На філологічному факультеті відбулася міжнародна конференція до 70-річчя Дмитра Кременя Дмитро Кремінь – видатний поет, публіцист, есеїст, лауреат Шевченківської премії та член Національної спілки письменників України родом із Закарпаття.
28–29 вересня в альма-матер митця провели Міжнародну наукову конференцію, присвячену 70-річчю від дня його народження.
«Міжнародна наукова конференція була організована кафедрою української літератури УжНУ спільно із Інститутом літератури імені Т.Г.Шевченка й кафедрою української мови та культури Ніредьгазького університету (Угорщина).
Це вже четвертий захід у співпраці з цими установами, спрямований на пошанування лауреатів Національної премії імені Т.Г. Шевченка, що народилися на Закарпатті. У 2022 році було відзначено ювілеї письменників Петра Скунця та Івана Чендея, а цьогоріч – Олекси Мишанича, видатного українського науковця, члена-кореспондента НАН України (у квітні), та Дмитра Кременя, поета, публіциста, перекладача, громадського діяча.
Срібна земля стала колискою цих видатних постатей, і нині ми вдячно згадуємо їхній багатий ужиток, що служить розбудові української духовності, – розповідає завідувачка кафедри української літератури УжНУ Оксана Кузьма і додає: – Дмитро Кремінь – поет-духомовець, голос цілої епохи, людина ренесансного типу з україноцентричною основою буття. Його доробок – це скарбниця актуальних сенсів для кожного свідомого українця.
Нині ця постать об’єднала й Закарпаття, і Миколаївщину, і всю Україну, яка потребує таких моментів духовного єднання. Вдячні всім, хто долучився до конференції, аби гідно пошанувати видатного сина Срібної землі». З вітальним словом до учасників конференції звернувся декан філологічного факультету Юрій Бідзіля. Він зазначив, що Верховна Рада України (а також Закарпатська й Миколаївська облдержадміністрації) оголосили 2023-й – роком Дмитра Кременя. «Надзвичайно талановита, унікальна людина. Людина широкої душі. Громадянин і патріот своєї Батьківщини. Літературознавці ніяк не можуть його поділити – Закарпатський чи Миколаївський він поет. Я б сказав, що він загальноукраїнський митець. Той, хто вболівав за незалежність своєї країни», – так описав письменника очільник факультету.
Переказали свої вітання й побажали плідної роботи на конференції також проректорка з науково-педагогічної роботи УжНУ Мирослава Лендьел та проректор з наукової роботи Іван Миронюк.
Через екран до присутніх звернувся Микола Жулинський, директор інституту ім. Т.Г. Шевченка НАН України. «Дмитро Кремінь – це поет, який натхненно переживав у слові духовне просвітлення, від заглиблення у безмір віків і в родову пам’ять своїх предків і свого народу. Його душа буквально пульсувала в унісон усіх процесів та явищ, які відбувалися в Україні та з Україною», – зазначив професор. До зустрічі під’єдналася Вікторія Штефуца, завідувачка кафедри української мови та культури Ніредьгазького університету: «Такі постаті, як Дмитро Кремінь консолідують навколо себе творчі й наукові сили, дають таку необхідну філософську, естетичну поживу для розвитку психологічної рівноваги й обрання правильних життєвих орієнтирів».
Після завершення вітальної частини оголосили початок пленарного засідання. З доповідями виступали науковці з Миколаєва, Києва, Львова та Ужгорода.
Відкрив пленарне засідання син ювіляра Тарас Кремінь, нині уповноважений із захисту державної мови: «Мені дуже приємно вже втретє побувати на філфаку Ужгородського національного університету, пройтися коридорами, якими ходив мій батько. Дякую за це свято науки й за те, що прізвище Кременя в цих стінах асоціюється з молодим і обдарованим студентом, який пройшов великий шлях як поет, публіцист та есеїст».
У своїй доповіді «Концептосфера російсько-української війни в поезії Дмитра Кременя» зазначив: «Нема Дмитра Креміня раннього, нема Дмитра Кеменя пізнього. Є Дмитро Кремінь – борець, людина мудра та виважена». Наприкінці виступу син митця подарував філологічному факультету свіжодрук «Мовчання волхвів» – збірку вибраних творів Дмитра Креміня.
Відтак слово надали Володимиру Гладишеву, професору кафедри теорії й методики мовно-літературної та художньо-естетичної освіти МОІППО. Він поділився з авдиторією теплими спогадами про те, як його викладач Дмитро Кремінь запалив у студентах бажання до написання віршів і навіть надрукував їх в обласній газеті, що в ті роки було майже неможливо. У своїй доповіді «Дмитро Кремінь: Людина та Поет» пан професор проаналізував кілька поезій митця, зауваживши, з якою ювелірною майстерністю Дмитро Кремінь вмів добирати слова, наче прості, але з глибоким сенсом.
Завітав на конференцію й професор кафедри історії української літератури, теорії літератури та літературної творчості Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка Юрій Ковалів, що стало приємним сюрпризом для організаторів.
Він проаналізував зміни в творчості з огляду на особисту еволюцію Дмитра Кременя. З доповіддю на цікаву тему «Дмитро Кремінь і Закарпатська поетична школа, яка (не) відбулася» виступив в.о. завідувача відділу філології Науково-дослідницького інституту українознавства МОН України Микола Васьків. Він зазначив, що й досі багато митців у своїй творчості намагаються продовжити традиції, закладені Дмитром Кременем.
Завершила пленарне засідання професорка кафедри української літератури УжНУ Оксана Тиховська доповіддю «Специфіка міфологічних образів у збірці Дмитра Кременя “Мовчання Волхвів”». «Дмитро Кремінь мав тісний зв’язок з культурними архетипами українського епосу.
У свідомості митця об’єктивувалися архетипні образи, які з’єднали різні часові площини й метафорично відтворили ряд важливих для письменника концептів і тем, зокрема історична пам’ять, патріотизм, перемога над буденністю, плинність життя тощо», – підсумувала професорка.
Надалі роботу продовжили в секційних засіданнях, де висвітлювали проблематику національного письменства й ділилися дослідженнями творів Дмитра Кременя.
Анастасія Лабик, фото авторки