і запропонував... перейти на сторону помаранчевих...
Іван Різак категорично відмовив і сказав, що це неможливо, бо за ними люди та і слово він дав серйозним людям в Києві.
Нестор Іванович настоював і казав, що це збереже Івану Михайловичу посади, бо лідери помаранчевих цінять його управлінський талант, а в Києві вже всі про все домовились..
Саме в ці дні помаранчеві радикали в УжНУ пробували повісити жовтий знак дружині тодішнього губернатора, а його син Олексій вивів в біло-синіх динамівських шарфах своїх однокласників в саму гущу помаранчевого ужгородського майдану
Іван Михайлович пізніше зрозумів, що підписав не тільки політичний вирок собі, а довгі роки сім'я страждатиме через його безробіття, судові тяжби, психологічний пресинг...
А потім уб'ють і єдиного сина..
Всі ці роки поряд з ним і сім'єю не буде нікого з політичних соратників...