлення Швейцарсько-українського проєкту DECIDE — «Децентралізація для розвитку демократичної освіти» на запит МОН. Дослідження охопило представників місцевої влади, освітян, батьків та учнів з усіх регіонів України.

Опитування проводилося методом онлайн-інтерв’ю (CAWI) у квітні–травні 2024 року з використанням репрезентативної вибірки шкіл та закладів ПТО/ФПО. Усього в опитуванні взяли участь понад 80 тисяч респондентів із 300 територіальних громад в усіх регіонах України.