Іван Різак вперше почув про Володимира Смоланку ще у кінці 80-х, коли був студентом.
В той час рідна сестра екс-губернатора Марія Холопік працювала в Інституті нейрохірургії ім. Ромоданова.
Володимир Смоланка теж там працював над дисертацією під керівництвом колишнього міністра охорони здоров'я Миколи Поліщука, який і став головним лоббістом нинішнього ректора у житті, а впливові закарпатці приєднались до цього процесу вже пізніше з політичних причин.
Пан Поліщук у 2005 році завляв, що Івана Різака треба посадити надовго в тюрму, що тоді екс-губернатора дуже здивувало.
Бо екс-міністр мав змогу завжди протягом десятків років зустрітись з Іваном Михайловичем, поговорити і при необхідності висловити в претензії. Мало того, вони зустрічались навіть в рідному для екс-губернатора Бобовищі, у відомих на той час винних підвалах...
Мусимо ще раз нагадати, що професор Поліщук був не тільки науковим керівником Володимиром Смоланки, а і одним із опонентів на захисті дисертації кадидатської дисертації Марії Холопік.
Ще одним опонентом тоді на захисті дисертації.у 1989 році був нинішній Президент Академії медичних наук України Віталій Цимбалюк, який і прийшов на допомогу Івану та Галині Різак кілька років тому, щоб допомогти розблокувати наукову роботу Галини Вікторівни.
А науковим керівником Марії Холопік був нинішній директор Інституту нейрохірургії академік Педаченко, який у 2005 році навіть надавав Івану Михайловичу медичну допомогу, коли закарпатські лікарі боялись це робити з відомих причин...
Тому справжню еліту нейрохірургії екс-губернатор знає ще зі студентських років...
В житті не часто йому з маститими академіками зустрічатись, але в найважчі періоди вони приходили на допомогу...
Зі Смоланкою теж Іван Михайлович не часто зустрічатись, але це не заважало ставитись один до одного з повагою, та ще і стільки спільних знайомих справжніх світочів медицини знайомих.
Тим не менш, Смрланка в перші тижні свого ректорства незаконно заднім числом перевів Галину Різак на нижчеоплачувану роботу, а 2021 році після обрання на другий термін забрав у Галини Вікторівни право читання лекцій з іармацевтичної хімії..
Якщо після першого випадку Ректор спробував пояснити, що це він помилився і виправить помилку, бо Галина Вікторівна такого відношення не заслужила...
Після другого вже зайшов у роль і почав організовувати просто показові знущальні процеси над жінкою разом з деканами Болдіжаром та Лендєлом.
Коли Смоланка став таким важко сказати...Оточення зіграло короля, король-ректор виявився не готовим до керівництва вузом. Не вийшло з нього керівника, а після такого багаторічного знущання над Галиною Різак виявилось, що і лікарем він не був...Бо якщо не порядності та реального підходу до оцінки ділових якостей Галини Різак, найкращого фахівця з фармацевтичної хімії в області, то хоча б трохи прояву милосердності і хоча б раз зустрітись і вникнути в ситуацію..
Чекаємо на відставку ректора УжНУ та його найближчого оточення...