Ірина Саковець – Буває, переслідують невдачі…
Буває, переслідують невдачі,
мов зграя роздратованих ворон.
І дехто заховається, поплаче,
шукаючи поради у долонь.
І сонце вже не гріє, як раніше,
а небо до нестями холодить.
Іти вже, мов маленька сіра миша,
лишаєш ледве видимі сліди.
А жити – не кататись на санчатах,
трапляються зруйновані мости…
Повзеш, немов засуджений до страти,
а варто підніматися і йти.